Вимірювання температури тіла Фізіологічні коливання температури тіла

Температура тіла в пахвовій ямці в нормі становить від 36 до 36,9 °С, вона на 0,5—0,8 °С нижча, ніж температура слизових оболонок.

Протягом дня коливання між ранковими та вечірніми показниками становлять у середньому 0,3-0,5 °С.

У людей похилого та старечого віку температура тіла може бути дещо нижчою, ніж у людей середнього віку.

У ранньому дитячому віці спостерігається нестійка темпера­тура тіла з великими коливаннями протягом дня.

Можливі також різні показники температури тіла при вимі­рюванні в лівій і правій пахвових ямках.

Вимірювання температури тіла

Тем­пературу тіла вимірюють медичним термометром 2 рази на добу: вранці натще з 6.00 до 8.00 та з 16.00 до 18.00 (до вечері). У цей час спостерігається максимальне коливання добової температури.

Проводити термометрію після приймання їжі не бажано, оскіль­ки її показники будуть дещо вищими.

Іноді, за призначенням лікаря, у разі таких захворювань, як сепсис, ревматизм, туберкульоз, окремим хворим температуру ті­ла вимірюють кожні 2—3 год.

Послідовність дій під час виконання процедур Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці

1. Перевірте рівень ртуті в термометрі. Якщо ртуть не опусти­лася до поділки 34 °С, струсіть кілька разів термометр і знову пе­ревірте, чи вся ртуть опустилась у резервуар.

2. Запропонуйте хворому підняти руку. Якщо шкіра під пах­вою волога, витріть її рушником, оскільки вологість охолоджує ртуть і показники термометра будуть дещо нижчими.

3. У глибину пахвової ямки помістіть кінець термометра з ре­зервуаром ртуті й запропонуйте хворому притиснути зігнуту в лік­тьовому суглобі руку до тіла і тримати термометр 8—10 хв. Під час вимірювання температури тіла хворий лежить або сидить. Ослабленим і хворим, які перебувають у непритомному стані, підніміть руку, поставте термометр і під час вимірювання підтри­муйте руку в потрібному положенні.

4. Результати занесіть у температурний листок, а термометр продезінфікуйте.

5. Дітям раннього віку вимірюйте температуру в пахвинній складці. Для цього термометр помістіть у пахвинну складку, а но­гу дитини дещо зігніть у кульшовому суглобі так, щоб термометр заховався в утвореній складці шкіри.

Вимірювання температури в ротовій порожнині

1. Резервуар термометра помістіть під язик хворого і попро­сіть його губами притримувати корпус термометра.

2. Через 5 хв визначіть показник термометра, а дані занесіть у температурний листок.

Вимірювання температури в прямій кишці

1. Хворого покладіть на бік.

2. Резервуар термометра змажте вазеліном.

3. Уведіть резервуар термометра за сфінктер відхідника.

4. Через 5 хв визначте показник термометра і дані занесіть у температурний листок.

Визначення підвищення температури тіла за допомогою тер­мометра "Термотест"

1. Для визначення температури тіла полімерну пластинку при­кладіть до чола, за температури 36—37 °С на пластинці зеленим кольором засвітиться "N" (норма), а за температури понад 37 °С — буква "F" (febris — гарячка).

2. Конкретну цифру підвищення температури тіла визначте медичним термометром. Цей метод використовують для швидко­го виявлення людей з підвищеною температурою тіла у великому колективі.