- •17. Модель is-lm. Ліквідна пастка
- •18. Крива lm. Структура попиту на гроші
- •28. Безробіття, його сутність і види. Закон Оукена.
- •21. Бюджетний дефіцит і профіцит. Циклічний та структурний дефіцитибюджету
- •4. Валовий внутрішній продукт. Методи обчислення ввп.
- •14. Кейнсіанський хрест як макроекономічна модель рівноваги.
- •25. Грошова пропозиція: грошова базаі грошова маса. Коефіцієнт монетизації економіки.
- •22. Класична модель макроекономічної рівноваги.
- •32. Модель Мендела-Флемінга.
- •2. Методологія макроекономіки. Макроекономічне моделювання
- •23. Дискреційна та недискреційна монетарна політика. Мультиплікатори монетарної політики.
- •12. Сутність мультиплікатора інвестицій. Парадокс ощадливості.
- •5. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп та індекси цін.
- •33. Номінальний і реальний обмінний курс. Фіскований і плаваючий валютний курс. Фактори, які визначають валютний курс.
- •Специфічність предмету макроекономіки
- •3. Система національних рахунків (снр).
- •31. Модель економічного зростання Солоу.
- •10. Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання.11. Функція заощадження. Середня та гранична схильність до заощадження.
- •6. Сукупний попит. Фактори, які впливають на сукупний попит. Крива ad.
- •7. Сукупна пропозиція. Фактори, які впливають на сукупну пропозицію. Крива as
- •8. Сукупна пропозиція у короткостроковому та довгостроковому періоді. Крива as.
- •19. Дискреційна та недискреційна фіскальна політика. Мультиплікатори фіскальної політики.
- •20. Суть фіскальної політики. Податки та їх фінкції. Податкова ставка.
- •29. Теорії циклічних коливань. Державна антициклічна політика та її інструменти.
- •30. Модель економічного зростання Харода-Домара.
7. Сукупна пропозиція. Фактори, які впливають на сукупну пропозицію. Крива as
Сукупна пропозиція AS- загальний обсяг товарів та послуг який може бути запропанований фірмами при певному рівні внутрішніх цін.На зміну в сукупному попиті виробництво може відреагувати як зміною рівня цін так і обсягу продукції.Звязок між рівнем цін та обсягом сукупної пропозиції залежить від тривалості періоду, протягом якого взаємодіють сукупний попит та пропозиція, ціни і витрати у виробництві.
До
основних нецінових факторів сукупної
пропозиції відносяться:
1) зміни цін на ресурси (ресурсових цін); 2) зміни в продуктивності ресур¬сів; 3) зміни податків з підприємств та субсидій. Усі нецінові фактори мають одну загальну рису: коли вони змінюються, то внаслідок цього зміню¬ються середні виграти. Між середніми витратами і сукупною пропозицією діє обернена залежність. Коли нецінові фактори зменшують середні виграти, сукупна пропозиція збільшується, а її крива змішується вправо. І навпаки, якщо вони збільшують середні витрати, сукупна пропозиція зменшується, а її крива зміщується вліво.
Серед нецінових факторів найбільший вплив на сукупну пропозицію справляють ціни на ресурси. Це особливо стосується цін на робочу силу (заробітна плата) та матеріальні ресурси (сировина, матеріали, паливо тощо). Збільшення продуктивності ресурсів означає, що за наявного обсягу ресурсів можна виробити більший реальний обсяг національного продукту. Це зменшує середні витрати, збільшує сукупну пропозицію і зміщує її криву вправо. Зростання продуктивності ресурсів є основним фактором збільшення сукупної пропозиції у довгостроковому періоді. Підвищення податків з підприємств збільшує середні витрати та зменшує сукупну пропозицію. Збільшення субсидій підприємствам зменшує середні витрати і збільшує сукупну пропозицію.
8. Сукупна пропозиція у короткостроковому та довгостроковому періоді. Крива as.
