Характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді

Фаза	Сукупні витрати, ТС	Середні змінні витрати, AVC	Середні сукупні витрати, АТС	Граничні витрати, МС	Критична точка
І	Зростають	Зменшуються	Зменшуються	Зменшуються до min	Точка перегину кривої МС MC = min
II	Зростають	Зменшуються до min	Зменшуються	Зростають MC  AVC MC < ATC	Точка перегину кривої AVC AVC = MC,AVC = min
III	Зростають	Зростають	Зменшуються до min	Зростають MC>AVC MCATC	Точка перегину кривої АТС АТС = МС, АТС = min
IV	Зростають	Зростають	Зростають	Зростають МС > AVC MC > ATC	—

Динаміка витрат зумовлює поведінку підприємства. За даної технології та організації виробництва підприємство оптимізує свою діяльність, виробляючи продукцію в обсязі, що відповідає мінімальним середнім сукупним витратам. Якщо маркетингові дослідження потверджують, що фірмі доцільно розширювати виробництво, то саме на третій або навіть на другій фазі слід вжити випереджальних заходів. На рішення підприємця про збільшення обсягу продукції, особливо в умовах невизначеного попиту, впливають саме граничні витрати, оскільки вони показують, як дорого фірмі обійдеться додаткове виробництво одиниці продукції.

Граничні витрати МС — це приріст сукупних витрат фірми, пов'язаний з виробництвом додаткової одиниці продукції. Як правило, під граничними витратами розуміють витрати, пов'язані з випуском останньої одиниці продукції.

МС = ΔТС/ΔQ,

де MC – граничні витрати;

ΔТС - приріст сукупних витрат;

ΔQ – приріст випуску продукції (як правило, ΔQ = 1).

Граничні витрати є похідною функцією на короткостроковому етапі тільки від змінних витрат:

МС = ΔVC/ΔQ

Граничні витрати показують: на яку величину зростуть витрати фірми у зв'язку зі збільшенням виробництва на одну одиницю продукції.

Крива граничних витрат у короткостроковому періоді має U-подібну форму і характеризує величину приросту змінних витрат, необхідних для випуску додаткової одиниці продукції.

Побудуємо графіки кривих витрат(рис. 2).

Рис. 2. Графіки кривих витрат

Крива постійних витрат має вигляд горизонтальної лінії, крива змінних витрат – це крива сукупних витрат, зміщена паралельно вниз на величину постійних витрат. Крива сукупних витрат графічно визначається додаванням значень кривої до кривої. Відстань по вертикалі між кривими і показує значення змінних витрат, а відстань по вертикалі між кривими і дає значення постійних витрат.

Конфігурація кривих і ілюструє дію законів зростаючої та спадної віддачі. Зв’язок між динамікою продуктивності факторів виробництва і витрат обернений: гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, досягає максимуму, а згодом – на вищих обсягах випуску – спадає, тоді як прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер (це показує опуклість кривих і вгору), а на вищих – зростаючий (опуклість кривих донизу).

Графіки граничних та середніх витрат ілюструють цей закон більш виразно. Граничні витрати спадають набувають мінімального значення, після чого стрімко зростають. З деяким відставанням цю ж динаміку виказують середні витрати. Дія законів зростаючої та спадної віддачі (спадних та зростаючих витрат) обумовлює U – подібну форму кривих граничних, середніх змінних і середніх сукупних витрат у короткостроковому періоді.

Між кривими, і існує характерний геометричний зв’язок: коли крива граничних витрат розташована нижче кривих середніх витрат, то середні витрати спадають, а коли значення перевищують значення і , то середні витрати зростають, криві середніх витрат стають висхідними. Отже, крива перетинає криві середніх витрат в точках, які відповідають мінімальним значенням. Подібної залежності не існує між кривими і, вони не пов’язані між собою.

Блок 2

3. (2 бал) За умови, що підприємство діє на ринку досконалої конкуренції в короткостроковому періоді, дати характеристику успішності його діяльності за оптимального обсягу продажу продукції, якщо на ринку склалася ціна 19 грн.; 84 грн.(дві ситуації). Відповідь обґрунтувати розрахунками прибутку(збитків).

