46.Формування монетарних та немонетарних фінансових цілей підприємства.

Немонетарні цілі:

• Підвищення кредитоспроможності та інвестиційної привабливості підприємства,

• Вдосконалення системи фінансових відносин підприємства: з банками, постача¬льниками, споживачами, податковими органами тощо,

• Поліпшення репутації підприємства як надійного фінансового партнера,

• Дотримання правил фінансування підприємства

Монетарні:

 Орієнтовані на прибуток і рентабельність

• досягнення визначних темпів зростання прибутку;

• досягнення певного рівня реалізації;

• досягнення певного рівня рентабельності активів;

• досягнення певного рівня рентабельності власного капіталу,

• досягнення певного рівня чистого прибутку,

• досягнення певного рівня рентабельності продажу

 Орієнтовані на Cash-flow:

• досягнення певного рівня операційного Cash-flow,

• забезпечення необхідного в окремих періодах FCF,

• забезпечення певного співвідношення Cash-flow та власного капіталу,

• досягнення визначеного рівня чистої Cash-flow маржі,

• забезпечення певного рівня Cash-flow } приведеного до теперішньої вартості

 Орієнтовані на ліквідність

• дотримання критеріїв фінансової рівноваги;

• досягнення певного рівня робочого капіталу та показника покриття;

• забезпечення стабільної платоспроможності

• формування певного стабільного обсягу ліквідних резервів

 Орієнтовані на зростання вартості підприємства і корпоративних прав

• досягнення певного рівня балансової вартості активів підприємства;

• досягнення певного рівня власного капіталу,

• забезпечення визначеного обсягу прихованих резервів,

• забезпечення певного рівня ринкової вартості корпоративних прав;

• забезпечення певного рівня дивідендів

У стратегічному плані фіксуються цілі, яких підприємство прагне досягти в довгостроковому періоді. Ці цілі можуть мати немонетарний (якісні цілі) або монетарний вигляд. Класифікація фінансових цілей підприємства з погляду німецьких фінансистів наведена на рис. Як бачимо, діяльність підприємства може бути зорієнтована на максимізацію прибутковості та рентабельності, досягнення певного рівня показників Cash-flow, забезпечення стабільної ліквідності та платоспроможності. В останні роки як у США, так і Західній Європі, під впливом концепції Share¬holder-Value. А. Раппапорта значною мірою змінюються пріоритети діяльності менеджменту підприємств. Це зумовлено тим, що дедалі частіше власники підприємств не згодні бути сторонніми спостерігачами в процесі управління їх власністю. Вони вимагають від керівництва насамперед приросту вартості, яка їм належить. Саме тому поряд з традиційними цільовими орієнтирами стратегічного фінансового контролінгу (зростання обсягів реалізації, прибутків, підвищення рентабельності) сьогодні власники вимагають планування показників, які характеризують зростання вартості підприємства, а отже, корпоративних прав, які їм належать.