8.8. Підготовка і порядок пред'явлення зустрічного позову

Нерідко при розгляді претензії або позовної заяви до суб'єкта господарювання спеціалісти юридичних служб вивчають питан­ня про необхідність організації заявлення зустрічної претензії або позовної заяви. Це є одним із процесуально-правових за­собів захисту інтересів суб'єкта господарювання.

Відповідач має право до прийняття рішення по суті заявлених вимог подсчти до позивача зустрічний позов для спільного роз­гляду з первісним позовом. Закон вимагає, щоб зустрічний позов був взаємопов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів (дотри­мання в необхідних випадках досудового порядку вирішення спору, сплата державного мита тощо).

Слід підкреслити, що зустрічний позов має низку ознак, які властиві загальному поняттю позову⁶⁴.

Правила подання зустрічного позову регулюються ст. 60 Гос­подарського процесуального кодексу України. Це один із право­вих засобів захисту інтересів суб'єктів господарювання, які є відповідачами. Подача зустрічного позову — це право самого відповідача. На зустрічний позов поширюються норми про відмову в прийнятті, поверненні позовної заяви без розгляду.

Взаємозв'язок зустрічного позову з первісним є можливим У різних формах. Зустрічний позов може бути пред'явлений юри­дичною службою щодо того ж предмета спору, що і первісний-

Отже, подання зустрічного позову є винятком із загальних правил України про підсудність. Зустрічний позов має розгляд*' тися за місцем подання первісного позову.

Згідно з вимогами ст. 84 Господарського процесуального ко-v України господарський суд при розгляді первісного і зуст-

^ДЄ ого позовів у рішенні вказує результати розгляду кожного з

^П°³у^ВвипаДку повного або часткового задоволення первісного і , трійного позовів накази про стягнення господарським судом адються окремо по кожній позовній заяві.

Е о Участь юридичної служби в судах при захисті майнових прав і економічних інтересів суб'єктів господарювання

Відповідно до вимог п. 9 Загального положення про юридич­ну службу та пп. З п. 20 «Інструкції про порядок юридичного обслуговування колгоспів» від 16 листопада І984 р. № 205/25, дія якої поширюється на сільськогосподарські господарства не­державної форми власності, на спеціалістів юридичних служб покладено обов'язок представляти в установленому законодав­ством порядку інтереси суб'єктів господарювання в судах, а та­кож в інших органах під час розгляду правових питань і спорів⁶⁵.

Для виконання функцій представника суб'єкта господарюван­ня в судах загальної юрисдикції і господарських судах спеціалі­сти юридичної служби, яким доручено ці функції, повинні бути наділені відповідними повноваженнями, котрі оформляються дорученням юридичної особи.

Доручення на ведення справ у господарському суді видають­ся спеціалістам юридичної служби або іншим працівникам, підпи­суються керівником суб'єкта господарювання або його заступ­ником. Якщо доручення підписує не керівник, а інша службова особа, вона повинна мати на це відповідні повноваження, офор­млені актом керівника (наказ, розпорядження) або договором. Якщо доручення підписуються керівником суб'єкта господарю­вання з колегіальним органом управління або його заступником, Уповноваження повинні бути передбачені статутом, установчим Договором або положенням.

Отже, згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу

'Країни представниками сторін і третіх осіб в господарському

^:УДІ можуть бути керівники суб'єктів господарювання і їх зас-

[Упники, інші особи, повноваження яких визначені законодав-

вом та установчими документами. Вони подають документ, що

рсвідчує їх посаду. Представництво юридичної особи може

Тверджуватись довіреністю, виданою керівником суб'єкта гос-^арювання. Довіреність видається за підписом керівника або

^и°ї Уповноваженої особи, і вона обов'язково скріплюється •чіткою суб'єкта господарювання.

