Тема 1:інформація та інформаційні процеси урок 5 зберігання інформації

Зберігання інформації — це комплекс дій, метою яких є захист нагромадженої інформації від втрати, зіпсування, зруйнування, пошкодження.

Інформація завжди нагромаджується на певному носії, тому зберігання інформації потребує перш за все надійних носіїв, що якомога менше піддаються фізичному зносу. У процесі розвитку людства неперервно вдосконалювалися й носії інформації: на зміну глиняним таблицям та папірусним сувоям прийшли друковані книги, а в наші часи на перше місце виходять електронні носії інформації —•• оптичні та магнітні диски, які здатні надійно та компактно зберігати величезні обсяги інформації. Сьогодні на одному лазерному диску можна розмістити цілу бібліотеку — близько 1000 книжок по 300 сторінок у кожній. Термін придатності такого диска становить 100 років, а ціна у продажу не перевищує середньої ціни однієї книги. Для додаткового підвищення компактності розміщення електронної інформації на носії застосовують спеціальні програми-архіватори, які дозволяють ущільнювати записи, скорочуючи, наприклад, обсяг текстової інформації приблизно втричі.

Сучасна технологія інформаційних носіїв розвивається дуже стрімко, пропонуючи людству все більш надійні, компактні та доступні засоби збереження інформації.

У наш час, коли переважна більшість інформації, у тому числі й фінансової, науково-технічної, статистичної, зберігається і циркулює в технічних системах, однією з найважливіших проблем є захист інформації від несанкціонованого доступу до неї, від пошкоджень у процесі її збереження. Причиною пошкодження інформації можуть бути раптові збої апаратури, недосконалість технічних пристроїв або зловмисне проникнення у комп'ютерну систему.

Комп'ютерні злочини сьогодні посідають одне з перших місць серед економічних злочинів. Вони здійснюються з метою вилучення, викривлення, копіювання та недозволеного використання інформації, що зберігається в комп'ютерній системі. Кількість комп'ютерних злочинів у світі та матеріальні збитки від них щороку зростають, тому вживаються спеціальні заходи для захисту інформації:

• законодавчі, які визнають інформацію об'єктом кримінально-правового захисту і встановлюють кримінальну відповідальність за комп'ютерні злочини;

• програмні, які перешкоджають несанкціонованому доступу до інформації в комп'ютерній системі;

• організаційно-технічні, які спрямовані на забезпечення працездатності та технічного захисту комп'ютерного обладнання, на регламентацію доступу до нього. Найпоширенішою причиною пошкодження інформації у комп'ютерних системах є віруси. Це програми, які здатні приєднуватися до інших програм і при їх запуску виконують різні небажані дії: пошкоджують або знищують інформацію, вилучають файли тощо. Більшість з вірусів створена аматорами-програмістами без злочинного задуму, як необережна проба юнацьких сил у програмуванні, у змаганні з комп'ютером. Проте поширення вірусу може мати такі наслідки, як знищення інформації, вихід із ладу комп'ютерної системи, і аматор мимоволі перетворюється на злочинця.

Сьогодні відомо десятки тисяч комп'ютерних вірусів, відомі й засоби лікування майже від усіх них, проте з'являються все нові й нові віруси. Протягом усього розвитку комп'ютерних систем триває суперництво між розробниками засобів захисту інформації і зломлювачами захисних бар'єрів, між створювачами комп'ютерних вірусів і лікарями від них.