138. Глобальне управління фінансами та світові кризи.

У питанні про глобальне управління фінансами наголос варто зробити на глобальному переміщенні коштів міжнародних корпорацій. При цьому корпораціям доводиться поєднувати досягнення вищої ефективності управління фінансовими ресурсами, з одного боку, і прагнення уникнути високих фінансових ризиків — з іншого. Для вирішення першого завдання корпорації використовують такі інструменти, як мінімізація запасів готівки, зменшення трансакційних витрат, уникнення надмірного оподаткування, трансферне ціноутворення, фронтингові позики, центра лізовані депозитарії, багатостороннє очищення та ін. Уникнення фінансових ризиків стосується насамперед валютних ризиків, управління якими потребує розробки відповідної стратегії і тактики.

139. Глобалізація технологічного розвитку в контексті формування 5 та 6 укладів.

Проблема побудови конкурентоспроможної інноваційної економіки стала символом сьогодення та зумовила інтерес до сучасних технологій. Відсутність конкуренції між колишнім СРСР і США загальмувала розвиток військово-промислового комплексу - основного постачальника високих, критичних і нанотехнологій. Було взято курс на модернізацію вже зробленого, подібно до того, як збільшують число елементів у електронних чіпах. Одночасно відбувався процес міграції інтелектуального потенціалу з України, що зумовило розроблення та введення в науку і практику України в 1997 р. категорії «науково-технологічна безпека держави». При цьому паралельно прогнозувалося, що протягом найближчих 15-20 років у світі може значно змінитися технологічний уклад зі зміною підходів до освіти та науки, включно з організаційними принципами і методами створення нових матеріалів.

Згідно з існуючою економічною теорією, нині людство переходить від п’ятого до шостого технологічного укладу, ключовими факторами якого дослідники визначають нанотехнології, клітинні технології та методи генної інженерії; виникнення альтернативної енергетики (воднева, використання енергії вітру, сонця) і т. д. П’ятий уклад, що минає, характеризується розвиненими технологіями транспортування, машинобудування, нафто- і газопереробки. Поява нових технологій здатна істотно вплинути на характер розвитку озброєння, військової та спеціальної техніки і, відповідно, на характер воєн. Але допоки теоретичні висновки не перевірено на практиці, говорити про остаточне формування нової концепції (парадигми) розвитку систем озброєння та характеру воєн досить складно.

Технологія (від грец. Techne – мистецтво, майстерність, уміння) – сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, що застосовуються в процесі виробництва, для отримання готової продукції; наука про способи отримання готової продукції, впливу на сировину, матеріали та напівфабрикати відповідними знаряддями виробництва. Розроблення технологій здійснюється за галузями виробництва. Високі технології істотно впливають на стан виробництва, а критичні технології мають на нього вирішальний вплив. У державах визначився рух за принципово новими проривними напрямами при збереженні творчої свободи та участі вчених у глобальних проектах – тобто міжнародної інтеграції. Назвемо чотири найбільших міжнародних проекти, що реалізуються зусиллями вчених кількох країн:

- великий адронний колайдер у центрі європейських ядерних досліджень - CERN у Швейцарії;

- будівництво термоядерного реактора ITER у Франції (прообраз штучного сонця). Це принципове перспективне вирішення енергетичної проблеми людства за допомогою реактора (токамака), в якому відбувається керований термоядерний синтез;

- створення рентгенівського лазера на вільних електронах XFEL у Німеччині. Його застосування дасть змогу здійснити революції в багатьох галузях науки;

- прискорювач важких іонів FAIR також у Німеччині.

При цьому необхідно згадати новий науковий тренд – конвертаційні нано-, біо-, інфо-, когнітивні технології (НБИК) і принципово нові термоядерні мегаустановки токамак «Ігнітор» у Росії.

