
- •Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку
- •Розділ і. Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку в глобальних суспільних змінах
- •1.1.Основні зміни у людському суспільстві на рубежі хх та ххі століть
- •1.1.1. Зміна народжуваності в розвинутих країнах
- •1.1.2.Зміна визначення ефективності
- •1.1.3.Глобалізація конкуренції
- •1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю у міжнародному житті
- •1.1.5.Зміна пріоритетів в областях життєдіяльності, які характеризуються успішним станом
- •1.1.6.Зміни як фактори ”десятикратної сили”
- •1.1.7. Основні закономірності політики змін
- •1.2.Визначення та основні риси інформаційного суспільства
- •1.2.1.Визначення інформаційного суспільства
- •1.2.2.Особливості та характерні риси інформаційного суспільства
- •1.2.3.Шляхи переходу до інформаційного суспільства
- •1.3.Глобальна інформаційна інфраструктура
- •1.3.1. Глобальна інформаційна інфраструктура як інституціональна база інформаційного суспільства
- •Сьогодн
- •1.3.2. Основні складові глобальної інформаційної інфраструктури
- •1.3.3.Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури
- •1.3.3.1 Базова (транспортна) мережа та мережа доступу
- •1.3.3.2 Мережа доступу
- •Висновки до розділу і
- •Література до розділу і
- •Розділ іі. Національна система зв'язку України як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства
- •2.1. Основні засади створення та розвитку нсзу
- •2.1.1. Загальні положення
- •2.1.2. Організаційна структура нсзу
- •2.1.3. Технологічна структура нсзу
- •2.2. Розвиток нсзу та використання новітніх технологій
- •2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [4, 5]
- •2.2.2. Технологія dwdm [3]
- •2.2.3 Мережі мобільного зв'язку [6, 7]
- •2.3. Тенденції розвитку нсзу [8]
- •2.3.1. Сучасний стан та плдальший розвиток ринку зв'язку України
- •2.3.1.1. Тенденції технічного розвитку
- •2.3.1.2. Тенденції економічного розвитку
- •2.3.4. Концепція розвитку телекомунікацій в Україні [9]
- •Висновки до розділу іі
- •Література до розділу іі
- •Розділ ііі. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку
- •3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [1]
- •3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
- •Міністерство
- •Підприємства зв’язку
- •Користувачі
- •3.1.2 Зміни у взаєминах учасників ринку в сучасних умовах
- •3.2 Основні принципи та методи управління [3, 4, 5]
- •3.2.1. Загальні поняття щодо управління [6,7]
- •3.2.2 Директивний та економічний методи управління [6]
- •3.2.3 Оперативне і стратегічне управління [6, 8]
- •3.2.4. Класифікація підприємств (організацій) та їх організаційних структур
- •3.3. Управлінські задачі та методи їх вирішення [6, 9, 11]
- •3.3.1. Природа прийняття рішень [6]
- •3.3.2 Класифікація задач управління [6]
- •3.3.3 Оптимальне управління: методи вирішення задач [6, 11]
- •3.3.4 Загальний вигляд задачі оптимального управління [11]
- •3.4 Метод лінійного програмування як приклад вирішення проблем оптимізації управління [9, 10, 11]
- •3.4.1 Загальна форма задачі лінійного програмування та її складові
- •3.4.2. Сутність понять "цільова функція" та "обмеження"
- •3.4.3. Методи рішення задачі
- •3.4.4. Приклад задачі лінійного програмування стосовно підприємства зв'язку
- •Висновки до розділу ііі
- •Література до розділу ііі
- •Розділ іv. Регулювання телекомунікацій
- •4.1.Законодавство з регулювання у сфері телекомунікацій [1,2]
- •4.1.1.Регулювання як необхідна перебудова розви ку сфери телекомунікацій
- •4.1.2.Основні законодавчі та нормативні документи в сфері телекомунікацій
- •4.1.3.Зміни в законодавстві як наслідок необхідності інституціональних змін у сфері регулювання
- •4.1.4. Основні положення Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.Органи регулювання та їх повноваження
- •4.2.1 Структура управління галуззю відповідно до Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.2. Повноваження та відповідальність Національної Комісії з питань регулювання зв’язку
- •4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку
- •4.3. Основні напрямки регулювання [3,4]
- •4.3.1. Політика ліцензування
- •4.3.2. Забезпечення загально доступних послуг
- •4.3.3. Регулювання відносин підприємств зв’язку між собою
- •4.3.4. Контроль якості надання послуг
- •4.3.5. Сертифікація обладнання та послуг
- •4.3.6. Розподіл обмежених ресурсів
- •4.3.7. Тарифна політика: сфера державного регулювання
- •Висновки до розділу іv
- •Література до розділу іv
- •Розділ V. Особливості менеджменту телекомуникацій в сучасних умовах
- •5.1. Основні зміни у суспільстві та галузі телекомуникацій, діяльність Tele management Forum`a
- •5.2. Концепція ngoss. Основні положення [10]
- •5.2.1. Ngoss – виклик часу
- •5.2.2. ETom – карта бізнес процесів
- •5.2.3. Модель sid
- •5.2.4.Сутність концепції впровадження ngoss
- •5.3.1 Аналіз бізнес-процесу
- •Користувачі послуг зВ’яЗку
- •5.3.2. Реінжиніринг й удосконалення бізнес-процесів
- •5.3.3. Основні положення реінжинірингу бізнес-процесів (рбп).
