І. Мета, завдання та результати вивчення дисципліни (компетенції), її місце у навчальному процесі.

Проблема філософського осягання категоріального, історичного, соціокультурного та феноменологічного змісту особистості та методології її визначення у просторі сучасної історії актуалізується необхідністю розвитку психології в розробці теоретичних проблем людинознавства та у визначені нею повсякденних та суспільних суперечностей між буттям людини як індивіду та її розвитком як особистості.

„Філософія особистості” є складовою частиною циклу гуманітарних дисциплін для підготовки студентів-психологів, які викладаються в університеті. Ця дисципліна разом з дисципліною «Філософія» закладає методологічну основу для формування фахівця-психолога, який зможе реалізувати свої професійні знання в різних галузях економіки, соціальній роботі та науково-дослідницькій діяльності.

Метою викладання навчальної дисципліни є формування у студентів-психологів спроможності виявлення зв’язку між філософією та психологією у розумінні загальних закономірностей співвідношення психогенезу, філогенезу та онтогенезу, зокрема, між методологічними проблемами психології та філософськими принципами обгрунтування змістовних, мотиваційних, трансформаційних та проекційних визначень людини у її становленні як особистості.

Завдання навчальної дисципліни:

►виявити атрибутивність зв’язків філософії та психології у визначені модусів становлення особистості;

►визначити особливості тлумачення змісту особистості в історико-філософському процесі;

► викласти історичні, цивілізаційні, соціокультурні, феноменологічні та творчо-мотиваційні засади становлення особистості;

► розглянути феномен співвідношення необхідності, свободи та випадковості у становленні особистості;

► вивести і викласти особливості генезису психології, феноменології та самосвідомості особистості;

► виявити суперечності інтересів та потреб суспільства і особистості та основну проблематику освітянських засад формування особистості;

► викласти суперечності таланту та геніальності як вимірів універсалізму особистості;

► викласти особливості трансформацій особистості в аспекті її «культу» та тлумачення як «над-людини», а також феномену її психічних турбуленцій.

Предметом навчальної дисципліни є вивчення філософії особистості в контексті розвитку методологічного арсеналу та фундаментальних завдань психології.

Основні соціально-особистісні, професійні компетенції полягають в у тому, що студенти повинні знати:

► закономірності становлення та формування особистості як дійсної міри людини у єдності її психології та феноменології;

► проблемний зміст та суперечності основних етапів історико-філософського, онтологічного та соціокультурного конституювання особистості та вміти використовувати його у власному саморозвитку та професійній діяльності;

► розуміти універсальну природу особистості і вміти розпредметнювати її категорійний зміст у професійній діяльності та психодіагностиці;

► розуміти закономірності перетворення прогресій суспільного розвитку на засади та зміст життєвих принципів особистості;

► вплив трансгресій сусіпільного розвитку на негативні трансформації психологічних та філогенетичних вимірів особистості.

Вміти:

► використовувати закономірності історико-філософського та соціокультурного процесу становлення особистості у виявленні та конструюванні психологічних особливостей та рівня самосвідомості;

► втілювати гноселогічну, феноменологічну та етико-естетичну методологію у професійній діяльності та власному саморозвитку;

► самостійно виводити та обґрунтовувати методологію розв’язання суперечностей проблемних ситуацій особистісного, колективного та суспільного значення.

Місце в структурно-логічній схемі:

вивчається після загальної психології, логіки, одночасно з філософією і передує професійним дисциплінам, які пов’язані з управлінськими проблемами, роботою з персоналом.

Дисципліна розрахована на 54 години, що відповідає 1,5 кредитам за EКTС.

Формою підсумкового контролю є залік.