2. Обробка мінеральної води

Мінеральна вод перед розливанням піддається такій обробці : фільтруванню , знезараженню , охолодженню і насиченню діоксином вуглецю . Фільтрування . Зважені речовини , що містяться в мінеральних водах , викликають помутніння і знижують ефективність їх бактерицидної обробки . Тому всі води перед

15

розливанням звільняють від зважених часток. Фільтрування мінеральних вод здійснюють за тиску, що забезпечує подолання опору не тільки фільтру-

вального матеріалу,а й у трубопроводі,що подає воду в цех розливання води.

Знезараження. Бактеріальному забрудненню підлягають усі мінеральні води, однак більше – води неглибокого залягання. Є два способи знезараження : без-

реагентний , реагентний . Безреагентний спосіб знезараження ґрунтується на бактерицидні дії ультрафіолетових променів, які пропускають крізь мін. воду, а реагент ний спосіб ґрунтується здебільшого на срібленні і хлоруванні. Охолодження. Охолодження мін. вод проводять у протитечій них холодильних установах різних систем в умовах повного виключення контакту вод з

повітря . Насичення мін. вод діоксином вуглецю. Незалежно від газового складу всі мін. води перед розливанням у пляшки насичують діоксином вуглецю, що перешкоджає порушенню карбонатної рівноваги , сприяючи

збереженню у воді вуглекислих солей кальцію, магнію, заліза, тощо ; пригнічувально діє на життєдіяльність мікроорганізмів; додає воді визначену гамму смакових властивостей ; збільшує термін збереження води. Насичення вод проводять у сатураторах різних конструкцій за низької температури вод під надлишковим тиском СО2 в умовах, що забезпечують збільшення сумарної поверхні води, яка піддається насиченню.

3.3 Розливання та пакування мінеральної води.

Обробка та миття пляшок ( при використанні скляної тари ). Розливання вод здійснюють у нові й ті що були у використанні пляшки. Посуд має бути без де- фектів ( тріщин,відколів, задирок, тощо), не містити стійких жирових та інших забруднень, підлягати обов’язковому миттю для видалення етикеток і забруднень різної природи. Розливання мін. вод. Під час цієї операції прагнуть що найповніше зберегти розчинений діоксин вуглецю. Тому для розливання використовують ізобаричний метод,за якого надлишковий тиск створюваний

16

СО2 у напірному баці розливальної машини, відповідає проти тиску в порожній пляшці, створюваному діоксином вуглецю чи повітрям. Для запобігання забрудненню води її розливання варто проводити за суворого дотримання санітарно-гігієнічних норм. Закупорювання пляшок із мінеральними водами. Пляшки з розлитою в них водою герметично закупорюють . Герметичність закупорювання забезпечує збереження якості продукції протягом довготривалого терміну. Бракераж і етикетирування готової продукції. Усю готову продукцію піддають обов’язковому бракеражу ( контролю ). На цій операції перевіряють прозорість води, відсутність у ній сторонніх домішок, чистоту внутрішньої і зовнішньої поверхонь пляшок, повноту їх заповнення ,герметичність закупорювання. Пляшки з продукцією, що не відповідають цим вимогам, відбраковують. Укладення готової продукції на зберігання. Пляшки з мін. водою укладають у дощаті ящики, дерев’яні , багатооборотні, пластмасові ящики, ящики з гофрованого картону, дротяні металеві ящики, піддони ящикові металеві складні. Транспортування готової продукції .Під час транспортуванні готової продукції автотранспортом у літку пляшки з водою накривають брезентом, а узимку їх навпаки вкривають теплим покривалом, щоб не змерзли .