4. Валовий внутрішній продукт. Методи обчислення ввп.

ВВП ― це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік. За виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії.

Показник ВВП можна розрахувати трьома методами:

1) за виробленою продукцією (виробничий метод);

2) за витратами (метод кінцевого використання);

3) за доходами (розподільчий метод).

ВВП= (ВВ - ПС) + (Тн - С), де ВВ ― валовий випуск, ПС ― проміжне споживання, Тн ― податки без субсидій, С ― субсидії; (Тн - С) ― чисті подат. Без субсидій

Згідно з розподільчим методом (за доходами) ВВП – це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік. Для обчислення ВВП розподільчим методом використовують таку формулу:

ВВП = w + (p+i+R+A) + (Тн – С), де w – заробітна плата найманих працівників, p – прибуток підприємницького сектора, i – процентні доходи власників грошового капіталу, R – рентні доходи власників, A – амортизація, споживання основного капіталу, С – субсидії на продукти та інші субсидії, пов’язані з виробництвом і імпортом, (Тн - С) – чисті подат. без субсидій

Згідно з методом кінцевого використання (за витратами) ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередині країни і пов’язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг. Для цього використовують так формулу:

ВВП = С + G + Ig + NЕ,де С – споживчі витрати домашніх господарств,Ig – валові приватні внутрішні інвестиції (Ig=A+In),G – витрати держ сектора, NЕ – чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів та послуг.

Витрати на кінцеве споживання домашніх господарств (СВ) включають:

1. витрати на купівлю споживчих товарів і послуг;

2. споживання товарів і послуг, отриманих у натуральній формі як оплату праці, подарунків тощо;

3. споживання товарів і послуг, що вироблені домашніми господарствами для особистого кінцевого споживання;

4. споживання товарів і послуг, що куплені резидентами даної країни за кордоном під час відряджень, туристичних поїздок тощо.

14. Кейнсіанський хрест як макроекономічна модель рівноваги.

Метод «видатки-випуск» є кейнс. моделлю тов. ринку. В основі цього методу - тотожність сукупних видатків(СуВ) – видатки, які плануються всіма покупцями для задоволення своїх платоспроможних потреб, і ВВП, що можна виразити: СуВ = споживчі витрати(СВ)+валові інвестиції(ВІ)=ВВП.

Співвідношення між СуВ і ВВП – це співвідношення між планами покупців і продавців, які, як правило не збігаються і при цьому виникають незаплановані зміни в тов. запасах. Коли СуВВВП, виникає перевиробництво з незапланованим збільш. тов. запасів. Коли СуВВВП – недовиробництво з незапланованим зниж. тов. запасів. Незаплановані зміни в тов. запасах порушують інвест. Плани підпрємств, тому виділяють: а) заплановані інвест. – витрати на інвест. тов., які відповід. уявленням підпрємств про очікувані зміни у сукупному попиту(Спо) на вироблені тов. та послуги. б) незаплановані інвест. - витрати., які підпрємства змішені здійснювати в товарні запаси. Ці інвест. виконують балансуючу роль в економіці.  СуВ+-ВІн=ВВП, де +-ВІн - незаплановані інвест. в товарні запаси, СуВ+-ВІн – фактичні СуВф. З цієї формули  незалежно від стану екон., СуВф завжди = ВВП.

Рівноважний ВВП (ВВПр) – це такий обсяг вир-ва , якому відповідають СуВ, достатні для закупки всієї продукції, виробленої в поточному періоді. Екон. постійно тяжіє до рівноваги, як до своєї природної норми  коли СуВВВП і відбувається незаплановане зменш. тов. запасів, пілприємства будуть збільшувати вир-во до рівня СуВ; коли СуВВВП і відбувається незаплановане збільш. тов. запасів, вони будуть змушеніскорочувати вир-во до рівня СуВ.

Графічна модель «видатки-випуск» («кейнс. хрест»).

A –

A1 – AD>Y

A2 – AD<Y