Розвиток та безпечне використання нових технологій, як ключовий компонент інноваційної економіки країни, обумовлений розвитком індустрії інформаційних технологій. Мережа Інтернету та кіберпростір стали інкубатором нових форм підприємництва, інноваційних технологій, соціального середовища, що сприяють процесам глобалізації. Безпека та працездатність об'єктів стратегічно важливої інфраструктури розвинених країн світу, включаючи об'єкти енергетичної, фінансової, транспортної, комунікаційної індустрії, безпосередньо пов'язані з кіберпростором. Значення подібної залежності складно перебільшити. Інтеграційна інерція економіки держави прямо пропорційна безпеці технологій, що використовуються в повсякденних бізнес-процесах. Усвідомлюючи якісно нові загрози МО, США в період 2010 - 2011 рр. розробили п’ять стратегічних ініціатив, спрямованих на поетапну модернізацію обороноздатності країни в кіберпросторі. Цей корисний досвід вивчається фахівцями в країнах ЄС, Росії, Україні.

Обороноздатність країни – якісна характеристика держави. Тому створення попиту на наукоємну продукцію – зона її відповідальності. Технологічні основи розвитку обороноздатності передбачають розвиток основних видів технологій військового (подвійного) призначення на основі технологічно замкнутих циклів: створення та застосування нових матеріалів; створення перспективних датчиків і чутливих елементів; розвитку комп’ютерних технологій; побудови систем автоматизованого управління; створення та застосування нових оптичних і оптико-електронних засобів; створення та застосування перспективних радіотехнічних, радіолокаційних і гідроакустичних засобів; імітації та моделювання ситуацій, прогнозування, обґрунтування та вибору рішень; створення енергозберігаючих систем і систем спрямованої енергії; побудови перспективних засобів телекомунікації; створення та застосування нових високоенергетичних речовин, вибухових речовин і палива.

Нині в Україні визнані технологічно перспективними: виробництво світлодіодних джерел освітлення, нових видів медичної техніки та лікарських препаратів, біопалива та безпілотних літальних апаратів; освоєння енергозберігаючих технологій і розвиток альтернативних джерел енергії; розроблення наноматеріалів і робототехнічних пристроїв; розвиток ракетно-космічної галузі та комунікаційних технологій.

Не можна не враховувати, що техносфера – територія підвищеного ризику. Кількість аварій у техносфері стабільно зростає; на території України 15 діючих і два дослідних реактори, а також пов'язані з ними сховища радіоактивних відходів; по всіх областях країни розкидані близько 1,5 тис. об'єктів підвищеного ризику з можливими наслідками, що подібні до надзвичайних ситуацій у Лозовій і Новобогданівці; у зоні можливого хімічного зараження проживають 11 млн. людей. На думку експертів Всеукраїнської екологічної ліги, Партії зелених, Національного екологічного центру України, Київського еколого-культурного центру, на території України є 10 найбільш небезпечних об'єктів: «Концерн Стирол», Рівненська АЕС, Київське водосховище, Калійний завод ВАТ «Оріана», об'єкт «Укриття», Східний гірничо-збагачувальний комбінат, Павлоградський хімзавод, уранове сховище, Балаклавське рудоуправління, підприємство «Кримський Титан». Слід підкреслити, що за період з 1951 по 2011 р. у світі відбулося 16 великих аварій на атомних електростанціях. А найдорожчими катастрофами за сумою матеріального збитку та вартості робіт щодо нормалізації стану довкілля були: аварії на АЕС у Чорнобилі та Фукусіма; катастрофа космічних човників «Колумбія» і «Челленджер»; аварія танкера «Prestige» і вибух на нафтовій платформі «Piper Alpha».

Таким чином, глобалызацыя технологічного розвитку має подвійну природу. З одного боку, вона гарантує самостійне розроблення новітніх технологічних рішень у стислі терміни, визначає стан науково-технічного потенціалу держави, її обороноздатність та конкурентоспроможність на світових ринках, а з іншого боку, покликана знизити ступінь ризику сучасних технологій.