Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155), полягають у добровільних природних статевих зносинах чоловіка або жінки з особою протилежної статі, яка не досягла статевої зрілості. Такі статеві зносини можуть мати місце і внаслідок фактичного шлюбу. Добровільним визнаються такі статеві зносини, які вчинені без застосування фізичного насильства, погроз його застосування або використання безпорадного стану потерпілої особи. Добровільність статевих зносин повинна визначатися в кожному випадку тим, чи могла потерпіла особа внаслідок свого віку і розвитку або психічного стану розуміти характер і значення дій, що вчиняються над нею.
Потерпілими від цього злочину є підлітки як чоловічої, так і (у більшості) жіночої статі, які не досягли статевої зрілості. Такими завжди вважаються особи, які не досягли 14-ти років. Питання про досягнення статевої зрілості потерпілої у віці від 14-ти до 17-ти років вирішується за допомогою експертизи. Вступ в добровільний статевий зв'язок з жінкою, яка досягла шлюбного віку, не карається.
При цьому мають на увазі добровільні статеві зносини осіб чоловічої чи жіночої статі з особою, що не досягла статевої зрілості, зокрема й в умовах фактичного шлюбу.
Розбещення неповнолітніх. Кримінальному покаранню підлягає вчинення розпутних дій щодо особи, котра не досягла 16-річного віку (ст. 156 КК України).
До розпутних дій належать дії фізичного характеру, що не є статевим актом ні в природній, ні в спотвореній (неприродній) формі - непристойні торкання статевих органів руками, статевим членом, тертя його об стегна тощо. Розпутні дії можуть мати інтелектуальний характер-демонстрація порнографічних листівок, магнітофонних записів тощо.
Потерпілими можуть бути особи обох статей, що не досягли 16 років. Судово-медичній експертизі, зазвичай, підлягають дівчатка[2, c. 28-29].
3. Характеристика експертизи інших статевих злочинів
Зараження венеричною хворобою. Зараження венеричною хворобою, до яких відносять сифіліс, гонорею, м'який шанкр, паховий лімфогранулематоз, трихомоніаз, є злочином проти здоров'я людини й карається згідно зі ст. 133 КК України. Особа, винна в зараженні, притягується до відповідальності лише втих випадках, коли вона знала, що має венеричну хворобу.
Судово-медична експертиза у справах про зараження венеричною хворобою провадиться за участю лікаря-дермато-венеролога, а також уролога чи гінеколога, що визначається статтю особи, яка підлягає експертизі. Залежно від характеру хвороби й поставлених перед експертизою питань, обстеження може провадитися в умовах стаціонару. Чим раніше після зараження здійнюється експертиза, тим легше встановити наявність хвороби, її давність і на підставі цього вирішити питання, хто є джерелом зараження.
Зараження ВІЛ. Ця хвороба є однією з найбільших соціальних і медичних проблем у світі. Як і в інших країнах, в Україні прийнята Національна програма профілактики СНІДу, існують Правила медичного огляду з метою виявлення зараження ВІЛ, обліку, медичного обстеження, профілактичного нагляду за ВІЛ-інфікованими (1992 p.).
ВІЛ викликає смертельне інфекційне захворювання, кінцеву стадію якого називають синдромом набутого імунодефіциту (СНІД), передається статевим шляхом, а також при безпосередньому потраплянні в організм людини.
До категорії ВІЛ-інфікованих належать як особи без клінічних проявів хвороби (носії ВІЛ), так і хворі на СНІД. ВІЛ-інфіковані особи попереджаються в письмовій формі про необхідність дотримання профілактичних заходів з метою запобігання розповсюдженню ВІЛ-інфекції та про кримінальну відповідальність у разі свідомого поставлення в небезпеку зараження чи власне зараження іншої особи ВІЛ-інфекцією. Згідно з п. 4 ст. 130 КК України, подібні дії ВІЛ-інфікованих караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. Для проведення експертизи в таких випадках залучаються відповідні фахівці, проводиться лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції за тест-системами на ВIЛ-1/2.
