Запис показників температури тіла в температурний листок

1. Зазначте в температурному листку дані: прізвище, ім'я та по батькові хворого, № карти стаціонарного хворого, № палати.

2. Зазначте дату.

3. Після кожного вимірювання температури тіла нанесіть крап­ку на вертикалі, що відповідає даті, часу вимірювання (ранок або вечір) і показнику температури тіла. Пам'ятайте, що одна поділка шкали "Т" дорівнює показникові 0,2 °С.

4. З'єднайте крапки лініями, починаючи зі шкали "Т", і таким чином отримаєте температурну криву.

Дезінфекція медичних термометрів

1. Після використання термометрів замочіть їх у 1% розчині хлораміну на 30 хв. або в 3% розчині пероксиду водню на 80 хв, потім промийте водою та протріть насухо.

2. Після вимірювання температури в прямій кишці медичний термометр замочіть у 3% розчині хлораміну на 1 год, за необхід­ності знежирте, промийте водою й висушіть серветкою.

Ста­дії гарячки

Розрізняють 3 ста­дії гарячки: підвищення температури тіла, збереження температу­ри на високому рівні та зниження температури тіла.

Стадія підвищення температури тіла

В цій стадії теплопродукція посилюється, тепловіддача зменшується. Тепловіддача зменшується внаслідок звуження периферичних судин, зменшення припливу крові до шкіри, гальмування потовиділення, зменшення віддачі тепла шкірою. Супроводжується появою ознобу, з'являється синюшність шкіри та видимих слизових оболонок, шкіра холодна на дотик, набуває вигляду гусячої. Хворі скаржаться на головний біль, погане само­почуття, ниючий біль у всьому тілі.

Догляд

1. Укладіть хворого в ліжко.

2. Добре закутайте ковдрою.

3. До кінцівок прикладіть грілки.

4. Дайте хворому випити гарячого молока з медом або чаю з малиною, калиною чи липовим цвітом.

Стадія збереження температури на високому рівні

Посилені тепловіддача та теплопродукція. У цей період шкіра хворо­го червона, гаряча. Хворі скаржаться на відчуття жару, загальну слабкість.

У разі значного підвищення температури тіла у хворого мо­жуть з'явитися марення, галюцинації. Іноді він може перебувати в непритомному стані.

Під час гарячки насамперед порушується обмін речовин: з од­ного боку, посилюється згорання, а з іншого — внаслідок зниженої функції травлення та всмоктування, а також погіршення апе­титу надходження поживних речовин в організм зменшується.

Чим сильніша й триваліша гарячка, тим більше виснаження організму.

Унаслідок порушення обміну речовин продукти неповного зго­рання отруюють клітини й тканини організму. При цьому виве­дення шкідливих продуктів здійснюється недостатньо інтенсивно внаслідок зниження функції нирок.

Отруєння нервової системи недоокисненими продуктами об­міну та мікробними токсинами проявляється головним болем, безсонням, а іноді й порушенням свідомості.

Унаслідок недостатнього слиновиділення у хворого розвива­ється сухість слизової оболонки ротової порожнини.

Порушення функцій кишок може проявитись як закрепом, так і проносом.

Порушення функцій серцево-судинної системи й дихання ви­ражається в зниженні артеріального тиску, прискоренні пульсу та дихання пропорційно рівню температури тіла (при збільшенні температури на 1^оС пульс прискорюється на 8-10 уд. за хв.).

Догляд

1. Для послаблення головного болю на лоб покладіть холодну примочку (можна додати 1 столову ложку оцту на 1 склянку хо­лодної води).

2. Годуйте хворого 6—7 разів на добу (навіть у нічний час) висококалорійною, вітамінізованою, рідкою та напіврідкою їжею, яка легко засвоюється (бульйон, картопляне пюре, молоко, смета­на, кефір, фрукти, ягоди).

3. Для виведення токсичних продуктів з організму давайте хворому пити часто, але невеликими порціями. Це може бути від­вар шипшини, молоко з медом або гідрокарбонатом натрію, ово­чеві, фруктові та ягідні соки, а також лужна мінеральна вода.

4. Після приймання їжі запропонуйте хворому прополоскати рот перевареною водою. Кілька разів на добу допоможіть йому здійснити туалет ротової порожнини. Тріщини на губах змащуйте обліпиховою олією.

5. Здійснюйте часткове оброблення шкіри, своєчасно змінюй­те білизну, особливо в разі посиленого потовиділення.

6. Проводьте профілактику пролежнів, запалення легень. Повертайте його в ліжку, мож­на надати йому положення напівсидячи.

7. Провітрюйте приміщення, але не робіть протягів. Під час провітрювання вкрийте хворого ковдрою, а голову прикрийте руш­ником або шапочкою.

Протягом усього гарячкового періоду хворий повинен дотри­муватися ліжкового режиму.

Догляд за хворим, який перебуває в стані марення, галюцинацій

1. Якщо з'явилися перші ознаки стану марення, сповістіть про це лікаря та більш пильно доглядайте за таким хворим.

2. Забезпечте для нього повну тишу та вста­новіть індивідуальний пост. Це може бути санітарка чи родичі хворого.

3. Якщо є можливість, ізолюйте хворого.

4. Зафіксуйте хворого в ліжку за допомогою спеціальних по­ясів.

5. За призначенням лікаря введіть хворому медикаменти: внут-рішньом'язово 50% розчин анальгіну — 2 мл; 1% розчин димедро­лу — 1—2 мл; 2,5% розчин аміназину — 2 мл.

6. Використайте фізичні методи зниження температури тіла (холодні примочки та обкутування, пузир з льодом до голови, грілки з холодною водою на сонні й стегнові артерії). В умовах підвищення температури тіла понад 38—38,5 °С фізичні методи охолодження можна застосовувати лише після введення хіміоте­рапевтичних засобів, які усувають спазм судин шкіри та вплива­ють на центри терморегуляції, інакше охолодження буде посилю­вати теплопродукцію та збільшувати гіпертермію.