СПр — це реальний обсяг нац. продукту, який екон. пропонує для продажу з метою отримання прибутку.
У макроек. науці немає єдиної думки щодо форми зв'язку між Ц і СПр. Залежно від того, як Ц впливають на СПр, існують 2 моделі: класична і кейнсіанська. Головним положенням клас. теорії є те, що ек-ка постійно тяжіє до потенційного рівня виробництва, який визначає межу вир-чих можливостей ек-ки. У верхній точці ек-го циклу ек-ка може дещо перевищувати межу вир-чих можливостей; в періоди падіння вона, навпаки, досягає параметрів, величина яких набагато менша від межі її вир-чих можливостей. Але всі ці коливання є тимчасовими. Ринок володіє мех-мом швидко повертати екон. до потенц. рівня вир-ва. Головним мех-мом, який виконує цю роль, є мех-м гнучких цін(Ц) і зарплати(З).Графічно клас. модель СПр можна показати на прикладі падіння сукупного попиту(Спо).
Довгостроковий або класичний аналіз - відповідає умовам повного використання виробничих ресурсів або повній зайнятості, що забезпечує максимальний обсяг виробництва.
Р AS
QF Q
Клас. модель вступає у суперечливість із реальною екон., яка свідчить, що факт. ВВП досить часто і на тривалий період може відхилятися від потенц. ВВП. В дійсності, ринк. мех-м нездатний миттєво відновлювати СПр на рівні повної зайнятості. Для цього потрібен певний час. Але незважаючи на тривалі відхилення СПр від потенц. рівня, у довгострок. періоді динаміка факт. ВВП визначається динамікою потенц. ВВП. клас. модель СПр — модель для довгострок. періоду. Це означає, що довгострок. крива СПр має вигляд вертикальної лінії, яка бере початок у точці потенці. ВВП.
Короткостроковий або кейнсіанський аналіз – розглядається економіка певного використання виробничих ресурсів або неповної зайнятості.
Кейнс. модель СПр виникла на грунті конструктивної критики клас. моделі. Вона пояснює зв’язок між ціною (Ц) і СПр в короткостроковому періоді. В її основі – положення про негнучкість зарплати (З) протягом кор.строк. періоду. Ц вільно формуються ринком і тому є еластичними стосовно СПо. Це пояснюється існуванням колективних угоди між профспілками і підприємицями, а також небаженням підприємиців зменш. З , щоб уникнути зменш. мотивації до праці та виникнення соц. конфліктів. Цьому сприяє закон про min З. В кор.строк. періоді гнучкими є лише Ц. Це пояснюється ефектом конкуренції.
Р
AS
3
2
1 .
Q
Якщо СПо падає відносно потенц. ВВП, то зниж. лише Ц, а З тимчасово залиш. стабільною. За цих умов прибутковість вир-ва зменш., що стимулює підприємців до скорочення СПр. Звідси – висновок кейнс. моделі – в кор.строк. періоді, протягом якого З не змінюється, СПр перебуває у прямій залежності від товарних Ц. Тому крива СПр має вигляд позитивно похилої лінії.
Особливість кейнс. моделі кривої СПр полягає в тому, що вона відбиває неоднаковий зв’язок між Ц і СПр в умовах різного рівня занятості. криву СПр можна поділити не 3 ділянки:
1 – горизонтальна, яка хар-є екон. в умовах глибокого падіння вир-ва. При цьому, збільш. СПо не викликає зростання Ц, СПр збільш. адекватно зростанню СПо .
2 – висхідна, яка хар-є екон. в умовах помірного падіння вир-ва. Збільш. СПо викликає як зрост. Ц , так і збільш. СПр.
3 – вертикальна, яка хар-є екон. в умовах повної зайнятості. При збільш. Спо СПр тимчасово збільш. не може. Тому єдиним наслідком є зрост. Ц. Ця ділянка, зазвичай, збігається з довгострок. кривою СПр.