Розв’язок:

Як відомо, максимізація прибутку фірмою на ринку досконалої конкуренції в короткостроковому періоді, відбувається при умові рівності граничних витрат (МС), граничного доходу (MR) та ціни на товар(Р):

МС = MR = Р

Тоді величина прибутку визначається, як різниця між сукупним доходом(TR) і валовими витратами(TC):

Прибуток = TR - TC

де, TR = P*Q

TC = FC +VC

Отже, при ціні товару 19 грн. прибуток фірми складатиме:

Прибуток = 19*5 – 110 = -15 грн.

Фірма несе збитки у цьому випадку.

Якщо ціна складатиме – 84 грн., то прибуток становитиме:

Прибуток = 84*5 – 110 = 310 грн.

Таким чином, якщо ціна товару складатиме 19 грн., фірма буде нести збитки у сумі 15 грн. і виробництво буде недоцільним. Тоді як при ціні 84 грн. за товар фірма буде отримувати прибуток у розмірі 310 грн.

Блок 3

4. (2 бали) За умови, що підприємство стає монополістом на ринку, побудувати графічно його модель: використовуючи дані щодо його витрат, виконати побудову ліній витрат (ATC, AVC, MC) та лінії попиту на продукцію підприємства, що визначається рівнянням Q_D = 10 – (1/7)*P. Визначити за допомогою розрахунків і проілюструвати графічно оптимальний обсяг продажу продукції монополіста, його прибуток (збитки), прокоментувати отримані результати.

Розв’язок:

Монополія може встановлювати ціну, яку вона побажає. У свою чергу споживач демонструє на зміну ціни відповідну реакцію, зменшуючи або збільшуючи обсяг споживання. Це враховується менеджерами монополій. Вони знають, що обсяг, який вони продають залежить від ціни, що вони обрали.

Обсяг виробництва монополії - це ринковий обсяг, а попит на монопольний продукт - це ринковий попит.

Конкурентна фірма максимізує прибуток пристосовуючи обсяг виробництва до того моменту, коли MC = MR. Монопольна фірма обирає ціну, при цьому загальний принцип зберігається. Однак, MR від кожної додаткової одиниці продукту для монополіста буде зменшуватися.

Як і конкурентна фірма, монополіст буде досягати обсягу виробництва Q_M на рівні MC=MR, встановлюючи ціну P_M. Монопольне становище не гарантує прибутків. Коли попит на продукцію монополіста незначний - Q_M1 монополіст несе збитки, а в умовах P < AVC фірма припиняє операції(див. рис. 1).

Те, скільки прибутку має монополіст залежить від його витрат (AC) і попиту на товар (D).

Рис. 1. Прибуток та збиток монополіста

Побудуємо графік максимізації прибутку монополістом на основі наших даних(див. рис. 2).

Рис. 2. Максимізація прибутку монополістом

Як казали вище, для монополіста максимізація прибутку буде за умови якщо MC = MR.

Знайдемо граничний виторг для монополіста з а формулою ,

де сукупний виторг TR = P*Q;

ΔTR – приріст загального виторгу;

ΔQ – збільшення випуску продукції на одиницю.

Також знайдемо середні загальні витрати(ATC), середняі змінні витрати(AVC) та граничні витрати (MC).

Ціна товару визначатиметься як P = (10 - Q_D)*7.

Всі дані занесемо до таблиці.

Обсяг випуску Q	Середні змінні витрати AVC	Сукупні витрати TC	Граничні витрати грн./од. MC=∆TC/∆Q	Середні сукупні витрати ATC	Змінні витрати VC	Граничний виторг MR	Ціна товару Р
1	2	3	4	5	6	7	8
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	- 14 10 8 8 10 14 20 28 38 50	60 74 80 84 92 110 144 200 284 402 560	14 6 4 8 18 34 56 84 118 158	- 74 40 28 23 22 24 29 36 45 56	0 14 20 24 32 50 84 140 224 342 500	63 49 35 21 7 -7 -21 -30 -49 -63	70 63 56 49 42 35 28 21 14 7 0

Із наведених розрахунків ми можемо побачити, що максимальний прибуток фірма-монополіст одержить при обсязі 5 одиниць товару і ціні 35 грн. Тоді як максимальний для неї прибуток складатиме 153 грн.(35*5 – 22).