3 Розглядається господарським судом за місцем знаходження

І поони, яка зобов'язана за договором здійснити на користь іншої

сторони певні дії.

Коли ж спори виникають при виконанні господарських дого­ворів та з інших підстав, то вони розглядаються за місцем зна­ходження відповідача. В такому порядку розглядаються справи і про визнання актів недійсними.

За умови, якщо в спорі беруть участь кілька відповідачів, пра­во вибору місця розгляду справи належить позивачу.

Територіальна підвідомчість визначається місцем перебуван­ня відповідача на момент пред'явлення позову.

Слід врахувати і таку обставину. Якщо юридичну особу пред­ставляє уповноважений нею відокремлений підрозділ, територі­альна підсудність спору визначається згідно зі ст. 15 Господарсь­кого процесуального кодексу України залежно від місцезнахо­дження відокремленого підрозділу.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцем розташування боржника.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено виключну підвідомчість для певної категорії справ у спорах, що виникають з договору про перевезення, в яких од­ним із відповідачів є орган транспорту. Така справа розглядаєть­ся господарським судом за місцем знаходження цього органу.

Перелік позовних заяв, які можуть бути пред'явлені в поряд­ку виключної підсудності, вказаний в згаданій ст. 16 Господарсь­кого процесуального кодексу України, є вичерпним.

Отже, підвідомчість господарських спорів господарському суду визначається спеціалістом юридичної служби на підставі Госпо­дарського процесуального кодексу України у кожній справі, який однозначно визначає підсудність господарських спорів конкрет-

їим господарським судам відповідно до територіального прин­ципу.

Згідно зі сг. 16 Господарського процесуального кодексу Украї-^ господарськими судами розглядаються як майнові, так і не-маинові спори.

гт ^11Д підкреслити, що майнові і немайнові спори згідно з ^ вільним процесуальним кодексом України розглядаються вими судами — судами загальної юрисдикції, якщо однією ' с є фізична особа.

162

163

_онанням господарських договорів між країнами — уч і ^Б ,_и СНД, визначається також спеціальною Угодою «Про

Підвідомчість господарських спорів господарським суд_ам • відмежування її від підвідомчості інших юрисдикційних органі» визначається юридичною службою на підставі правових ознак Такими ознаками є характер спірних правових відносин, склад сторін.

Спеціаліст юридичної служби повинен роз'яснити керівнику суб'єкта господарювання, що згідно зі ст. 1 Господарського про­цесуального кодексу України право на звернення до господарсь­кого суду з позовною заявою мають тільки підприємства, орга­нізації, установи і господарства, яким надано права юридичної особи незалежно від форм власності майна. Також необхідно звернути увагу на те, що право на звернення до господарського суду мають громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набу­ли статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

У судах загальної юрисдикції підлягають розгляду справи, якщо хоча б однією Із сторін є фізична особа. У судах загальної юрис­дикції також розглядаються справи за участю об'єднання грома­дян, які не є юридичними особами. Проте законодавство Украї­ни і тут допускає винятки. Зокрема, згідно з ст. ст. З та 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (з наступними змінами і доповнен­нями) кредитором, тобто заявником, може бути як громадянин, так і юридична особа. Такі справи з участю фізичних осіб також підвідомчі господарським судам.

Якщо виконавчий орган державної влади безпідставно відмов­ляє або ухиляється від реєстрації суб'єкта підприємницької діяль­ності, то це також дає право фізичній особі (громадянину) згідно із Законом України «Про підприємництво» звертатися за захис­том своїх порушених прав до господарського суду.

Відповідно до Угоди «Про загальні умови поставки товарів між організаціями країн — учасниць Співдружності Незалежних Держав» від 20 березня 1993 р. господарським судам підвідомчі спори щодо виконання договорів поставки підприємствам країн — учасниць СНД. Спори про укладання договорів поставки то­варів за міждержавними угодами розглядаються господарським судом країни — учасниці СНД за місцем розташування підпри­ємства-постачальника. Згідно з цією Угодою підставою для У*" ладання договорів є письмове повідомлення про закріплення по­купця до постачальника, яке видає орган, що регулює постав^¹ для державних потреб.

Спеціалістам юридичних служб слід звернути увагу і на * що підвідомчість усіх інших спорів, пов'язаних із здійсненні

164

— учасни-поря-

""" розгляду спорів, пов'язаних Із здійсненням господарської ^Д0(пьності», затвердженою постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992р.

Згідно з цією Угодою компетентний суд країни — учасниці ГНД має право розглядати спори, що випливають із договірних

інших цивільно-правових відносин між суб'єктами господа-пювання, з їх відносин з державними та іншими органами.

Компетентні суди держав — учасниць СНД розглядають та­кож справи в інших випадках, якщо про це є письмова угода сторін про передачу спору таким судам.

Суб'єкти господарювання кожної з держав — учасниць СНД користуються на території іншої держави — учасниці СНД пра­вовим і судовим захистом власних майнових прав і законних інтересів, рівною з суб'єктами такої держави.

Суб'єкти господарювання кожної держави-учасниці СНД ма­ють на території іншої держави-учасниці СНД право безпереш­кодно звертатися до арбітражних судів (господарських судів), третейських судів та інших органів, до компетенції яких нале­жить вирішення справ, зазначених у ст. 1 цієї Угоди, можуть виступати у них, заявляти клопотання, позови і здійснювати інші процесуальні дії.

Слід зауважити, що цю Угоду визнано лише Російською Фе­дерацією, Республікою Білорусь, Україною, Республікою Узбе-кістан, Киргизькою Республікою, Республікою Казахстан, Рес­публікою Вірменія.

Спори між іноземними інвесторами і державними органами України з питань державного регулювання іноземних інвестицій і діяльності підприємств з іноземними інвестиціями, підприєм­ствами та іншими юридичними особами, між інвесторами і підприємствами з іноземними інвестиціями з питань, пов'яза­них з їх господарською діяльністю, розглядаються в судах за­гальної юрисдикції, якщо інше не передбачено міждержавними Угодами України або угодою сторін за договором.

1 осподарським судам підвідомчі окремі справи, стороною в ких є релігійні організації, якщо вони є юридичними особами, о визначається законодавством і їх статутами (положеннями).

спори релігійних організацій між ними та іншими юридич-особами, в тому числі спори про повернення культових

поп^РУЛ" ^маина У власність релігійної організації, підвідомчі гос-пзіГ^{арськИм с}УДам, за винятком, встановленим чинним законо-^Да^твом України.

165

•^•^М|

Згідно зі ст. 12 Господарського процесуального кодексу у раїни господарським судам підвідомчі справи, що виникають й лише при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господ_ап_с ких договорів, а також у спорах про визнання недійсними акг з підстав, зазначених у чинному законодавстві України.

До господарського суду можуть бути передані на розгляд _Сп₀ ри про визнання недійсними актів ненормативного характеру ~

Також господарським судам підвідомчі справи про банкрут ство, за позовами органів Антимонопольного комітету України' Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.