170

171

Представник у суді може подати суду нові документи і д_0к зи, які раніше не були відомі і можуть по-новому вплинути н~ наслідки розгляду конкретної справи. Тому, не покладаючі^ тільки на знання справи, юрисконсульт повинен своєчасно* принципово готуватись до розгляду справи в суді і передбачати' які докази та підстави може навести або представити в суді і_НЦ|' сторона.

Враховуючи, що ст. 4³ Господарського процесуального кодексу України передбачено порядок здійснення судочинства у госпо­дарських судах на основі принципу змагальності, у своїй промові спеціаліст юридичної служби повинен зробити аналіз обґрунтову­ючого матеріалу, дати правову оцінку встановленим у справі об­ставинам і викласти висновок про обґрунтованість позовних ви­мог з урахуванням фактичних обставин конкретної справи.

Після розгляду справи в суді і оголошення рішення спеціаліст юридичної служби доводить до керівника суб'єкта господарю­вання наслідки розгляду справи. Якщо законність прийнятого судом рішення не викликає сумніву, спеціаліст юридичної служ­би контролює отримання суб'єктом господарювання рішення та хід його виконання.

Слід звернути увагу спеціалісту юридичної служби керівника суб'єкта господарювання, що згідно зі ст. 85 Господарського про­цесуального кодексу України рішення господарського суду на­бирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі якщо в судовому засіданні було оголо­шено лише вступну та резулятивну частини рішення, воно наби­рає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підпи­сання рішення. Проте ст. 292 Цивільного процесуального кодек­су України встановлені значно більші строки на оскарження рішення суду першої інстанції загальної юрисдикції. Так, апеля­ційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана потягом місяця з наступного дня після оголошення рішення. Якщо у справі ухвалено додаткове рішення, то строк на апеляційне оскарження обчислюється з наступного дня після його проголо­шення.

Слід звернути увагу на те, що скарги на ухвали суду першої інстанції загальної юрисдикції згідно з ч. З ст. 292 Цивільного процесуального кодексу України подаються протягом 15 днів з наступного дня після їх ухвалення.

При пропущенні строку подачі апеляційних заяв або скарг з поважних причин юрисконсульт повинен рекомендувати керІВ" нику звернутись до суду з проханням про поновлення цього строку-

зі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України ЗгіД^н° _ння пропущеного строку можливе протягом трьох місяців ^БІДН прийняття _{рішення} відповідним місцевим господарським ня '

чином, юридична служба зобов'язана здійснювати пра-ми засобами захист інтересів суб'єкта господарювання, якого

* представляє в суді, діючи при цьому на підставі вимог зако-

^а_вства, обґрунтовано і конкретно. Юридична служба не по-^ІД_на допускати незаконних дій і водночас зобов'язана акцен-

ати увагу господарського суду або суду загальної юрисдикції

Бсі допущені іншою стороною порушення законодавства при Наданні документів, котрі мають юридичне значення, як за фак-° «них, так і за формальних обставин, що впливають на наслідки ззгляду справи та прийняття рішення у справі⁶⁶.

Юридична служба, представляючи інтереси суб'єкта господа­рювання в господарському суді або судах загальної юрисдикції к відповідача, зобов'язана використати факт пропущення стро­ку позовної давності або порушення правил складання комер­ційного акта для відхилення позовних вимог незалежно від об­ґрунтованості позовної заяви по суті.

Водночас представник юридичної служби суб'єкта господа­рювання повинен проявляти об'єктивність у визнанні позовних вимог позивача в тій частині, в якій вони безперечно підтверд­жені наявними в справі письмовими документами та іншими доказами.

Про обґрунтоване задоволення позовної заяви до суб'єкта господарювання і про відмову місцевим судом або господарсь­ким судом юрисконсульт повинен доповісти це керівнику су­б'єкта господарювання, пояснивши причини допущених недоліків і прогалин у позовній роботі, а також назвавши конкретних служ­бових та інших осіб, винних у допущенні невиробничих витрат, для відшкодування за рахунок винних, а також про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог чинно­го законодавства України.