Добавил:
stoun99@gmail.com Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Курс лекцій / лекція 3

.pdf
Скачиваний:
6
Добавлен:
03.12.2019
Размер:
30.69 Кб
Скачать

Філософія. Лекція #3 від 06.09.19

Філософія Середніх Віків та Відродження

1.Утвердження християнської філософії у Європі. Патристика.

2.Схоластика

3 Філософія епохи Відродження.

І Утвердження християнської філософії у Європі. Патристика.

Філософія Середньовіччя розвивалася у тісному зв'язку з християнською теологією. А тому античний культ гармонії душі і тіла, фізичної краси і життя, сповненого земними благами був їй неприйнятним.

Особливості Середньовічної філософії:

теоцентризм – в центрі міркувань опиняється Бог і йому протилежне: рай, пекло;

-креаціонізм – Бог створив світ без потреби в матерії;

-християнський антропоцентризм – людина повинна прожити життя так, щоб після смерті потрапити в Рай, а інакше в Пекло, адже людина була створена за образом Бога;

-ідея духовності – поєднання душі і тіла. Дух – причетність людини до Бога;

-віра як особливий стан душі – люди вірять

-символічний характер – використання слів в текстах не в прямому смислі;

У Чередньовічній філософії виділяють такі періоди:

1.Апологетика – раннє Християнство і коли віруючих не дуже багато. Намагання подолати античний культ. Поява апологотетів - перших діячів Християнства, захисників і популяризаторів Християнства.

2.Патристика – священнослужителі почали пояснювати людям, у що вони вірять

3.Схоластика – виникнення перших шкіл, університетів, де теософія і теологія були обов'язкові для вивчення.

Перед християнськими мислитилями постало питання систематизувати християнське віровчнення, обґрунтувати його і роз'яснити віруючим офіційні догмати. Розрізняють східну/грецькомовну патристику і західну/латиномовну патристику.

Аврелій Августин – "Сповідь", автобіографіна праця. Чпираючись на принцтпи платонізму в неоплатогвзму Августин спробував систематизувати християнський світогляд.

Основнф проблеми за Аврелієм:

-зв'язок людини з Богом – "Люби Бога і чини, що хочеш";

-проблема добра і зла;

-співвідношення віри і розуму;

-проблема часу і вічності – орієнтація людини на життя у потойбіччі;

-проблема сенсу історії.

ІІ Схоластика

Схоластика пов'язана із шкільною наукою. Повертається до філософських ідей Арістотеля, а особливо до його логіки та метафізики. У ній переважає логічний зміст трактованих релігійних проблем. Основна проблема цього періоду – проблема універсалій. Філософи і теологи того часу сперичались щодо природи загальних понять:

1.Реалісти – продовжували лінію Платона і стверджували, що універсалії існують реально як певні духовні поза одиничними речами і незалежно від них.

2.Номіналісти – прожовжили лінію Арістотеля і стверджуіали, що реально існують лише

одиничні тіла природи, а поняття зводяться до означення назв.

На всіх етапах розвитку середньовічної філософії мало місце вирішення проблеми співвідношення віри і розуму. В цілому сформувались 3 основні варіанти:

1.Абсолютна несумістність віри і розуму(апологетика і містика).

2.Спроба примирення розуму і віри(Аврелій Августин).

3.Вирішальне значення розуму(П'єр Авеляр).

Тома Алкінський "Ангельський доктор" – "Сума теології"; "Сума проти язичників". Спирається на Арістотеля і бере на озброєння його логіку. Тома визнає, якщо Бог є першосущим, яке усе перевершує, і яке є причиною всього існуючого, то для його пізнання слід звернутись до шляху заперечень.

5 шляхів до визнання Бога(праця "Сума теології"):

1.Від існування речей, що рухаються до необхідності існування нерухомого першодвигуна

– Бога.

2.Від існування порядку, або ієрархії діючих причин до існування першої, недетермінованої причини.

3.Від існування речей, що здатні або мати або втрачати буття до існування абсолютно необхідного сущого – Бога.

4.Від існування ступеней досконалості у одиничних речах до існування сущого, що є причиною усіх досконалостей – Бога.

5.Від причинної доцільності у тілесному світі до існування розуму, що відповідає за порядок і доцільність у світі в цілому - Бог.

Отже, Бог є чиста актуальність, він довічний, незмінний і він є саме буття. Для пояснення світу Тома Аквінський запозичує в Арістотеля категорії "Матерія" і "Форма". У тілесному світі він вирізняє 4 рівні актуальності:

1.Рівень неорганічної природи, де форма є тільки зовнішньою визначеністю речі.

2.Рослинний світ, де форма є кінцева цільова причина речі.

3.Світ тварини, де форма забезпечує організаційну доцільність і дійову спрямованість.

4.Людина і на цьому рівні форма є субстанційним принципом відчуття, пізнання і змін.

Уільям Окам – англіцський філософ-схоласт, який знаковий тим, що взяв на себн місію почистити сучасну йому філософію і науку від метафізичного баласту.

Бритва Окама – сутностей не слід примножувати без необхідності.

ІІІ Філософія Відродження.

Філософія Відродження мала антисхоластичний характер, що зумовило сепуляризацію культури і повернення до ідей Неоплатонізму.

У 15 ст. термін "гуманізм" означав світську освіченість навідміну від освіченості церковно-теологічної. Петрарка стояв біля витоків Відродження.

Флорентійська академія стала осередком тогочасної освіти. Головним предметом філософії знову стала людина, її політичні та історичні умови життя, вільна реалізація творчих слів. Ідеал гуманістів – це позастанове, всебічно розвинута людина, яка оозростанняи своїх знань виправдовує своє призначення як здатної до навчання. Із цим пов'язана позиція, що орієнтується на ідеал античної людини.

Популярності в цей час також набуває пантеізм, який ототожнює бога і природу. Бог

втрачає свій надприродний характер і зливається з природою.

Last modified: 6 Sep 2019

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке Курс лекцій