Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни кременчуцький національний університет

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

КАФЕДРА БЖД

Номер залікової книжки:

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА

РОБОТА

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

Виконав студент:

гр. ЕМХ-12-1

Шевчук С.

Перевірив:

доцент

кафедри БЖД

Губачов О.І.

КРЕМЕНЧУК 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………….………………………………………………….……………………3

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.МЕТАН…….……………..………………………………4

1.1 Історичний нарис………………………………………………………………….…..4

1.2 Фізичні властивості ………………………………………………………….……….5

1.2.1 Вибухова здатність метану……………………………………………….………6

1.3 Хімічні властивості ………………………………………………………………..…7

1.4 Поширення в природі……………….…………….………….………………….……9

1.5 Використання метану………..……….……….……….….………..……….……….11

1.6 Метан і екологія..……… ..…….… ..…….… ..……… ..………. ..……… ..………13

Висновки до розділу 1……………….………….………………….……………………15

2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА (3 ВАРІАНТ) ………..…………..…………..……...16

2.1 Визначення ступеня руйнувань під час вибуху……………………………………16

2.2 Визначення очікуваного характеру пожеж……...……………………………………18

2.3 Оцінювання ступеня можливих уражень персоналу………………………….…….21

2.4 Графічна частина……………………………………………………………………….22

Загальні висновки і рекомендації…….………..……….…….….………….…..…………24

Висновки до розділу 2 ……………….….……….………………….…….……….……25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..……26

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………..27

Додаток А Ступінь руйнування об’єкта залежно від надлишкового тиску ударної хвилі вибуху……………………………………………………………………….……..27

Додаток Б Характеристика руйнувань будівель і обладнання……………………….…28

Додаток В Категорії пожежної небезпеки виробництв…………….……………..….….29

Додаток Г Ступені вогнестійкості будівель………………………………………………30

2. Розрахункова частина ( 15 варіант )

Особливо небезпечними за своїми наслідками є аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних належать не тільки об'єкти, що виробляють або зберігають вибухові речовини, але й об'єкти, де створюються вибухонебезпечні суміші горючих речовин з повітрям у дрібнодисперсному стані (вугільний пил, деревний пил, борошно, цукрова пудра та ін.). Найчастіше вибухають суміші з повітрям вуглеводневих сполук (метану, пропану, бутану та їх похідних).

Наслідками таких вибухів є:

- руйнування будівель, споруд, обладнання;

- пожежі;

- ураження людей.

Оцінювання наслідків можливого вибуху на вибухонебезпечному об'єкті передбачає такі елементи:

1. Визначити ступінь руйнування елементів цеху.

2. Визначити очікуваний характер пожеж.

3. Оцінити ступінь можливих уражень виробничого персоналу.

4. Зробити висновки і сформулювати рекомендації.

2.1 Визначення ступеня руйнувань під час вибуху

Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (АР) ударної хвилі.

Величина надлишкового тиску, у свою чергу, визначається кількістю вибухової речовини <2 і відстанню від досліджуваної точки до центра вибуху Ь.

Під час вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який розділяють на три зони.

Зона І – зона детонаційної хвилі (знаходиться в межах хмари вибуху) має радіус , м:

(1)

де – кількість вуглеводневого продукту.

У межах цієї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху:

Зона 2 – зона дії продуктів вибуху (охоплює всю територію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації) має радіус R₂:

. (2)

Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховують за формулою:

(3)

де відстань від вибуху до вибраної точки в межах зони 2.

Зона 3 – зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск у цій зоні може бути розрахований за формулою:

(4)

або визначений за допомогою графіків (рис.1)

Після визначення величини надлишкового тиску вибухової хвилі в районі цеху можна оцінити ступінь можливих руйнувань (див. таблицю додатка А).

ЗАВДАННЯ 1

Умова: Визначити можливий ступінь руйнування цегляної будівлі, що знаходиться на відстані 1500 м від вибухонебезпечного сховища, де зберігається 500 т зрідженого пропану.

Розв'язок.

1. Визначимо за формулами (1), (2), у яку зону осередку вибуху потрапляє наш об'єкт.

Радіус зони 1:

Радіус зони 2:

тобто наш об’єкт під час можливій аварії потрапить у 3-тю зону осередку вибуху.

2. Для зони 3 за допомогою графіків (рис.1) знаходимо величину надлишкового тиску ударної хвилі на відстані L = 1500 м від центра вибуху Q = 500 т пропану. Це буде .

3. З додатка А визначаємо, що цегляна будівля від ударної хвилі з надлишковим тиском 10 кПа отримає слабкі руйнування. З додатка Б визначаємо, якого характеру руйнування очікуються під час можливої аварії.

Висновок: Під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті з вибухом 500 т пропану будівля цеху та промислове обладнання може отримати слабкі руйнування. З додатка Б визначаємо, що це: *руйнування заповнень дверних та віконних прорізів,

*зривання покрівлі даху, *пошкодження окремих елементів обладнання, *пошкодження важелів керування, *пошкодження вимірювальних приладів, *пошкодження кабельних мереж і трубопроводів.