Співвідношення між звуками і буквами

32.Письмо, яким ми користуємося, було створене понад 1100 років тому для старослов'янської мови. З часом воно змінювалося, удосконалювалось, а українські вчені пристосували його до звукової системи нашої мови. Але не повністю: деякі способи позначення звуків залишилися такими, якими вони були в давнину (традиційний принцип правопису). Через те букви в українській мові не завжди відповідають певним звукам. 1. Для звуків [д͡ж] і [д͡з] немає окремих букв. Їх позначаємо буквосполученнями дж і дз: ходжу, дзвоник. Такі буквосполучення треба читати, як один нероздільний звук: [ход͡жу], [д͡звоник]. Як два звуки буквосполучення  дж і дз читаються лише тоді, коли д належить до префікса (від-, під-, над-, перед-, серед-), а ж або з — до кореня:підживити, переджнивний, відзначити, Середземний. 2.    Буквами щ та ї передаємо завжди два звуки — [шч] і [йі]: щука, їжак, в'їзд. Буквосполучення шч в українській мові не вживається, замість нього пишеться буква щ: Мелашка — Мелащин, блиск — блищати. 3.    Букви я, ю, є: а)    безпосередньо після приголосних позначають один звук [а], [у], [е] і м'якість попереднього приголосного: ляк [л'ак], люк [л'ук], ллє [л'л'е]; б)    в інших випадках — два звуки [йа], [йу], [йе]: яр [йар], баюра [байура], б'є[бйе], портьєра [порт'йєра]. 4.    Буквою ь позначаємо м'якість приголосних: блакить [блакит'], льон[л'он], каньйон [кан'йон].

33.М'який знак вживається для позначення м'якості приголосних.

М'який знак ставиться лише після букв, що позначають зубні (д, т, з, с, ц, л, н), якщо ці приголосні вимовляються м'яко: кінець, поршень, коли-небудь, ткацький, близько, просьба, бадьорий, тіньовий, спрацьований. Зокрема м'який знак пишеться:

- у суфіксах -ськ-, -цьк-, -зьк-: поліський, волинський, військо, людськість, по-товариському, по-українському, зайчисько, Луцьк, Донецьк, донецький, криворізький; у суфіксах -еньк-, -оньк-, -іньк-: рученьки, гарненький, голівонька, свіжісінький.

34.Вживання апострофа

Апостроф ставиться лише перед я, ю, є, ї. Він вказує, що ці букви позначають два звуки йа, йу, йе, йі, а попередній приголосний вимовляється твердо:

порівняйте:
апостроф вживається	апостроф не вживається
з'ява [зйава] в'яз [вйаз]	зяблик [з'аблик], свято [с'в'ато],

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після губних приголосних м, в, п, б, ф, якщо ці приголосні стоять:

	приклади
на початку кореня	м'який, в'язка, зв'язати, п'ятьох
після голосного	риб'ячий, солов'ї, здоров'я
після р	арф'яр, сурм'яний, черв'як

В інших випадках після губних апостроф не ставиться: тьмяний, свято, цвях, морквяний, мавпячий.

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після р, якщо далі у вимові чується звук [й]:матір'ю [мат'ірйу], сузір'я [суз''ірйа], бур'ян [бурйан], але: буряк [бур'ак], зоря [зор'а], гарячий [гар'ачий].

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після префіксів, які закінчуються на приголосний  від-, під-, над-, перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-: між'ярусний, від'ємний, роз'єднати, з'їзд, без'ядерний.

35. З великої літери пишуться:

- Імена, по батькові, прізвища, прізвиська, псевдоніми, назви божеств і міфологічних істот, дійових осіб, клички свійських тварин: Тарас Григорович Шевченко, Ярослав Мудрий, Леся Українка (Лариса Петрівна Косач), бог Ярило, Кий, Мура, Рябка, Русалка, Мавка.

- Назви держав, неофіційні назви: Україна, Республіка В’єтнам, Королівство Бельгія, Південно-Африканська Республіка, Сумщина, Галичина, Забужжя, Придніпров’я.

- Назви найвищих державних, урядових і міжнародних установ і посад: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Організація Об’єднаних Націй, Рада Безпеки, Президент України, Президент США.

- Географічні та астрономічні назви (крім родових понять): комета Галлея, сузір’я Чумацький Шлях, гори Карпати, мис Челюскін, Кавказький хребет, Кривий Ріг, вулиця Ярославів Вал.