Практична робота № 2

ЕРГОНОМІЧНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО МІСЦЯ

Мета: формування у майбутніх спеціалістів уміння розробляти і впроваджувати безпечні технології, обирати оптимальні умови і режими праці, проектувати зразки робочих місць на основі сучасних технологічних та наукових досягнень в галузі охорони праці.

Основні поняття: умови праці, ергономіка, робоче місце, режим праці, важкість праці.

План

1. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці.

2. Вимоги безпеки до розміщення обладнання.

3. Утримання робочого місця.

4. Режим праці.

5. Важкість праці. Динамічні, статичні навантаження.

Порядок виконання роботи

1. Опрацювати основні теоретичні відомості.

2. Виконати завдання до практичної роботи.

3. Дати відповіді на контрольні питання.

Основні теоретичні положення

Ергономіка - це наука, яка вивчає людину та її діяльність в умовах сучасного виробництва з метою оптимізації умов і процесу праці.

Метою ергономічних рекомендацій є підвищення ефективності та якості наукової діяльності, збереження здоров’я та розвиток особистості.

Робоче місце - це зона трудових дій, оснащена предметами та засобами праці і робочими меблями. Завдання удосконалення робочого місця включає в себе оснащення його всім необхідним у відповідності з характером роботи, раціональне розташування оснащення, створення зручних умов праці, запобігання шкідливому впливу на людину негативних факторів зовнішнього середовища.

Основні вимоги до робочих меблів:

а) набір меблів (столи, крісла, шафи, полиці) повинен бути достатньо повним, а їх розміри - відповідати характеру виконуваної роботи; меблі повинні використовуватись за призначенням, на робочому місці не повинно бути зайвих речей;

б) розміри меблів повинні відповідати антропометричним даним працівника (див. табл. 1).

Таблиця 1

Оптимальні параметри робочих меблів (см)

Показники	Ріст людини
	до 160	161-170	171-180	більше 180
Висота робочої поверхні стола при читанні та писанні	70	72	75	78
Висота робочої поверхні стола при роботі з персональним комп’ютером	65	66	68	70
Висота сидіння робочого крісла	43	45	47	49
Відстань між сидінням і нижнім краєм стола		17	19

В цьому контексті необхідно контролювати висоту робочої поверхні стола, висоту сидіння робочого крісла, відстань між сидінням та нижнім краєм стола, кут нахилу робочої поверхні стола. З фізіологічної точки зору велике значення має величина кута, під яким розташована робоча поверхня стола. Традиційне горизонтальне положення негативно впливає на зір та поставу людини. Найбільш правильним вважається кут в 60° при роботі сидячи та в 30° при роботі стоячи;

в) раціональне розміщення робочих меблів, забезпечення досяжності, оглядовості, ізольованості, освітлення, опалення і т. ін.

Досяжність передбачає таке розташування технічних засобів і робочих матеріалів, яке дозволяє працювати без даремних рухів, що ведуть до втоми та додаткових витрат часу (використання шаф, полиць, рухомого робочого крісла, раціональне компонування меблів).

Оглядовість - це вимога організувати своє робоче місце так, щоб всі без винятку матеріали в будь-який час були на видноті. Кожна річ повинна мати постійне місце.

Ізольованість має велике значення для продуктивної праці, оскільки дає можливість ліквідувати нервову напругу, що виникає при необхідності працювати в присутності сторонньої особи. Це досягається продуманим розміщенням робочих меблів, використанням різних перегородок, ширм, жалюзі тощо.

Раціональний режим робочого часу передбачає: а) дотримання правильного в психофізіологічному відношенні режиму робочого часу - робочого року (щорічні відпустки), тижня (щотижневі дні відпочинку) і, особливо, робочого дня.

Найбільш плідним є ранковий час (з 8 до 15 год.); максимальна працездатність – період з 10 до 13 год.; потім – пообідній (з 16 до 19 год.) та вечірній (з 20 до 22 год.). Ступінь уваги та ефективність запам’ятовування змінюється в бік зниження та уповільнення до кінця кожного періоду. Тому зранку слід виконувати найбільш складну теоретичну роботу, аналізувати та узагальнювати;

б) використання різних форм активного відпочинку в робочий та позаробочий час. Для працівників розумової праці важливо, щоб відпочивала центральна нервова система та органи чуття. Мозок краще відпочиває, коли немає зовнішніх подразників, тобто коли людина спить. Гігієна сну вимагає лягати та пробуджуватись в суворо визначений час; припиняти напружену розумову працю не пізніше, ніж за 1,5-2 год. до сну.

Для активного відпочинку при розумовій праці необхідне фізичне навантаження, оскільки розумова праця майже повністю виключає фізичне напруження. Гімнастика зранку, ходіння пішки, обов’язкові прогулянки перед сном, фізкультпаузи протягом робочого дня покликані відігравати значну роль у боротьбі із втомою при розумовій праці;

в) дотримання індивідуально вибраного ритму, тобто однакового темпу і напруженості роботи. Через кожні 1-1,5 год. роботи слід робити перерви на 10-15 хв., а після 3-4 год. роботи - на 0,5-1год.;

г) раціональне чергування різнохарактерних робіт: тяжкої розумової праці (читання) з легкою (переписування) тощо;

д) чергування в кожній роботі при можливості різнорідних процесів (говорити, читати, слухати, дивитись, писати та ін.).

