IV. Зробити висновки по роботі.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

V. Домашнє завдання.

1. У шість пробірок налили по одному з розчинів: AgNO₃ , Na₂SO₄, CuSO₄, HgCI₂ , SnCI₂ , MgSO₄. У кожну пробірку вмістили по шматочку цинку. Напишіть рівняння реакцій, що відбулися у розчинах у молекулярно-йонній формі.

2. 25 г сплаву, в якому міститься 90% срібла і 10% міді, розчинили в надлишку нітратної кислоти. Обчислити маси нітратів аргентуму і купруму(II), що утворилися.3. 20 г барій гідроксиду розчинено в 2 літрах води. Обчислити молярність цього розчину.

Лабораторна робота № 6

Тема: Одержання і дослідження властивостей Хром (ІІІ) гідроксиду.

Переведення хроматів в дихромати і навпаки.

Мета роботи: вивчити основні властивості сполук хрому.

Тривалість заняття: 4 години

І. Матеріальне забезпечення:

1. Обладнання:

штатив з пробірками; метилоранж; універсальний індикатор.

2. Реактиви та матеріали:

розчини: CrCl₃; Н₂SO₄; KOH; Na₂SO₃; K₂Cr₂O₇; FeSO₄; K₂CrO₄.

Іі. Короткі теоретичні відомості.

Хром належить до елементів побічної підгрупи шостої групи. Крім хрому, до цієї підгрупи входять молібден і вольфрам.

Електронною структурою зовнішніх шарів nS²np⁶nd⁵(n+1) S¹ атому хрому визначається здатність його виявляти змінний позитивний ступінь окиснення. Хром однаково легко утворює сполуки зі ступенем окиснення + 3 та + 6.

Проста речовина хром – білий твердий блискучий метал щільністю 7, 14 г/см³, що плавиться при температурі 1800^оС. За звичайної температури хром стійкий до впливу води і повітря. Розбавлені розчини сульфатної і хлоридної кислот розчиняють хром з виділенням водню:

Cr + H₂SO₄ = CrSO₄+Н₂

Хром утворює три оксиди : хром(ІІ) оксид СrO, хром(ІІІ) оксид Сr₂O₃ і хром(VІ) оксид СrО₃, що мають відповідно основні, амфотерні і кислотні властивості. Для цих трьох оксидів відомі три ряди похідних сполук:

а) хром (ІІ) гідроксид Сr(ОН)₂ – нестійка сполука, під дією кисню повітря перетворюється на хром(ІІІ) гідроксид:

4Сr(ОН)₂+ O₂ + 2H₂O=4Сr(ОН)₃

б) хром(ІІІ) гідроксид Сr(ОН)₃ утворюється під дією лугів на солі хрому (ІІІ):

Сr³⁺ + 3ОН^- = Сr(ОН)₃

Він має амфотерний характер і розчиняється в кислотах з утворенням солей хрому (ІІІ), і в лугах – з утворенням смарагдово - зелених розчинів хро-мітів - солей хромітної кислоти НСrО₂, які у водних розчинах містяться не у вигляді йонів СrО₂^-, а у вигляді комплексних йонів [Сr(ОН)₄]^- або [Cr(OH)₆]^3-

Сr(ОН)₃ + NаОН = Nа[Сr(ОН)₄].

Солі хрому (ІІІ) дуже подібні до солей алюмінію. У водних розчинах вони сильно гідролізують і легко переходять у різні основні солі.

Головними сполуками хрому + 6 є оксид хрому СrО₃ та солі відповідних кислот: хроматної Н₂СrО₄ та дихроматної Н₂Сr₂О₇. Обидві кислоти існують лише у водному розчині. Солі хроматної кислоти називають хроматами, а солі дихроматної - дихроматами. Хромати і дихромати можуть взаємно перетворюватись. Хромати переходять у дихромати в кислому середовищі:

2К₂СrO₄ + 2HCl  K₂Cr₂O₇ + 2KCl + H₂O

2СrO₄^-2 + 2Н⁺¹  Cr₂O₇^-2 + H₂O

Дихромати переходять в хромати в лужному середовищі:

K₂Cr₂O₇ + 2KOH  2K₂CrO₄ + H₂O

Cr₂O₇^-2 + 2OH^-1  2СrO₄^-2 + H₂O

Дихромати є сильними окисниками. Деякі органічні речовини, наприклад, етанол, навіть займаються у разі стикання з ним. Усі сполуки хрому отруйні: під їх впливом відбуваються необоротні процеси, наприклад, „дублення білків”.