1.2 Кріплення і розміри вскриваючих, підготовчих і нарізних виробок

Форма поперечного перетину гірничих виробок залежить від величини і напряму гірського тиску, призначення і терміну служби виробки, стійкість порід і матеріалу, вжитого для їх кріплення. Перетини виробки, перпендикулярне до її осі, називають поперечним перетином.

Розміри виробки при її проході без крепі називають розмірами начорно, а розміри усередині крепі називають розмірами в світлі. Площу поперечного перетину виробки, визначену по розмірах начорно, загальною площею в проході. Площу поперечного перетину, визначену по розмірах усередині крепі, називають площею в світлу.

Розміри поперечного перетину гірничої виробки визначають виходячи з її призначення (вентиляційна, відкатувальна і т. д.) і розмірів рухомого складу (електровози, вагонетки) з урахуванням вимог безпеки відносно необхідної величини проходів і зазорів, встановлених правилами безпеки.

Форма поперечного перетину горизонтальних виробок може бути прямокутна, трапецієвидна, сводообразна або еліптична (мал. 1.4).

Малюнок 1.4 - Форма перетину гірничих виробок

При розробці рудних родовищ поперечний перетин у формі прямокутника або трапеції мають виробки, закріплені дерев'яною, збірною залізобетонною або комбінованою креп’ю. Сводообразну форму перетину мають виробки пройдені без крепі або закріплені штанговою або набризг бетонною крепью.

2 Вентиляція підземних виробок

2.1 Способи та схеми провітрювання шахт

Повітря по виробці рухатиметься в тому випадку, якщо між її початком і кінцем буде різниця тиску – депресія (h). Чим більше депресія між двома пунктами, тим вище на цій ділянці швидкість руху повітря.

Депресія може виникати природним чином (природна тяга) і створюватися штучно вентиляторами.

Спосіб розтину і взаємне розташування шахтних стовбурів визначають дві основні схеми провітрювання: центральну і флангову (діагональну).

Центральна і діагональна схеми провітрювання представлені на малюнку 2.1.

Малюнок 2.1 - центральна (а) і діагональна (б) схеми провітрювання.

2.2 Обладнання головної вентиляторної установки

Вентилятори головного провітрювання встановлюють в спеціальній будівлі на деякій відстані від гирла вентиляційного стовбура і сполучають з останнім вентиляційним каналом. Гирло стовбура перекривається. Промисловістю випускаються відцентрові вентилятори ВЦ-15, ВЦ-25, ВЦ-31-5М, ВЦД-47У (цифри позначають діаметр колеса в дециметрах). Подача вентиляторів досягає 500 м/с3, тиск (депресія) - до 104 Па.

Промисловістю випускаються осьові вентилятори головного провітрювання ВОД-11П, ВОД-16П, ВОД-21, ВОД-21М, ВОД-30, ВОД-40,ВОД-50. Подача осьових вентиляторів до 200 м3/с, тиском до 6 103 Па.

Відцентрові вентилятори надійні в роботі, володіють відносно не високим рівнем шуму і великим натиском. До недоліків цих вентиляторів відносять нижчий в порівнянні з осьовим ККД, необхідність пристрою спеціальних обвідних каналів для реверсування потоку повітря (зміна його напряму на зворотне). Необхідність реверсування повітряного струменя виникає при ліквідації в шахті пожеж.

О сьові вентилятори простіші по пристрою і реверсуванню потоку повітря (шляхом зміни напряму обертання робочого колеса або поворотом лопаток). Їх недолік - високий рівень шуму.

Вентіляторі місцевого провітрювання типу ВМ.