Проведені дослідження показують, що при раціональній організації робочих місць продуктивність праці зростає на 15-25%.

Основні ергономічні вимоги до проектування робочого місця в системі "людина — техніка — виробниче середовище" зображені на рис. 1.

Рис. 1. Робочий стіл і розміщення користувача ПК

Організація робочого місця передбачає:

- правильне розміщення робочого місця у приміщенні;

- вибір ергономічно обґрунтованого робочого положення, меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;

- раціональне компонування обладнання на робочих місцях;

- урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

Загальні принципи організації робочого місця:

- на робочому місці не повинно бути нічого зайвого. Усі необхідні для роботи предмети мають бути поряд із працівником, але не заважати йому;

- ті предмети, якими користуються частіше, розташовуються ближче, ніж ті предмети, якими користуються рідше;

- предмети, які беруть лівою рукою, повинні бути зліва, а ті предмети, які беруть правою рукою — справа;

- якщо використовують обидві руки, то місце розташування пристосувань вибирається з урахуванням зручності захоплювання його двома руками;

- робоче місце не повинно бути захаращене;

- організація робочого місця повинна забезпечувати необхідну оглядовість.

Статичні напруження працівника в процесі праці пов'язані з підтриманням у нерухомому стані предметів і знарядь праці, а також підтриманням робочої пози.

Робоча поза — це основне положення працівника у просторі: зручна робоча поза має забезпечувати стійкість положення корпуса, ніг, рук, голови працівника під час роботи, мінімальні затрати енергії та максимальну результативність праці.

Найпоширенішими у процесі праці є пози сидячи і стоячи. Проектуючи робоче місце, потрібно враховувати, що при виконанні роботи з фізичним навантаженням бажана поза стоячи, а при малих зусиллях — сидячи.

Робоча поза стоячи втомлює людину більше, ніж сидяча. Вона вимагає на 10 % більше енергії, спричиняє підвищення артеріального і венозного тиску крові, розширення вен на ногах, пошкодження ступень, викривлення хребта.

Під час роботи сидячи нижня частина корпуса розслаблена, а основне статичне навантаження припадає на м'язи шиї, спини, таза, стегон. Неправильна сидяча поза може викликати застій крові в ногах, а якщо виконується великий обсяг роботи для пальців рук — запалення суглобів.

Залежно від розміщення вікон у приміщенні, де встановлені комп'ютери, рекомендується таке забарвлення його стін і підлоги:

— вікна орієнтовані на південь — стіни зелено-блакитного або світло-блакитного кольору; підлога — зелена;

— вікна орієнтовані на північ — стіни світло-оранжевого або оранжево-жовтого кольору; підлога — червоно-оранжева;

— вікна орієнтовані на схід — стіни жовто-зеленого кольору; підлога — зелена або червоно-оранжева;

— вікна орієнтовані на захід — стіни жовто-зеленого або блакитно-зеленого кольору; підлога — зелена або червоно-оранжева.

Обчислювальна техніка є джерелом тепловиділення, що може спричинити підвищення температури і зниження відносної вологості у приміщенні. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, потрібно дотримуватись необхідних параметрів мікроклімату (табл. 2):

Таблиця 2

Нормативні параметри мікроклімату для приміщень з ПК

Період року	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря. %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	22—24 21—23	40—60 40—60	0,1 0,1
Теплий	23—25 22—24	40—60 40—60	0,1 0,2

Завдання:

1. Використовуючи таблиці 1 та 2 визначте оптимальні параметри робочих меблів (індивідуально для кожного) та оптимальні параметри мікроклімату робочих приміщень.

2. Виконайте комплекси спеціальних вправ на психофізіологічне розвантаження для користувачів комп'ютерів.

Комплекси спеціальних вправ на психофізіологічне розвантаження для користувачів комп'ютерів Комплекс вправ для очей

Вправи виконують, відвернувшись від екрана.

Варіант 1

1. Вихідне положення (В. п.) — сидячи, руки на колінах. Заплющити очі і сильно напружити очні м'язи, порахувавши до шести "раз — шість", потім розплющити очі, подивитися вгору на рахунок "сім — вісім", подивитися вниз на рахунок "дев'ять — десять". Повторити 5 разів.

2. В. п. — те саме. Робити колові рухи очима, фіксуючи погляд у таких положеннях: додолу — вліво — вгору — вправо — додолу. Повторити 5 разів. Потім те саме 5 разів у зворотному напрямку.

3. В. п. — те саме. Заплющити очі на рахунок "раз — два", розплющити очі і подивитися на кінчик носа на рахунок "три — чотири". Повторити 5 разів.

Варіант 2

1. В. п. — сидячи. Швидко кліпати очима впродовж 15 с.

