- •Еволюція поглядів на конституцію. Причини та передумови виникнення конституції у світі.
- •Зародження конституціоналізму: античний конституціоналізм, ідеї ф. Лассаля, Дж. Локка, ж.Ж. Руссо, т. Гоббса, а. Дайсі.
- •Особливості прийняття перших писаних конституцій (Конституції штатів у сша, Конституція сша 1787 р., Конституції Польщі та Франції 1791 р., Конституція Норвегії 1814 р., Бельгії 1831 р.).
- •Теорія установчої влади (Еммануель-Жозеф Сійес) і становлення конституціоналізму.
- •Поняття та зміст конституціоналізму.
- •Періодизація світового конституціоналізму.
- •Вихідні засади конституціоналізму.
- •1) Верховенства права;
- •2) Концепція народного суверенітету;
- •3) Принцип розподілу владних повноважень.
- •Втілення засад конституціоналізму у практиці функціонування сучасної держави. Сутність конституційної держави, її устрій.
- •Конституція, конституційний лад, конституційна держава: діалектика взаємозв’язку.
- •Сутність конституції у розумінні представників різних юридичних шкіл та концепцій.
- •Конституція формальна, матеріальна, „жива”, соціальна, фактична, фіктивна.
- •Стабільність конституції.
- •Відображення в конституційних актах та проектах України ідеї природних прав людини.
- •Відображення в конституційних актах та проектах принципу народного суверенітету.
- •Відображення в конституційних актах та проектах ідеї суспільного договору.
- •Відображення в конституційних актах та проектах концепції установчої влади.
- •Відображення в конституційних актах та проектах принципу розподілу влади.
- •Основні підходи до розуміння змісту та регулюючої ролі преамбули. Преамбули Конституцій зарубіжних держав та особливості преамбули Конституції України.
- •Нормативність Конституції України, ознаки та особливості нормативності.
- •Принципи Конституції України, їх співвідношення з основами конституційного ладу.
- •Проблеми визначення предмету конституційного регулювання.
- •Межі конституційного регулювання.
- •Методи конституційного регулювання.
- •Поняття легітимності конституції та умови її забезпечення: процесуальний і матеріальний аспекти.
- •Способи прийняття конституцій: досвід зарубіжних країн, конституційна практика України.
- •Теоретико-правові проблеми процедури прийняття Конституції України та внесення до неї змін.
- •Роль Конституційного Суду України у забезпеченні легітимності Конституції: узагальнення практики діяльності у цій сфері.
- •Порівняльний аналіз змісту існуючих проектів конституційних змін та пропонованих процедур їх прийняття.
- •Конституція і людина. Конституційна концепція правового статусу людини в Україні.
- •Конституція як соціальна та національно-культурна цінність.
- •Конституція і держава: конституційна, правова.
- •Проблеми реалізації в Конституції України принципів верховенства права, установчої влади, народного суверенітету, розподілу влади, парламентаризму, місцевого самоврядування.
- •Конституційна криза: поняття, сутність, основні концепції.
- •Поняття та структура механізму реалізації конституції
- •Конституційно-правові відносини у механізмі реалізації конституції: поняття, зміст, особливості.
- •Суб’єкти реалізації конституції.
- •42. Реалізація конституції та проблеми вирішення державно-правових конфліктів.
- •43. Способи усунення прогалин у конституційному регулюванні.
- •44. Ефективність реалізації Конституції України та напрями її модернізації.
- •45. Тлумачення Конституції України як необхідний засіб її ефективної реалізації.
- •46. Поняття, види, принципи тлумачення конституції.
- •47. Способи тлумачення конституції: досвід зарубіжних країн.
- •48. Межі тлумачення конституції. Стадії і процедури тлумачення Конституції України.
Відображення в конституційних актах та проектах концепції установчої влади.
Концепція установчої влади полягає в тому, що приймати Конституцію як нормативно-правовий акт має право особливий, на відміну від інших нормативно-правових актів, суб’єкт. У класичному варіанті таким суб’єктом має виступати народ. Сама ідея належності народові права приймати конституцію витікає з теорію народного суверенітету. Прийняття народом конституції може відбуватись як безпосередньо (напр., на референдумі) так і опосередковано – через обраних представників народу (напр., Конст. асамблея, Конст. збори, той же ж парламнт держави).
Конституція держави як норм.-пр.акт є законом. Але, на відміну від інших законів, конституція має іншу правову природу, інший шлях виникнення. Якщо всі закони є актами законодавчої влади, то Конституція є актом влади установчої, оскільки приймається народом.
В Україні концепцію установчої влади відтворено в Преамбулі до Конституції України 1996 року. Саме в ній зазначено, що «Верховна Рада України від імені Українського народу… приймає цю Конституцію - Основний Закон України».
В даному положенні знайшло своє відображення те, що Основний Закон України є актом установчої влади, оскільки приймається від імені народу. Верховна Рада в даному випадку не є органом законодавчої влади, а є тим посередником, через який український народ прийняв свій Основний Закон.
Щодо легітимності Конституції (коротко) – легітимність Конституції має місце лише тоді, коли вона була прийнята народом (а не дарована монархом, прийнята парламентом як законод. органом тощо).
Відображення в конституційних актах та проектах принципу розподілу влади.
Принцип розподілу влади на сьогоднішній день лежить основі багатьох держав по всьому світу. Цей принцип для забезпечення ефкетивного функціонування доповнюється системою «стримувань і противаг». У сучасних конституційних системах починає переважати так звана «м’яка» модель поділу влади, яка полягає, як правило, в такому:
Закони мають найвищу юрид. силу і приймає їх виключно законод. орган
Виконавча влада займається виконянням законів і лише обмеженою підзаконною нормотворчістю
Виконавча влада підзвітна главі держави чи парламенту
Між законодавчою і виконавчою владоюзабезпечується баланс владних повноважень
Судові органи – незалежні, і в межах своєї компетенції діють самостійно
Спірні питання між гілками влади щодо компетенції вирішують виключно правовим шляхом, як правило, органом конст. контролю
В Україні принцип поділу влади закріплений в ст.6 КУ – «Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову».
Система «стримувань і противаг» відображена в розподілі компетенцій між гілками влади і закріплена в відповідних розділах КУ (Розділ IV «Верховна Рада України», розділ VI «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади», розділ VIII «Правосуддя») та у відповідних законах.
Основні підходи до розуміння змісту та регулюючої ролі преамбули. Преамбули Конституцій зарубіжних держав та особливості преамбули Конституції України.
Підходи до розуміння вступної змісту та ролі частини конституції:
Преамбула не має жодної регулюючої ролі.
В преамбулі містяться норми, які мають значення (регулюють відносини бепосередньо)
Преамбула містить принципи, які регулюють відносини опосередковано (ці відносини регулюються через норми конституції)
Щодо Преамбули до Конституції України, то тут немає єдиного підходу (так сказала Бориславська О.М.), єдине, що точно – це те, що норма «Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей…» регулює відносини безпосередньо.