2.15. Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці

Програма поліпшення стану умов та безпеки праці повинна передбачати:

 придбання необхідних засобів для ефективного управління виробничими процесами, оновлення технологічного та виробничого обладнання, засобів колективного захисту працюючих;

 впровадження сучасних технічних засобів контролю виробничого середовища та автоматизованих інформаційних систем з охорони праці і відповідного програмного забезпечення;

 забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту;

 цільове навчання працівників з охорони праці;

 придбання приладів та систем автоматичного контролю і сигналізації про наявність небезпечних або шкідливих виробничих факторів, пожежної сигналі-зації та установок пожежогасіння;

 моніторинг шкідливих та небезпечних виробничих факторів, за наявності яких необхідно проводити попередній та періодичний медогляди працівників.

Крім того, програма повинна будуватися на принципах задекларованої політики, забезпечуватися необхідними ресурсами, визначати конкретні строки її виконання. Вона повинна періодично переглядатися з урахуванням змін у стані безпеки виробництва.

Розглянемо порядок опрацювання такої програми.

Під час визначення небезпечних та шкідливих виробничих факторів було встановлено, що:

1. На гальванічній, термічній та зварювальній дільницях рівні шкідливих речовин у зоні дихання працюючих перевищують ГДК.

2. На заточувальних верстатах немає місцевої витяжної вентиляції, що приз­водить до перевищення ГДК пилу у зоні дихання.

3. Тільки 42% устаткування з холодної обробки металів обладнано засобами захисту від дії небезпечних виробничих факторів.

4. Тільки 60% технологічної документації містять вимоги безпеки праці.

5. Працюючі забезпечені 313 на 69%.

6. Періодичні медичні огляди пройшли тільки 66% працюючих.

7. Планово-попереджувальні ремонти проведено тільки для 55% обладнання.

8. Причинами мікротравм були:

• відсутність засобів захисту від стружки, що відлітає під час обробки металу;

• незастосування засобів індивідуального захисту очей;

• порушення робітниками вимог інструкцій з охорони праці;

• відсутність засобів механізації для транспортування бутелів з кислотою.

Враховуючи наявність вищеперелічених небезпечних та шкідливих виробни-чих факторів, програма поліпшення стану умов та безпеки праці буде виглядати так: «Керуючись вимогами Закону «Про охорону праці» і ставлячи за мету досягнення припустимого рівня ризику виникнення нещасних випадків у 2007 p., дії керівництва підприємства будуть спрямовані на:

1. Підвищення якості продукції, що виробляється за рахунок впровадження новітніх технологій та сучасного обладнання.

2. Забезпечення обладнання (машин, механізмів, устаткування) засобами колективного захисту та місцевою витяжною вентиляцією у 2005 р. - до 70%, у 2006 р. – до 100%.

3. Приведення технологічної документації до вимог стандарту ГОСТ 3.1120-83 «Общие правила отражения и оформлений требований безопасности труда в техноло­гической документации»: у 2005 р. – до 70%, у 2006 р. –до 100%.

4. Механізацію важких та небезпечних робіт.

5. Удосконалення нормативних актів підприємства з охорони праці.

6. Інформаційне забезпечення працюючих щодо стану умов і безпеки праці.

7. Забезпечення конструктивної співпраці з питань охорони праці між роботодавцем та працівниками.

8. Запровадження механізму стимулювання дієвості СУОП.

9. Забезпечення медико-санітарного обслуговування робітників.

10. Створення аналітично-інформаційної системи з охорони праці.

11. Забезпечення технічного контролю за безпекою виробництва.

12. Забезпечення моніторингу дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

13. Налагодження постійно діючої системи навчання з охорони праці». Визначення організаційної схеми реалізації політики

Організаційна схема повинна визначати послідовність дій різних ланок управління щодо реалізації програми та схематично – шляхи реалізації функцій та завдань. Схеми організації та реалізації політики наведено у додатках 1-3.

    