
- •1. Макроекономічна теорія, її предмет, історичні основи становлення і розвитку
- •2. Методи та моделі пізнання макроекономічної теорії
- •3. Поняття економічної політики держави та її цілі
- •4.Сутність економічних законів і їхня роль у мароекономіці. Місце макроекономічної теорії в системі економічних наук
- •5. Функції макроекономіки
- •6. Сутність макроекономічного моделювання
- •7. Сутність, місце і роль економічної системи
- •8. Моделі кругообігу ресурсів економічних систем
- •9. Суспільний продукт і суспільні потреби. Необхідий, додатковий і кінцевий продукти
- •10. Валовий національний продукт та валовий внутрішній продукт: поняття, обчислення, спільні та відмінні риси
- •11. Методика розрахунку ввп за доходами
- •12. Методика розрахунку внп за витратами
- •13 Номінальний та реальний внп
- •15. Поняття ринку праці: суб'єкти ринку, структура зайнятості, структурні зміни та монопсія
- •16. Закон Вальраса
- •17. Сутність інфляції, її типи, види, вимірювання рівня і об'єкти впливу
- •18. Різні антиінфляційні заходи, їхні можливості та обмеження
- •19. Сукупний попит. Цінові фактори сукупного попиту
- •20. Нецінові фактори сукупного попиту
- •21. Сукупна пропозиція. Класична модель сукупної пропозиції (довгостроковий період)
- •22. Споживчі витрати та заощадження
- •23. Закон Сея
- •24. Мультиплікатор випуску за витратами. Базова модель Кейнса: інвестиції
- •25. Ускладнена модель Кейнса. Мультиплікатор державних податків
- •26. Середня та гранична схильність до споживання та заощаджень
- •27. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції
- •28. Парадокс зоощадливості. Взаємозв’язок попита та пропозиції та модель ad-as
- •29. Теорія споживчої поведінки. Інтерпретація і. Фішера
- •30. Теорія «життевого циклу» Модільяні
- •31. Теорія перманентного доходу Фрідмена
- •32. Неокейнсіанська модель is - lm (товарний та грошовий ринки)
- •33. Модель Манделла – Флемінга (рівновага товарного, грошового і зовнішнього ринків)
- •34. Фіскальна політика держави: поняття, типи
- •35. Дискреційна стабілізаційна політика
- •36. Автоматичні стабілізатори
- •37. Макроекономічна характеристика фінансової системи
- •38. Державний бюджет
- •39. Форми виплати та стан держбюджету
- •40. Фіскальний дефіцит
- •41. Державний борг та концепція його регулювання
- •42. Економічні наслідки бюджетного дефіциту та державного боргу
- •43. Поняття та типи грошових систем
- •44. Еволюція форм грошей, види кредитних грошей та структура та структура грошової маси
- •45.Кейнсіанська та монетаристська концепції грошової політики.
- •46. Попит та пропозиція на гроші
- •47. Грошові мультиплікатори та грошовий агрегат
- •48. Кейнсіанська теорія попиту на гроші
- •49. Кейнсіанська модель загальної економічної рівноваги
- •50. Фінансова система. Банки
- •51. Функції центрального та комерційних банків
- •52. Банківський прибуток комерційних банків і джерела його формування
- •53. Сутність кредиту та його основні функції
- •54. Основні форми кредиту
- •55. Кредитно-грошова політика: загальне поняття
- •56. Основні напрямки грошово-кредитної політики України
- •57. Сутність та фактори економічного зростання
- •58. Пояснення механізму зростання. Акселератор
- •59. Модель економічного зростання Харрода–Домара
- •60. Модель економічного зростання Роберта Солоу
- •61. Інвестиції: сутність, види, джерела
- •62. Мультиплікатор інвестицій|
- •63. Циклічність як форма еконономічного розвитку. Фази економічного циклу та їх особливості
- •64. Крива Лаффера. Економічна сутність та графічна інтерпретація
- •65. Методи державного регулювання розвитку економіки країни
- •66. Нагромадження капіталу і економічне зростання: суть, джерела, форми і чинники
- •67. Необхідність організації державного виробництва суспільних благ. Проблеми визначення оптимальних розмірів виробництва суспільних благ
- •68. Основні засади монетарної економічної політики
- •69. Принцип порівняльних переваг в міжнародній спеціалізації та необхідність вільної торгівлі на прикладі України
- •70. Політика протекціонізму: сутність, інструменти, аргументи за і проти
- •71. Платіжний баланс. Внутрішня та зовнішня рівновага. Вплив кредитно-грошової та бюджетно-податкової політики на платіжний баланс
- •72. Вплив кредитно-грошової та бюджетно-податкової політики на платіжний баланс
- •73. Валютний курс: сутність, види, режим формування
- •75. Основні засади міграції капіталу
- •75. Інвестиції: поняття, форми, види, обгрунтування
