- •1. Поняття про документ. Загальні вимоги до документа
- •2. Типові граматичні помилки в ділових паперах.
- •3. Особливості стилю сучасного ділового письма
- •4 .Типові лексичні помилки при укладанні тексту ділових паперів.
- •5)Загальні вимоги до зовнішнього оформлення документів(нумерація , поля)
- •6. Особливості офіціно-ділового стилю
- •7. Правопис слів з апострофом
- •8.Правопис слів з м’яким знаком
- •9.Правопис літературної вимови в усному діловому мовленні
- •11. Правопис слів іномовного походження
- •14. Ступені порівняння прикметників
- •17. Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •18. Діеприслівникові звроти у діловому мовленні
- •19.Правопис часток
- •20.Загальноприйняті графічні скорочення в діловому мовленні
- •21.Синтаксичні особливості ділових паперів
- •22)Складні речення, розділові знаки в них
- •23. Синтаксичні структури у діловому мовлення
- •24.Логічна послідовність документів та структура
- •25. Писемне ділове мовлення
14. Ступені порівняння прикметників
Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
ступені порівняння прикметників
Якісні прикметники при порівнюванні ознак предметів можуть вказувати на неоднакову міру якості. У зв'язку з цим розрізняються два ступені порівняння:
вищий і найвищий.
Вищий ступінь показує, що в одному предметі ознака проявляється більшою (або меншою) мірою, ніж в іншому: сьогодні погода холодніша, ніж учора.
Найвищий ступінь показує, що в якомусь предметі ознака виявляється найбільшою (або найменшою) мірою порівняно з іншими предметами: Дніпро — найдовша річка України.
Кожен зі ступенів має дві форми: просту й складену.
Проста форма вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш-, -ш-: милий — миліший, ніжний — ніжніший. У деяких прикметників при таких змінах можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек-: глибокий — глибший, далекий — дальший.
При додаванні суфікса -ш- у складі прикметників можуть виникати звукові сполуки (результат чергування), які на письмі позначаються літерами жч і щ. У вищому ступені прикметників г, ж, з перед суфіксом -ш- змінюються на -жч-, а с + -ш- — на -щ-: високий — вищий, вузький — вужчий, дорогий — дорожчий, дужий — дужчий, низький — нижчий, але: легкий — легший.
Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най-: дорожчий — найдорожчий, кращий — найкращий. Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-: якнайзручніший, щонайвродливіший.
Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється за допомогою приєднання слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш, вдалий, більш глибокий, менш вередливий.
Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш, зручний, найбільш стійка, найменш, приємне.
Не мають ступенів порівняння прикметники, що називають абсолютну якість: голий, порожній; прикметники, утворені за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -езн-, -енн-, -уват-: гарнесенький, величезний, широченний, білуватий.
Повні й короткі, стягнені й нестягнені форми прикметників
Деякі якісні прикметники чоловічого роду в називному й знахідному відмінках можуть мати, крім повної (зелений, повний), ще й коротку форму (ясен день, красен лицем). Короткі прикметники мають нульове закінчення.
Прикметники жіночого, середнього роду та множини в називному й знахідному відмінках мають, крім звичайної стягненої (висока, високе, високі), нестягнену форму (високая, високую).
Короткі та нестягнені форми прикметників вживаються здебільшого в поетичному стилі мовлення:
Стоїть гора високая, а за нею вища (Народна пісня).
15.Правопис складних прикметників
Прикметники, які утворилися складанням двох і трьох основ, називаються складними, наприклад: народногосподарський, промислово-торговельний, повітряно-реактивний, дослідно-показовий, інженерно-будівельний, англо-російсько -український.Елементи складних прикметників об'єднуються сурядним або підрядним зв'язком. За сурядним способом зв'язку основи, з яких утворюються складні прикметники, сполучаються як рівноправні {торговельно-комерційний, фінансово-економічний). За підрядним способом одна основа синтаксично залежить від іншої {великопанельний, багатогалузевий, багаторічний, морозотривкий, малопродуктивний, малоприбутковий) . У складних прикметниках під час поєднання основ використовуються сполучні голосні о, е, є. Якщо першою частиною складного прикметника є числівник, прислівник і прийменникове сполучення, то складові елементи з'єднуються без сполучних голосних, наприклад: повсякчасний, одновесловий, багатообіцяючий, вічнозелений тощо. Пишуться разом:
Пишуться через дефіс:
|
складні прикметники, перша основа яких утворена від слів іншомовного походження і закінчується на -ико, -іко: хіміко-технологічний, медико-хірургічний
16.Відмінювання числівників та їх наголошення |
Числівники один, одна, одне (одно) в називному відмінку мають форми коротких прикметників. У середньому роді паралельно вживаються дві форми: одне й одно. 1. Прислівники від п'яти до десяти, від одинадцяти до двадцяти, тридцять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком: Н. п'ять сімнадцять Р. п'яти (п'ятьох) сімнадцяти (сімнадцятьох) Д. п'яти (п'ятьом) сімнадцяти (сімнадцятьом) 3. п'ять (п'ятьох) сімнадцять (сімнадцятьох) О. п'ятьма (п 'ятьома) сімнадцятьма (сімнадцятьома) М. на п'яти (п 'ятьох) на сімнадцяти (сімнадцятьох)
Н. п'ятдесят Р. п'ятдесяти (п 'ятдесятьох) Д. п'ятдесяти (п 'ятдесятьом) 3. п'ятдесят (п 'ятдесятьох) О. п'ятдесятьма (п 'ятдесятьома) М. на п'ятдесяти (п 'ятдесятьох)
Запам 'ятайте: в усіх відмінках, крім називного, маємо паралельні форми. У всіх складних числівниках на -дцять, -десят — відмінюється тільки друга частина; у числівниках одинадцять, чотирнадцять наголошується склад -на-, на відміну від російської мови. Але у знахідному відмінку — наголос на закінченні -ох: одинадцятьох, чотирнадцятьох; у числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування і з е, о: шести, семи, восьми.
