- •1. Теорії економічної конкуренції.
- •2. Еволюція поглядів на конкуренцію та джерела набуття підприємствами конкурентних переваг.
- •3. Сутність та співвідношення понять «ринкові чинники успіху», «ключові компетенції», «конкурентні переваги».
- •4. Властивості конкурентних переваг.
- •6. Методика групування підприємств у стратегічні групи конкурентів.
- •7. Критерії та чинники конкурентоспроможності товару.
- •8. Принципи та загальний порядок оцінки конкурентоспроможності товарів.
- •9. Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності товарів.
- •10. Методики кількісної оцінки конкурентоспроможності продукції.
- •11. Менеджмент якості товару.
- •12. Сучасні підходи до управління конкурентоспроможністю товару.
- •13. Сутність управління конкурентоспроможністю підприємства. Система управління конкур підприємства.
- •14. Мета та принципи, об’єкт і суб’єкт управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •15. Функції та процес управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •16. Специфічні особливості забезпечення конкурентоспроможності бізнес-організацій різних типів.
- •17. Методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства.
- •18. Вимірювання рівня інтенсивності конкуренції в галузі.
- •19. Концепція розробки та забезпечення реалізації програми підвищення конкурентоспроможності підприємства.
- •20. Етапи розробки програми підвищення конкурентоспроможності.
- •21. Програми підвищення конкурентоспроможності галузі та країни.
- •22. Вітчизняний підхід до забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
- •23. Міжнародний досвід реалізації різноманітних програм, спрямованих на покращення ринкового положення конкретних підприємств.
- •25. Ситуаційне проектування стратегій конкуренції для підприємств з різним рівнем домінування на ринку.
- •26. Адаптація стратегій конкуренції до особливостей динаміки ринку.
- •27. Використання стандартних програмних рішень для оцінки ефективності управління конкурентоспроможністю.
- •28. Показники та особливості визначення міжнародної конкурентоспроможності.
- •29. Підприємство і конкурентоспроможність галузі та національної економіки.
- •30. Оцінювання рівня та інтенсивності конкуренції на міжнародних ринках.
- •31. Формування внутрішніх і зовнішніх передумов забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємств.
- •32. Сутність, цілі та завдання управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.
- •33. Методологічні основи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.
- •34. Функції, принципи та етапи управління міжнародної конкурентоспроможності.
- •35. Правові засади та цілі національних моделей конкурентної політики.
- •36. Контроль за зловживаннями домінуючим положенням на ринку. Взаємозв’язок конкурентного законодавства із суміжними галузями права.
- •37. Складові інноваційного бізнесу. Передумови та чинники формування бізнесово-інноваційного середовища.
- •38. Формування і розвиток ринку інновацій та інноваційних послуг в Україні.
- •39. Ознаки та типологія інноваційних підприємств.
- •40. Показники інноваційної діяльності підприємств.
- •41. Організація венчурного інноваційного підприємства.
- •42. Механізм формування прибутку венчурного підприємства. Підприємствами.
- •43. Методичні засади експертизи інноваційних проектів та продуктів.
- •44. Правова та економічна складова експертизи.
- •45. Концепція державної науково-технічної експертизи проектів, основні складові експертизи.
- •46. Експертиза наукового та науково-технічного рівня інноваційних проектів.
- •47. Методика економічного оцінювання інноваційних проектів.
- •48. Експертиза та оцінювання ліцензійних угод.
- •49. Економічне та правове оцінювання трансферту технологій.
- •50. Особливості управління ризиками інноваційних проектів.
- •51. Сутність та система оцінювання інноваційного потенціалу.
- •52. Управління інноваційним потенціалом підприємства.
- •53. Система оцінювання інноваційної активності.
- •54. Напрямки активізації інноваційної активності підприємства.
- •55. Інновації як чинник успішної бізнесової діяльності.
- •56. Інноваційна активність і узагальнені показники діяльності інноваційних підприємств.
- •57. Інноваційна концепція розвитку організації.
- •58. Показники оцінки інноваційного розвитку підприємства.
- •61. Інформаційна складова інноваційного бізнесу.
- •62. Концепція побудови системи інформаційної підтримки інноваційного бізнесу підприємства.
- •63. Потенціал підприємства як об’єкт управління.