Гомосексуалізм
Серед гомосексуалістів (педерастів) розрізняють активних і пасивних партнерів. У разі судово-медичної експертизи з цього приводу більш ефективні результати можна отримати, якщо обстеження проводити у найкоротші терміни після статевих актів і затримання партнерів.
В активного партнера при цьому можна виявити:
- надриви чи розриви вуздечки;
- частки калу у змивах із статевого органа (особливо з голівки та препуціального мішка);
- лобкове волосся та помарки крові пасивного партнера.
При обстеженні пасивного партнера найбільшу увагу приділяють огляду заднього проходу, виявляючи:
- можливі надриви, розриви, крововиливи і садна сфінктера та слизової оболонки прямої кишки;
- у вмісті прямої кишки можна виявити сперматозоїди;
- на шкірі навколо отвору заднього проходу також можна знайти сліди сперми, волосся та помарки крові, котрі можуть походити від активного партнера.
Для ствердження походження слідів сперми, крові чи волосся від конкретної особи треба провести лабораторні (судово-імунологічні, судово-цитологічні) дослідження.
Більшість фахівців зазначає, що при численних статевих зносинах протягом тривалого часу через пряму кишку у пасивних партнерів може мати місце: лійкоподібне втягнення і радіальна зморшкуватість ділянки задньопрохідного отвору; зіяння анального отвору; розтягненість сфінктера і згладженість складок слизової оболонки прямої кишки.
Але судово-медичний експерт повинен пам'ятати, що це лише побічні ознаки, котрі можуть мати місце при запорах, проносах або у похилому віці внаслідок атрофії шкіри і слизової оболонки. З іншого боку - навіть багаторазові статеві акти протягом тривалого часу можуть не залишати вищезазначених ознак. Свідченням наявності статевих зносин є прояви венеричних захворювань, виявлені у прямій кишці [6, c. 198-199].
Неприродні способи задоволення статевої пристрасті звичайно мають два різновиди. Перший стосується об'єкта статевого потягу:
а) розбещення;
б) гомосексуалізм (мужолозтво, лесбійська любов);
в) зоофілія (статеві акти із свійськими тваринами);
г) некрофілія (статеві акти з мерцями) і деякі інші.
До другого різновиду належать незвичайні способи отримання статевого задоволення:
а) садизм;
б) мазохізм;
в) фетишизм.
До нього належать й статеві акти з жінкою, але через пряму кишку чи через рот.
Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом тягне за собою кримінальну відповідальність (статті 153, 154, 155 КК України). Такі ж прояви задоволення статевої пристрасті, як лесбійська любов, віднесені до порушень морального планується в заподіянні партнерові болю (кусання молочних залоз, припікання сигаретами, щипання, дряпання і т. ін.), з метою отримання статевого задоволення. Найчастіше ушкодження локалізуються на молочних залозах, статевих органах та навколо них. Судово-медичний експерт встановлює наявність ушкоджень, визначає їх характер, механізм і час виникнення, відзначаючи одно- чи багаторазовість їх заподіяння. Крім того, визначається ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, як правило, за тривалістю розладу здоров'я.
Інколи наслідками зґвалтування або розбещення неповнолітніх можуть стати вагітність чи зараження венеричною хворобою. Наявність вагітності та її строк доводиться встановлювати також при симуляції або дисимуляції (приховування вагітності; уявна вагітність) для вирішення питання про виконання вироку і в деяких інших випадках (статті 79, 83 КК України). Судово-медичний експерт повинен пам'ятати, що діагностування вагітності, а тим більше, строку зачаття - досить складне питання, особливо, коли жінка обмовляє якогось чоловіка з метою його компрометації або шантажу. В такому разі жінка навмисно називає невірну дату початку останньої менструації і статевих зносин, за яких, на її думку, сталося запліднення. Для вирішення цього питання судово-медичний експерт залучає фахівців акушерів-гінекологів і використовує результати лабораторних досліджень[8, c. 269-270].