- •Сутність контролінгу, історичні аспекти його становлення і розвитку.
- •Трактування цілей та сутності контролінгу різними економічними школами.
- •Фактори, які обумовлюють необхідність побудови системи контролінгу на підприємстві.
- •Мета, завдання і функції контролінгу.
- •Європейська та американська концепції контролінгу.
- •Каталог завдань та функцій стратегічного та оперативного контролінгу.
- •Концепція контролінгу, орієнтована на функцію координації
- •Структура фінансово-економічних служб підприємства та місце служби фінансового контролінгу.
- •Права, функціональні обов’язки та відповідальність фінансового контролера.
- •36.Теорема Прайнрайха-Люка.
- •45.Стратегічне фінансове планування в системі контролінгу.
- •46.Формування монетарних та немонетарних фінансових цілей підприємства.
- •56.Проформа показників, що характеризують фінансові результати підприємств згідно з ifrs/ias/gaap.
- •58. Справедлива вартість (Fair Value): необхідність та способи визначення
Концепція контролінгу, орієнтована на функцію координації
Найпоширенішою є концепція контролінгу, згідно з якою пріоритет надається функції координації різних підсистем управління, зокрема планування, контролю та інформаційного забезпечення (Вебер, Кюппер, Хорвач). З таким тлумаченням контролінгу узгоджується методологічний підхід, відображений у працях окремих російських авторів, які звертають увагу на те, що перебуваючи на перехресті обліку, інформаційного забезпечення та контролю, контролінг займає особливе місце в управлінні підприємством: він зв’язує всі ці функції воєдино, інтегрує та координує їх, причому не підмінює собою управління підприємством. Отже, згідно з цією концепцією контролінгу, він має бути сфокусований на координацію окремих функцій та підсистем менеджменту.
Ряд економістів головне завдання контролінгу вбачають у координації різних підсистем системи управління, що діють на підприємстві. Потреба в цьому зумовлюється поділом системи управління на складові: організація, система планування та контролю, інформаційна система, система управління персоналом, система цілей і принципів управління.
Виконуючи функцію координації, контролінг сприяє узгодженню стратегічних та оперативних цілей. Розрізняють вертикальну та горизонтальну координацію цілей. Горизонтальна спрямована на узгодження різних видів діяльності, що їх здійснює підприємство, а вертикальна – на координацію діяльності різних підрозділів, які забезпечують виробництво одного виду продукції.
Особливого значення функція координації набуває у процесі планування фінансово-господарської діяльності підприємства. Виконуючи функцію координації, контролінг має забезпечити узгодження:
дерева цілей із наявними в підприємства ресурсами;
довгострокових планів із визначеними цілями та стратегією розвитку підприємства;
оперативного планування зі стратегічними орієнтирами;
окремих бюджетів підприємства і зведення їх у єдиний план;
функцій контролю та планування;
системи забезпечення інформації з інформаційними потребами підприємства, які постають під час аналізу та планування;
організаційної структури підприємства з виробничими потребами.
Координація забезпечує ефективне використання всіх видів ресурсів (фінансовий, трудових, виробничих), що є в розпорядженні підприємства. Вимоги щодо координації окремих параметрів діяльності підприємства та його функціональних систем стають особливо актуальними у процесі розроблення та реалізації плану санації підприємства.
Структура фінансово-економічних служб підприємства та місце служби фінансового контролінгу.
Служба контролінгу не заміняє керівництво й менеджерів у процесі планування, не веде облік витрат замість інших підрозділів й не накопичує контрольно-аналітичну інформацію для власних потреб, а здійснює методичну, організаційну, координаційну й консультаційну підтримку процесів планування, обліку, контролю й аналізу з метою забезпечення керівників усіх рівнів управління необхідною інформацією для ефективного управління підприємством в цілому, напрямками діяльності й структурними підрозділами.
Способи організації служби контролінгу:
У відповідності з функціями менеджменту (за підтримку кожної функції відповідає контролер або група контролерів);
У відповідності з функціональними сферами підприємства (за кожною сферою закріплюється контролер або група контролерів);
Комбінація перших двох способів (в залежності від задач, які ставляться службі контролінгу, і кваліфікації персоналу служба організовується шляхом комбінування перших двох способів).
Структура служби контролінгу, сформованої у відповідності з функціональними сферами підприємства:
Способи позиціонування контролінгу в організаційній структурі підприємства:
Створення централізованої служби. Варіанти: 1. Служба контролінгу входить у склад підрозділів фінансово-економічного блоку і підпорядковується фінансовому директору. 2. Служба контролінгу є самостійною структурою і знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні директору підприємства.
Створення різних аналітичних структур в рамках функціональних сфер (децентралізація контролінгу). Ці структури функціонально підпорядковані центральному контролеру або фінансовому директору.
