Гідравлічний розрахунок труб

Район проектування – Київська область.

Грунт –суглинок- ІІІ кат. грунту

6 зливовий район

Труба № 1 ПК 9+00

Розрахунок зливового стоку

Імовірність перевищення поводку : ВП = 2% по Qмах (1 раз в 50 років)

Інтенсивність дощу Q2 =0,89 мм/хв

Площа водозбірного басейну =0,29 км ²

Довжина головного лога : L=l1+l2+l3+ .... ln

L= 0,05+0,13+0,1+0,12=0,41 км

Ухил лога : (H3-H0) / Ln = Іп

Іп = (55-49,40) /410 =0,014

Коефіцієнт переходу Кt = 3,93

Коефіцієнт витрат стоку L = 0,65

Коефіцієнт редукції ψ = 0,71

Qn =16,7 * a2 * Kt * F * L* φ =16,7 * 0,89 * 3,93 * 0,29 * 0,65 * 0,71 =7,82 м³/с

Об”єм стоку зливових вод :

W =60000((a² F * L * φ) / √Kt) = 60000 ((0,89 * 0,29 * 0,65 * 0,71) /√3,93 =16502,12 м³

Розрахунок шару поводку заданої ймовірності перевищення ( Hp) визначається по трьом параметрам : середньому багаторічному шару стоку h , коефіцієнт варіації Cv і коефіцієнту асиметрії Cs шару стоку.

Середній багаторічний шар стоку визначається по таблиці або карті і залежить від площі водозборного басейну.

При F<10 км² ,h =66 мм.

Коефіцієнт варіації Cv приймається по карті ліній : Cv =0,63. Коефіцієнт асиметрії Cs приймають рівнем Cs =1,89. Ординати приймають ймовірність перевищення для визначення розрахункового значення шару стоку паводку, Hp знаходять по таблиці або по графіку, де дані відношення Kp = hp : h при гамапараметричному законі розподілу.

По графіку модульний коефіцієнт Kp =2. Визначення розрахункового шару стоку виконується по формулі : hp = h * Kp = 66 * 2 =132 мм по = 0,15.

Коефіцієнт дружності паводку Ko визначається по таблиці : Ko = 0,0025

δ1,δ2- коефіцієнти , що враховують зниження розходу на басейнах , зарегулірованих озерами і заболочених : δ1 =1 , δ2 = 1

Qсп =((Ko* hp*F) / (F + 1)ⁿ) * δ1* δ2 = ((0,0025*132*0,29) / 1,29ⁿ)*1*1 =0,092

По графіку підбирають діаметр труби d = 15 м і розтрубний оголовок. Глибина води перед трубою hвх = 2,06 м. Швидкість води на виході δвих =3,9 м/с- безнапірний режим роботи. Розрахунок інших труб занесений в таблицю.

Опис поздовжнього профілю

При проектуванні поздовжнього профілю траси використовують БНіП 2.05.02.- 85:

1. Максимальний поздовжний ухил – 50%

2. Мінімальний радіус вертикальних кривих :

Опуклих 10000м

Ввігнутих 3000м

3. Найменьше перевищення поверхні покриття в границях ІІІ д.н.з. , для суглинків 1,25м

4. Висота насипу на ділянках дороги , що проходить по відкритій місцевості під час заметіль H = hs + ∆h

По метеорологічному довіднику для Київської області hs= 0,32 м, H= 0,32+0,7=1,02

5. Пересічення з автодорогами необхідно проводити в різних рівнях при сумарній інтенсивності руху перетинаючих доріг більше 4 тис. транспортних одиниць в сутки

6. Висота шляхопровода над автодорогою повинна бути не меньше 5м

7. Кут пересічення доріг в різних рівнях повинен бути не більше 60%

8. Мінімальна віддаль видимості:

Поверхні дороги 250м

Зустрічного автомобіля 400м

Поздовжній профіль запроектований по методу огортаючої, тобто повторює обриси рельєфу. Але в одному місці на підході до шляхопроводу насип перевищує 6м.

Порядок розміщення грунтових стовпців : суглинок до 1м, далі тугопластична. Шурфи влаштовують на початку і в кінці траси і під трубами через кожні 800-1000м по всій довжині дороги. По трасі зроблено 5 шурфів , 8 скважин.

Визначення мінімальної робочої відмітки.

Для Київської області в ІІІ дорожньо-кліматичній зоні мінімальна робоча відмітка буде дорівнювати.

hp = hзем. – c * iº = 1,4-3,75*0,04 = 1,25м

hp = Hен. + hбр. = 0,32+ 0,70 = 1,02м

Приймаємо hp=1,25м