2. В. п. — сидячи обличчям до вікна на відстані 30— 35 см. Дивитися на умовну позначку на шибці впродовж 5 с, потім перевести погляд на більш віддалений об'єкт за вікном і дивитися на нього ще впродовж 5 с. Повторити 10 разів.

3. В. п. — сидячи. Швидко перевести погляд по діагоналі: праворуч вгору — ліворуч униз. Потім дивитися прямо у далеч протягом 6 с. Швидко перевести погляд по діагоналі: ліворуч угору — праворуч униз. Потім дивитися прямо в далеч протягом 6 с. Повторити 4—5 разів.

Варіант З

1. В. п. — сидячи. Швидко кліпати очима, напруживши очні м'язи, впродовж 15 с.

2. В. п. — сидячи, очі заплющені. Не розплющуючи очей, начебто подивитися ліворуч на рахунок "раз — чотири", повернутись у в. п. Так само подивитися праворуч на рахунок "п'ять — вісім", повернутись у в. п. Повторити 5 разів.

3. В. п. — те саме. Не розплющуючи очей, начебто подивитися ліворуч на рахунок "раз — три", потім — праворуч на рахунок "чотири — шість". Повернутись у в п. Повторити п'ять разів. Так само подивитися вгору на рахунок "один — три", потім — додолу на рахунок "чотири — шість". Повернутись у в. п. Повторити 5—6 разів.

4. Спокійно посидіти із заплющеними очима, розслабившись, упродовж 12 с.

Комплекс вправ для поліпшення мозкового кровообігу

Нахили і повороти голови чинять механічну дію на стінки шийних кровоносних судин, підвищуючи їх еластичність. Тренування вестибулярного апарату сприяє розширенню кровоносних судин головного мозку, а дихальні вправи, особливо дихання через ніс, збільшують їх кровонаповнення. Усе це посилює мозковий кровообіг, тим самим полегшуючи розумову діяльність.

Варіант 1

1. В. п. — основна стійка (о. о.). На рахунок "раз" — руки за голову, лікті розвести, голову нахилити назад. На рахунок "два" — лікті вперед. На рахунок "три — чотири" — руки розслаблено опустити вниз, голову нахилити вперед. Повторити 4—6 разів у повільному темпі.

2. В. п. — стійка "ноги порізно", пальці рук стиснуті в кулаки. На рахунок "раз" — різкий мах лівою рукою назад, правою — вгору назад. На рахунок "два" — різко змінити положення рук. Повторити б—8 разів у середньому темпі.

3. В. п. — сидячи на стільці. На рахунок "раз — два" — плавно відвести голову назад, на рахунок "три — чотири" — голову нахилити вперед, плечей не піднімати. Повторити 16 разів у повільному темпі.

Варіант 2

1. В. п. — стоячи або сидячи, руки на поясі. На рахунок "раз — два" коловим рухом відвести праву руку назад з поворотом тулуба і голови праворуч, на рахунок «три — чотири» — те саме ліворуч. Повторити 4—6 разів у повільному темпі.

2. В. п. — стоячи або сидячи, руки в боки, долоні вперед, пальці розведені. На рахунок "раз" обхопити себе за плечі руками якомога міцніше і далі, на рахунок "два" — повернутися у в. п. Повторити 4—6 разів у швидкому темпі.

3. В. п. — сидячи на стільці, руки на поясі. На рахунок "раз" — повернути голову праворуч, на рахунок "два" — в. п. Те саме — ліворуч. Повторити 6—8 разів у повільному темпі.

Варіант З

1. В. п. — стоячи або сидячи, руки на поясі. На рахунок "раз" — ліву руку махом занести на праве плече, голову повернути ліворуч. На рахунок "два" — повернутися у в. п. На рахунок "три — чотири" — те саме правою рукою. Повторити 4—6 разів у повільному темпі.

2. В. п. — о. с. На рахунок "раз" — сплеск долонями за спиною (руки підняти ззаду якомога вище). На рахунок "два" — руки через сторони перевести вперед на рівень голови, сплеск. Повторити 4—6 разів у швидкому темпі.

3. В. п. — сидячи на стільці. На рахунок "раз" — нахилити голову вправо, на рахунок "два" — в. п. На рахунок "три" — нахилити голову вліво, на рахунок "чотири" — в. п. Повторити 4—б разів у середньому темпі.

Варіант 4

1. В. п. — стоячи або сидячи, пальці рук стиснуті в кулаки, на рахунок "раз" — кулаки підвести до плечей, голову — назад. На рахунок "два" — лікті догори, голову — вперед. Повторити 4—6 разів у середньому темпі.

2. В. п. — стоячи або сидячи, руки в сторони. Зробити три ривки руками: правою перед тулубом, лівою — за. Повернутися у в. п. Потім зробити три ривки руками в інший бік. Повторити 4—6 разів у швидкому темпі.

3. В. п. — сидячи. На рахунок "раз" — голову нахилити вправо, на рахунок "два" — в. п., "три" — голову нахилити вліво, "чотири" — в. п., "п'ять" — голову повернути вправо, "шість" — в. п., "сім" — голову повернути вліво, "вісім" — в. п. Повторити 4—6 разів у повільному темпі.