- •76. Інвестиції як елемент руху капіталу
- •78. Теорії міжнародної трудової міграції. Макроекономічний ефект міграції
- •80. Види трудової міграції
- •80. Механізм контролю міграції
- •81. Поняття, функції міжнародного кредиту. Форми міжнародних кредитів
- •82. Міжнародний поділ праці, як основа виникнення міжнародних економічних відносин
- •83. Механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі
- •84. Класична теорія міжнародної торгівлі
- •85. Неокласичні теорії міжнародної торгівлі
- •86. Модель Хекшера – Оліна
- •87. Парадокс Леонтьєва
- •88. Неотехнологічні теорії міжнародної торгівлі
- •89. Взаємозв’язок між ринками: макроекономічний аналіз
- •90. Основні закономірності розвитку макроекономіки в хх столітті
- •91. Розрахунковий баланс
- •92. Формування відкритої економіки в Україні
- •93. Моделі соціальної політики держави
- •94. Ринок цінних паперів
- •95. Загальні принципи державного регулювання економіки
1. Макроекономічна теорія, її предмет, історичні основи становлення і розвитку
Макроекономіка – це той особливий погляд на економічні відносини, яким на них має дивитись керівник уряду, державний діяч, політик, зрештою, будь-який громадянин, коло зацікавлень якого не обмежується родинними проблемами. Іноді макроекономіку називають теоретичною основою економічної політики держави. Таке визначення відображає той факт, що її висновками керуються ті, хто формує і здійснює економічну політику.
Макроекономіка досліджує сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства.
Специфічним завданням макроекономіки є пізнання, систематизація, узагальнення та пояснення процесів, які обумовлюються механізмом функціонування народного господарства в цілому. Слід розрізняти макроекономіку як сферу народного господарства і макроекономіку як науку.
Макроекономіка як наука об'єктом свого дослідження має економічну систему суспільства як сукупність усіх елементів і сфер економіки і суспільних економічних відносин. Отже, предмет макроекономіки включає:
– національну економіку як єдине ціле, тобто макроекономічну систему;
– окремі агрегати економіки, які охоплюють всі або великі групи однорідних або подібних індивідуальних економічних суб'єктів та їх економічні зв'язки (сфера матеріального і сфера нематеріального виробництва, державний і приватний сектори,сфера домашніх господарств тощо);
– сфери економічної системи (виробництво, розподіл, обмін і споживання суспільного продукту);
– економічні зв'язки між суб'єктами економічної системи (соціально-економічні і організаційно-економічні відносини);
– стратегію економічної поведінки держави, тобто макроекономічне регулювання і основи економічної політики.
Виходячи з цього, потрібно розмежувати дві сторони предмету макроекономіки – позитивну і нормативну. Позитивна макроекономіка – це теоретична макроекономіка, специфічне завдання якої – привести в систему, пояснити і узагальнити факти, що стосуються механізму функціонування народного господарства як цілого. Нормативна макроекономіка – це практичні рекомендації державі по проведенню певної економічної політики, пов'язаної з регулюванням економічної системи чи переходом до іншої економічної системи.
Необхідно виділяти і прикладну макроекономіку – конкретну економічну науку, що розробляє конкретні моделі розвитку економічної системи.
Теоретична макроекономіка застосовує специфічний набір методів і прийомів дослідження свого предмету. Будь-яка наука, яка досліджує природу і суспільство, є емпіричною у тому розумінні, що виходить із даних процесів і явищ. Макроекономіка також виходить із фактів життя. При цьому проводиться різниця між відомими і невідомими даними – перші використовуються для наступних теоретичних узагальнень, а другі є результатом теоретичного аналізу.
Ігнорування фактичних даних може привести до порушення відповідності теорії реальній дійсності. Приклади такого роду можна знайти в багатьох школах економічної науки – зокрема, марксистсько-ленінському аналізі суспільних процесів.Тому абсолютно неприпустимим є довільний відрив теорії від відомих фактів, макроекономіка повинна забезпечувати фактологічну коректність теоретичних формулювань.
Макроекономіка – наука порівняно молода, виникла у ХХ столітті. Вона оформилась як наука у 30-х роках, після світової економічної кризи 1929 – 1932 рр., і на довгі десятиліття стала центром економічних досліджень. Однак коріння макроекономіки тягнуться більш як на два століття назад.