46.Розділові знаки при однорідних членах речення

1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, ставиться кома:

Суворовці завжди йдуть струнко, бадьоро, красиво (Н. Забіла).

Якщо однорідні члени дуже поширені, між ними іноді ставиться крапка з комою:Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима; іноді зупинявся і довго розглядав земне нив'я (Панас Мирний).

2. Кома ставиться між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані повторюваним сполучником: Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко);Крик, та гул, та жарт стоять понад річкою (Панас Мирний).

3. Якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються, то кома перед ними не ставиться: Летів і танув сніг (М. Рильський); Сила та розум — краса людини (Народна творчість); Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемхи (М. Коцюбинський).

4. Перед протиставними сполучниками а, але, та (в значенні але), що з'єднують однорідні члени, ставиться кома: Не вітер, а буря завіяла (Панас Мирний); Марко озирнувся, але нічого не побачив (Ж. Стельмах); Світить місяць, та не гріє (Народна творчість).

5. Між парами однорідних членів ставиться кома: Наука й труд, знання і школа манливо кличуть до мети (П. Усаченко).

6. Якщо однорідні члени з'єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника: Не тільки будівельники, а й селяни з довколишніх сіл ще вночі збирались на берег (Я. Ваш).

47.Розділові знаки при вставлених конструкціях: 1.Кому ставимо, якщо вставлена конструкція близька до змісту речення: І золотої й дорогої мені, щоб знали ви, не жаль моєї долі молодої (Т. Шевченко). Софія, як любовно називають собор кияни, — найстаріший пам’ятник, золота окраса Києва (І.Цюпа). 2. Невеликі вставлені конструкції, які стоять у середині основного ре­ чення й мають з ним тісний змістовий контакт, виділяємо тире.

3.Комамийтире виділяємо встав­ лені конструкції тоді, коли на місці розриву повинна бути кома

48.Звертання, оскільки воно граматично не зв’язане з членами речення, виділяється паузами, а на письмі — розділовими знаками — комами або знаком оклику

49.Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою надання їм більшої самостійності.

Означення відокремлюються:

1. Якщо вони виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотами і стоять після означуваного слова: Ти пахнеш, як роси на житі, як столи, рушниками накриті, як співуча стружка ялова, як мамина лагідна мова (Пявл.); Дні летять, повні сонця й музики (Сос.).

2. Якщо означення непоширені й стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення .Досвітні' огні, переманені, урочі, прорізали темряву ночі (Укр.).

Примітка. Якщо ж перед означуваним словом немає означення, то означення, що стоять після нього, залежно від бажання автора можуть відокремлюватися або не відокремлюватися: А потім минали дні за днями, минали тижні й місяці, довгі, безрадісні, одноманітні (Шшш), / доль небес холодних, синіх дарує знов життя мені (Пера.).

3. Якщо означення підпорядковане членові речення, що виражений особовим займенником: Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Укр.); Палкої, поетичної вдачі, вона не могла вдовольнитися буденним життям, запрягтися до щоденної важкої праці (Коц.).

Інформаційні документи 203

4. Якщо препозитивне означення, виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, має додатковий обставинний відтінок: Заглиблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг (Шиян).

5. Якщо означення відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися (Карп.).

6. Якщо неузгоджені означення стоять після узгоджуваних: В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (Н.-Лев.).

50.Складносурядним називається речення, синтаксично рівноправні предикативні частини якого поєднуються в одне граматичне й смислове ціле сурядними сполучниками (єднальними: і, й, та (в значенні /); протиставними: а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак; розділовими: або, чи, а, чи... чи, то...то, чи то...чи то).

Обліково-фінансові документи

1. Між частинами складносурядних речень, з'єднаних єднальними, протиставними й розділовими сполучниками, ставиться кома

51.Складнопідрядним називається складне речення, у якому одне речення підпорядковується другому, частини речення нерівноправні і з’єднуються сполучниками підрядності чи сполучними словами: що, як, якщо, тому що, немов, незважаючи на те що, перед тим як. Усі підрядні частини відокремлюються від головного речення комами.

52.Кома і крапка з комою ставляться між реченнями, що входять до складу безсполучникового складного речення, якщо вони є рівноправними і між ними можна поставити єднальні сполучники. Кома між реченнями ставиться тоді, коли вони тісно пов’язані одне з одним(Земля чорніє, дрімає розум, серце мліє (Т. Шевченко)). Якщо частини безсполучникового речення значно поширені, далекі за змістом або вже мають в середині розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою (Всі женці стояли мовчки; в руках наче заклякли жмені жита та серпи; всі поглядали то на осавулу, то на Миколу (І. Нечуй-Левицький)). Двокрапка ставиться в таких випадках: 1) Якщо друге речення пояснює, доповнює або розкриває зміст першого (Надворі було видно, як удень: було видно усе дерево в садку, всі верби, кожну гілляку, кожний збляклий листок… (І. Нечуй-Левицький)).

Тире ставиться в таких випадках: 1) у реченні відображається швидка зміна подій (Пройшла мить — літак зник за лісом);