2. Числівники сорок, дев'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного й знахідного, мають закінчення -а (сорока, дев'яноста, ста).
3. Складні числівники на визначення сотень відмінюються за зразком: Н. двісті триста п'ятсот Р. двохсот трьохсот п'ятисот Д. двомстам трьомстам п'ятистам 3. двісті (двохсот) триста (трьохсот) п'ятсот (п 'ятисот) О. двомастами трьомастами п'ятьмастами (п'ятьомастами) М. (на) двохстах (на) трьохстах (на) п'ятистах
Числівник чотириста відмінюється як триста. Числівники шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот відмінюються як п'ятсот. У цих числівниках відмінюються обидві складові частини і пишуться вони разом. У числівниках п'ять, шість, дев'ять, десять та в усіх числівниках на -дцять зберігається пом'якшення після кінцевого приголосного т. Усередині такого складного числівника пом'якшення після т немає. Наприклад: п'ятсот, п'ятдесят, шістсот, п 'ятнадцять, дев 'ятсот. Але в орудному відмінку в числівниках: три, п'ять, шість, дев'ять, десять зберігається пом'якшення кінцевого приголосного основи. Наприклад: трьома, п 'ятьма (п 'ятьома), шістьма (шістьома). Зберігається пом'якшення в усіх числівниках на -дцять в орудному відмінку: дванадцятьма (дванадцятьома), дев 'ятьма (дев 'ятьома) тощо. 4. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: Н. триста вісімдесят сім Р. трьохсот вісімдесяти (вісімдесятьох) семи (сімох) Д. трьомстам вісімдесяти (вісімдесятьом) семи (сімом) 3. триста (трьохсот) вісімдесят (вісімдесятьох) сім (сімох) О. трьомастами вісімдесятьма (вісімдесятьома) сьома (сімома) М. (на) трьохстах вісімдесяти (вісімдесятьох) семи (сімох).
5. У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово: дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ятий — ...дев'ятого (дев'ятих), дев'ятому (дев'ятим), дев'ятий (дев'яті), дев'ятим (дев'ятими), на дев'ятому (дев'ятих).
6. У дробових числівниках чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник — як порядковий: дві п 'я-тих, двом п 'ятим, двома п 'ятими; три десятих, трьом десятим, трьома десятими і т. д.
7. Неозначені числівники багато, небагато, кілька, декілька — відмінюються як числівники п'ять, шість (але без паралельних форм): Н. кілька, декілька, багато Р. кількох, декількох, багатьох Д. кільком, декільком, багатьом З. Н. або Р. О. кількома, декількома, багатьма М. (на) кількох, декількох, багатьох
8. Збірні числівники обидва, обидві відмінюються у непрямих відмінках так: обох, обом, обома, (на) обох. Збірні числівники двоє, троє, п'ятеро та ін. — у непрямих відмінках мають форми кількісних числівників (два, три, п 'ять) |
Наголос у числівниках може змінювати своє місце при відмінюванні.
Так, змінюється наголос у числівника один. При відмінюванні наголос у числівнику один переходить на закінчення.
У стійких словосполученнях, де числівник один виступає в ролі займенникового прикметника, наголос у непрямих відмінках переходить на перший склад: всі до о′дного, один о′дному, один за о′дним, один по о′дному, одна о′дній, одні о′дним тощо.
Слід звернути увагу на наголошування числівників одина′дцять, чотирн′адцять, які часто вимовляють неправильно під впливом російської мови.
Усі числівники від одинадцяти до дев'ятнадцяти мають наголос на колишньому прийменникові на. При відмінюванні наголос може переміщатися на закінчення.
У числівників двадцять, тридцять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, дівасі – дев’ятсот при відмінюванні наголос переходить на закінчення: двадцяти′, тридцятьо′м, вісімдесятьма′, дев’ятиста′м.