61. Інвестиції: сутність, види, джерела
Інвестиції визначаються як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюються прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Це визначення в основному відповідає міжнародному підходу до уявлень про інвестиційну діяльність як процесу вкладання ресурсів (благ, майнових та інтелектуальних цінностей) з метою одержання прибутку в майбутньому.
Важливо зрозуміти, що існує два види інвестицій.
• Перший вид – це вкладання в основний капітал, тобто видатки ділових фірм на устаткування (верстати, комп'ютери, літаки) та будівництво (фабрики, приміщення контор, торгові центри) і планові видатки на житлові будинки.
• Другий вид – це інвестиції у товарно-матеріальні запаси, тобто видатки ділових фірм на додаткові запаси сировини, деталей та кінцевих товарів, що обчислюються як зміна запасів цих статей протягом певного періоду часу, скажімо за рік.
Важлива риса інвестицій у товарно-матеріальні запаси полягає у тому, що, на відміну від інвестицій в устаткування, які завжди є плановими, ряд інвестицій у товарно-матеріальні запаси можуть бути незапланованими.
Розрізняють також чисті і валові інвестиції.
Валові інвестиції не корегуються на амортизацію, яка вимірює величину капіталу що був спожитий у певному році. Отже, валові інвестиції включають всі машини, фабрики, будинки, що збудовані протягом року, – навіть коли окремі з них просто були куплені, щоб замістити старі засоби праці, що зносилися.
62. Мультиплікатор інвестицій|
Мультиплікатор показує, в якій залежності знаходиться приріст доходу Y від приросту інвестицій I. У найпростішому виді його можна виразити за формулою:
Звідси
Оскільки
,
то 0 < с
< 1,
Це означає, що збільшення інвестицій спричиняє збільшення доходу, причому більшою мірою, чим приріст інвестицій. Коефіцієнт, що виражає співвідношення між приростом доходу Y і збільшенням обсягу інвестицій, що породжує цей приріст, I, і є мультиплікатором.
Ефект мультиплікатора не має нічого спільного з виробничим ефектом інвестицій. Поняття виробничої функції, яка б показала залежність між інвестиціями, іншими факторами виробництва і обсягом ВНП, не використовується. Ефект мультиплікатора пов'язаний з лавиноподібним збільшенням сукупного попиту, викликаного зростанням обсягу виробництва і, відповідно, обсягу доходу в суміжних галузях.
63. Циклічність як форма еконономічного розвитку. Фази економічного циклу та їх особливості
Економічний цикл – рух виробництва від початку попередньої до початку наступної кризи.
Або тотожне йому поняття діловий цикл – коливання рівня ділової активності, коли період підвищення змінюється періодом спаду економіки.
В залежності від того як коливаються значення економічних показників в процесі економічного циклу, дані показники підрозділяються на:
Проциклічні (сукупність обсягу виробництва, завантаження виробничої потужності, грошові агрегати, швидкість обороту грошей, короткострокові відсоткові ставки, загальний рівень цін, прибуток корпорацій);
Контрциклічні (рівень безробіття, показник по банкрутствам, розміри виробничих запасів готової продукції);
Ациклічні (обсяг експорту).
Розрізняють три типи економічних параметрів, що характеризують економічний цикл:
Ведучі;
Відстаючі;
Відповідні.
Кожен цикл складається з чотирьох основних фаз: криза, депресія, пожвавлення і піднесення. Основною з них є криза, яка формує цикл.
Оскільки основою циклу є криза, з'ясуємо її сутність та форми прояву. Криза – різке погіршення економічного становища в країні.
Депресія – застій у розвитку народного господарства (припинення спаду виробництва, поступове зменшення товарних запасів, призупинення різкого падіння цін, зменшення відсоткової ставки).
Пожвавлення – зростання виробництва в обсягах, які було досягнуто перед кризою.
Піднесення – швидке зростання виробництва, яке супроводжується зменшенням рівня безробіття, підвищенням цін на товари і послуги, розширенням розмірів кредиту.
Вершиною піднесення є бум. Бум – короткотермінове пінесення виробництва, торгівлі, банківської діяльності.