- •64. Інформаційне забезпечення та сучасні технології управління складними виробничими системами. Підприємство — складна виробнича система.
- •65. Оперативне управління потенціалом підприємства на графоаналітичній основі.
- •71. Актуальність управління потенціалом за вартісними критеріями.
- •73. Особливості управління вартістю потенціалу підприємства.
- •74. Основи розробки управлінських рішень щодо регулювання (оптимізації) вартості підприємства (організації).
- •75. Особливості впровадження систем управління потенціалом на сучасних підприємствах.
- •77. Інструментарій антикризового управління потенціалом підприємства.
63. Потенціал підприємства як об’єкт управління.
На сьогоднішній день не існує єдиного трактування терміну «Потен.». Найбільш поширене трактування сутності потенціалу підприємства як інтегрального відображення (оцінці) поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи в такий спосіб корпоративні та суспільні інтереси
Характеризується чотирма основними рисами: 1) потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері економічної діяльності; 2) можливості будь якого підприємства в більшій ступені залежить від наявності ресурсів і резервів не залучених у виробництво; 3) потенціал підприємства визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, а ще й навичками різних категорій персоналу; 4) рівень і результати реалізації потенціалу підприємства визначається формою підприємства і адекватною до неї організаційною структурою підприємства.
Головні складові: об’єктні та суб’єктні. Об’єктивні складові (матеріально-речова форма, споживаються і відтворюються) включають у себе: виробничий потенціал, потенціал землі, основні і оборотні фонди, технологічний потенціал, персонал, фінансовий потенціал з якого випливає ще один потенціал відтворення. Суб’єктивні складові (не споживаються, а виступають як передумова, як загальноекономічний, загальногосподарський, соціальний чинник раціонального споживання) включають у себе: логістичний потенціал, управлінський потенціал, маркетинговий потенціал, потенціал організаційної структури.
Класифікація потенціалу підприємства: За рівнем абстрагованості: 1) потенціал людства, 2) природній потенціал; 3) економічний потенціал; 4) соціокультурний потенціал; 5) психо-фізіологічний потенціал. Залежно від рівня абстрагованості оцінки: 1) потенціал світового господарства; 2) потенціал національної економіки; 3) галузевий потенціал; 4) регіональний потенціал; 5) територіальний потенціал; 6) потенціал добровільних об’єднань; 7) потенціал підприємства; 8) потенціал структурних підрозділів; 9) потенціал виробничих дільниць; 10) потенціал робочого місця. За галузевою ознакою: промисловий; науковий; с/г … потенціал. За елементним складом: 1) потенціал основних виробничих фондів; 2) потенціал оборотних фондів; 3) потенціал землі; 4) інформаційний, інноваційний, інвестиційний; 5) кадровий та технологічний потенціал. За спектром врахованих можливостей: 1) внутрішньосистемний; 2) зовнішній (ринковий) потенціал. За функціональною сферою виникнення: виробничий; маркетинговий; інфраструктурний; науково-технічний. З огляду на спрямованість діяльності підприємства: експортний чи імпортний потенціал. Залежно від міри реалізації потенціалу: 1) фактичний (досягнутий); 2) перспективний (вектор розвитку).
64. Інформаційне забезпечення та сучасні технології управління складними виробничими системами. Підприємство — складна виробнича система.
Інформаційна складова– це комплексне поняття, яке охоплює сукупність первинних і вторинних даних, організоване збереження накопиченої інформації, способи її надання та методи обробки, правила організації баз та бази даних, методи кодування і пошуку інформації.
Задача інформації :- скоротити затрати часового ресурсу;- усунути можливість дублювання наукових і технічних рішень;- забезпечити потрібну інтелектуальну базу для ефективної організації науково – дослід роботи;- забезпечити уніфікацію та стандартизацію наукових рішень.
Джерела інформації:Внутрішня (циркулює в межах підприємства, в документах, спеціально організованих дослідженнях).Проміжна (наукові звіти, креслення, технічна документація ).
Зовнішня (законодавча, нормативна ті науково – технічна інформація, інформація наданна експертами, фахівцями).
Джерела інф.:-статистичні показники розвитку і розробок, або статистика науки, а також статистика щодо освоєння і впровадження інновацій; - патентна статистика; бібліометричні дані про наукові публікації.