- •5.3.4.Практичні питання реалізації рбп
- •Висновки до розділу V
- •Література до розділу V
- •Розділ vі. Основи експлуатації обладнання і мереж на підприємствах зв’язку
- •6.1 Загальні положення і методи експлуатації телекомунікаційних мереж на підприємствах зв’язку [1,2]
- •6.1.1. Загальні правила здійснення підприємницької діяльності [3]
- •6.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку
- •6.1.3.Основні складові системи технічної експлуатації
- •6.1.4. Задачі, що вирішують підсистеми технічної експлуатації
- •6.1.5.Основні методи технічного обслуговування засобів зв'язку
- •6.2 Оптимізація структури резерву та поняття надійності засобів зв'язку [1,2]
- •6.2.1 Надійність та її властивості
- •6.2.2. Постановка задачі оптимізації структури резерву
- •6.2.3 Розрахунок надійності складних систем
- •6.2.4. Методи оптимізації резерву
- •6.3. Організація профілактичного обслуговування обладнання [1,2]
- •6.3.1. Принципи профілактичного обслуговування
- •6.3.2. Оптимізація періоду профілактики
- •6.3.3. Прогнозування відмов
- •6.4. Організація оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України [4]
- •6.4.1. Загальні принципи оперативно-технічного управління
- •6.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами
- •6.4.3. Основні завдання та функції Національного центру
- •6.4.4. Основні завдання та функції центрів управління мережами
- •Висновки до розділу vі
- •Література до розділу vі
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу Організація виробничих процесів на підприємствах електрозв'язку "Визначення ефективності створення мережі атм"
5.2.4.Сутність концепції впровадження ngoss
Крім зазначених вище чотирьох основних методологій, що лежать в основі концепції NGOSS, ТМ Forum'мом розроблений ряд пропозицій в інших супутніх напрямках. Зокрема, використання й впровадження будь-якого нововведення, що відповідає концепції NGOSS, рекомендовано розглядати через призму життєвого циклу.
Використання концепції життєвого циклу розробки NGOSS забезпечує багато цінних стратегічних переваг, зокрема:
гарантує відстеження та узгодження потреб всіх зацікавлених сторін, що приймають участь у реалізації нововведення;
чітко визначає ролі всіх зацікавлених сторін, що забезпечує виграш для кожної сторони;
дозволяє скоротити витрати на інтеграцію додатків, іноді названі «податком на функціональну сумісність».
На рис. 5.6 схематично представлений життєвий цикл і його етапи.
Рис. 5. 6 Життєвий цикл NGOSS.
Вихідним є етап визначення бізнес-завдання.
Тут майбутнє нововведення пильно розглядається з погляду бізнесу. Яка очікувана бізнес-віддача від нововведення?
При позитивній відповіді на це питання готується рішення на системному рівні в умовах технологічної нейтральності. І тільки далі проект реалізується в конкретній технології, впроваджується й використовується.
В основі такого підходу лежать кращі галузеві методи й принципи роботи. Це дозволяє організувати істотну інформацію таким чином, щоб це приносило користь всім зацікавленим сторонам і забезпечувало цілісність рішень у рамках усього життєвого циклу, дозволяючи одночасно проводити аналіз за принципом «що якщо...» на всіх його етапах. NGOSS дозволяє передати стратегію й управління процесом у руки бізнесу, у той же час, забезпечуючи розробку рішення за участю всіх зацікавлених сторін і при дотриманні балансу їхніх інтересів.
У рамках Концепції NGOSS розроблена методологія оцінки відповідності стану компанії еталонним моделям NGOSS. На рис. 5.7 умовно показані деякі механізми, що відносяться до цього процесу. Як видно, за допомогою відповідного тестування можливо визначити як далеко стоїть компанія від еталонного стану.
Рис. 5.7. Оцінка ТК компанії на відповідність еталонної моделі NGOSS/
Оцінка компанії дає змогу керівництву створити реальний план впроваджений з пристосуванням до існуючих можливостей.
На початковому етапі впровадження механізмів NGOSS й, зокрема, eTOM реально означає всього лише наведення елементарного порядку у функціонуванні робочих бізнес-процесів і зв'язків між підрозділами (а також між персоналом) ТК оператора.
Відповідні менеджери почнуть розуміти що саме реально відбувається в організації. Купівля дорогої техніки й програмного забезпечення на першому етапі не обов’язкова. Про це можна задуматися тільки тоді, коли прийде розуміння, що на фірмі є багато однотипних рутинних процесів, які бажано автоматизувати.
Існує відома думка, що «автоматизація не дає абсолютно ніяких гарантій того, що вона приведе до порядку. Скоріше навпаки - автоматизуючи безлад ми одержимо автоматизований безлад». Можна додати - «витративши купу грошей при цьому». Так що фактично eTOM/NGOSS це є не що інше як протягом багатьох років по крупицях зібраний, ретельно відібраний, сто разів перевірений у справі й чудово оформлений/формалізований набір прийомів, заснованих на здоровому глузді.
У висновку слід відзначити, що концепція NGOSS дозволяє відповісти майже на всі питання, які виникають у процесі нормального, порівняно спокійного розвитку компанії. Але якщо склалися «не нормальні» умови, наприклад, криза? Тоді треба звертати по «допомогу» до реінжинірингу, який можна розглядати як інструмент повернення до нормального функціонування підприємства.