1. Складні іменники можуть писатися разом і через дефіс.

2. Разом пишуться:

3. 1) Складні іменники, утворені поєднанням двох або кількох основ, з яких одна — дієслівного походження: вертол%т, лісо­спл<в, самох%д.

4. 2) Складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та імен­никової основ:білокр%вці, чорног\з, чорноз+м.

5. 3) Складні іменники, утворені від двох іменникових основ: вер­бол>з, лісост+п,трудод+нь (але: людино-д+нь), до них також належать іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження: автостр<да,велотр+к, радіокоміт+т.

6. 4) Складні іменники, утворені з дієслова в наказовій формі та іменника:гор_цвіт, зірв_голова, пройд_світ, Переб_йніс, Убийв>вк.

7. 5) Складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівника сто — називного) та іменника: дванадцятит>нка,шестид+нка, п’ятир%ччя, стор%ччя.

8. 6) Складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: пів<ркуша,півгод_ни, півкарб>ванця, півк>ло, півогірк<, пів’#блука; напівавтом<т,напівс>н; пол\кіпок, пол\мисок, але перед іменниками — власними назвами пів- пишеться через дефіс: пів-К_єва, пів-Євр>пи.

9. 7) Складні іменники, утворені з трьох і більше основ: автомотогурт>к,світловодолік<рня.

10. Через дефіс пишуться:

11. 1) Складні іменники, утворені з двох іменників, в яких відмінюються обидві частини, що означають:

12. а) протилежні за змістом поняття (куп%вля-пр>даж, р>зтяг-ст_ск);

13. б) спеціальність, професію (л%кар-ек>лог, астрон>м-магніт>лог);

14. в) назви казкових персонажів (Лис_чка-Сестр_чка, З<йчик-Побі­г<йчик).

15. 2) Складні іменники, утворені з двох іменників, в яких відмінюється лише друга частина. Такі іменники означають:

16. а) державні посади, військові, наукові звання (генер<л-губер­н<тор, контр-адмір<л, прем’@р-мін%стр, \нтер-офіц+р, член-корес­понд+нт, штабс-капіт<н);

17. б) складні одиниці виміру (кілов<т-год_на, люд_но-день, т>нно-кілом+тр);

18. в) складні іменники, в яких перше слово підкреслює певну прик­мету чи особливість предмета, явища, названого другим словом: блок-сист+ма, д_зель-мот>р, жар-пт_ця, стоп-кран.

19. 3) Складні іменники з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-,обер-: в%це-презид+нт, екс-чемпі>н, лейб-м+дик, м<ксі-спід­н_ця, м%ні-футб>л, >бер-м<йстер.

20. 4) Іншомовні назви проміжних частин світу: норд-вест, норд-ост.

21. 5) Субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин:брат-і-сестр<, люб_-мен+, розр_в-трав<, чар-з%лля.

22. 6) Скорочені іменники, в яких подається початок і кінець слова: б-ка —бібліот+ка, д-р — дир+ктор, л-ра — літерат\ра, т-во — товар_ство.

23. 7) Перша частина складного слова, коли далі йде слово з такою самою другою частиною: р<діо- й телеапарат\ра, т+пло- й гідроелектрост<нції.

39.Разом пишуться:

1) Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: лісостепов_й (лісост+п), радіофіз_чний (радіо­ф%зика), самох%дний (самох%д), чорноз+мний (чорноз+м).

2) Складні прикметники, утворені словосполученням іменника та узгоджуваного з ним прикметника: загальноосв%тній (заг<льна осв%та), мовностильов_й (м>вний ст_ль), народногоспод<рський (нар>дне гос­под<рство), східнослов’#нський (сх%дні слов’#ни).

3) Складні прикметники з другою дієслівною основою: волел$б­ний, деревообр>бний, машинобудівн_й.

! Увага. Прикметники з другою префіксальною частиною пишуться через дефіс:вант<жно-розвант<жувальний, контр>льно-вим%рювальний.

4) Складні прикметники, в яких першим компонентом є прислівник:важкохв>рий, загальнодерж<вний, або другою складовою частиною є дієприкметник: свіжозр\баний, нижчепідп_саний, новоут­в>рений, але: трохи вище зазн<чений, бо є пояснювальне слово.

! Увага. Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, як правило, зберігають на собі логічний наголос і з наступними прикметниками і дієприкметниками їх пишуть окремо: абсол$тно сух_й, діаметр<льно протил+жний, послід>вно мирол$б­ний, р%зко окр+слений, сусп%льно кор_сний, сусп%льно необх%дний, хім%чно зв’#заний.

5) Складні прикметники, в яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише уточнюють, звужують його зміст. Такі прикметники мають термінологічне значення: вузькодіал+ктне (мовне явище), грудочеревн< (перепона), лінгвостиліст_чні (особливості); також — глухонім_й, сліпоглухонім_й.

6) Складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: триповерх>вий, п’ятир<зовий, стодвадцятип’я­тир%чний, але 125-річний.

7) Складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників:поперечношліфув<льний (апарат).

Через дефіс пишуться:

1) Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: в%це-презид+нтський (в%це-презид+нт), генер<л-губерн<торський (генер<л-губерн<тор), соці<л-демократ_чний (соці<л-демокр<т).