8.4. Справи, не підвідомчі господарським судам

Юридична служба повинна звернути увагу керівників суб'єктів господарювання на справи, не підвідомчі господарським судам Господарським судам не підвідомчі спори з таких питань: спорів що виникають при погодженні стандартів та технічних умов' спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також та­рифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відпо­відно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; Інших спорів, вирішення яких відповідно до законів Ук­раїни, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів. Також не підвідомчі господарському суду заяви про виз­нання банкрутами іноземних юридичних осіб і міжнародних організацій, які знаходяться за кордоном.

Законодавством України можуть бути визначені й інші спра­ви, не підвідомчі для розгляду господарськими судами України.

Якщо позовна заява подана і не підсудна господарському суду, суд не пізніше п'яти днів з моменту надходження заяви або ви­несення відповідної ухвали надсилає позовні матеріали до гос­подарського суду, якому підсудний цей спір. Це правило сто­сується випадків, коли господарський суд порушив справу І вона знаходиться в стадії розгляду.

Якщо позовні матеріали пересилаються в інший господарсь­кий суд для розгляду позовної заяви по суті., ухвала про прова­дження у такій справі не виноситься.

Юрисконсульт повинен роз'яснити керівництву суб'єкта гос­подарювання, що ухвала про передачу справи в інший госпо­дарський суд може бути оскаржена в установленому порядку.

Спеціалісти юридичної служби повинні нагадувати керівнику суб'єкта господарювання, що підвідомчі господарським суд^ам спори можуть бути передано на вирішення третейського суДУ

порів про визнання недійсними актів, КР^{ІМ С}_аЮТЬ при укладанні, зміні, розірванні ^БИНИ пов'язаних із задоволення

а також спорів, що

_аЮТЬ при укладанні, змн, розірванні та виконанні госпо-^И договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

- п_имоги щодо оформлення позовної заяви та про порядок ^8І ' подання її до господарського суду

Ліпома і зміст позовної заяви передбачені статтею 54 Госпо-

ккого процесуального кодексу України. Позовна заява має

^ДаРтити найменування господарського суду, назви та конкретні

^>ПС си сторін, ціну позову (якщо позов підлягає оцінці), зміст

овних вимог, виклад обставин, на яких грунтуються вимоги, ^П°відповідні документи, що їх підтверджують, розрахунок ціни ^тозову та законодавство, на підставі якого подається позов, кон­кретні письмові дані про вжиття заходів із досудового врегулю­вання спору (у випадках, передбачених ст. 5 Господарського про­цесуального кодексу України).

Спеціалісти юридичної служби повинні простежити, щоб до позовної заяви були додані всі необхідні докази, які підтверджу­ють вимоги суб'єкта господарювання-позивача, обов'язково пла­тіжне доручення про сплату державного мига в установленому порядку і розмірі або документ відповідного органу про відстрочку сплати державного мита та докази про те, що копія позовної заяви надіслана відповідачу.

Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і обов'язково підписується уповноваженою посадовою особою позивача або його предсгавником, який повинен мати оформлений згідно з процесуальним законодавством відповід­ний документ.

Позовна заява реєструється в журналі обліку позовних заяв, пред'явлених суб'єктом господарювання. Позовна заява в обо­в'язковому порядку надсилається до господарського суду, а її копія — відповідачеві рекомендаційним або цінним листом.

Після одержання ухвали господарського суду про порушення провадження у справі за резолюцією керівника суб'єкта госпо­дарювання або його заступника юридична служба з відповідним структурним підрозділом виконує вимоги цієї ухвали в строки, визначені господарським судом.

тішення, ухвала, постанова господарського суду обов'язково аналізуються відповідним структурним підрозділом та юридич-°ю ^слУжбою. За наслідками цього аналізу юридичною службою носяться керівнику суб'єкта господарювання такі пропозиції:

167

• ності в господарському суді є негаторний позов, який пред яв-

  ^ься на підставі ст. 391 Цивільного кодексу України.

  ^Основною метою позову є усунення перешкод на майбутнє.

  ий позов не пред'являється, коли дії відповідача обґруши-

  і законом, адміністративним актом або договором. Правопо-

  ^ваЬ!тсння повинно діяти на момент заявлення негаторного позо-

  вУ

  якшо нього не буде, то такий спір оцінюватиметься госпо-

  подання через господарський суд першої або апеляційну- інстанції заяви про оскарження рішення, ухвали в апеляційне му, касаційному порядку;

• про відшкодування збитків за рахунок винних осіб.