26. Адаптація стратегій конкуренції до особливостей динаміки ринку.

Конкурентні стратегії складаються з ряду підходів і напрямків, що розробляються керівництвом для досягнення якнайкращих показників роботи в одній конкретній сфері діяльності.

Врахування динамічних характеристик ринку виступає необхідною умовлю адаптація стратегії конкуренції до особливостей різних етапів життєвого циклу розвитку ринку:новий швидкозростаючий ринок, ринок у період застою. Азоєв наголошує на необхідність врахування особливостей конкурентного середовища на різних етапах розвитку ринку при формуванні конкурентної стратегії.

Книш наголошує на необхідності виокремлення п’яти класичних варіантів ситуації в галузі:конкуренція в нових і швидкозростаючих галузях; конкуренція в галузях, що знаходяться в стані стагнації і спаду; конкуренція в роздроблених галузях;конкуренція на міжнародних ринках.

27. Використання стандартних програмних рішень для оцінки ефективності управління конкурентоспроможністю.

Управління конкурентоспроможністю підприємства являє собою певний аспект менеджменту підприємства, спрямованого на формування, розвиток та реалізацію конкурентних переваг та забезпечення життєздатності підприємства як суб’єкта економічної конкуренції.

До базових принципів управління конкурентоспроможністю слід віднести: принцип єдності теорії та практики управління конкурентоспроможністю підприємства; принцип системності управління; принцип наукової обґрунтованості управління; принцип ранжування об’єктів управління; принцип багатоваріантності; принцип зі ставності управлінських рішень; принцип забезпечення та розвитку конкурентних переваг підприємства; принцип цільової спрямованості; принцип комплексності; принцип гнучкості; принцип етапності.

28. Показники та особливості визначення міжнародної конкурентоспроможності.

Портер: Конкурентність фірми (галузі) на світ. рівні визначається наявністю значної частки її продукції в обсязі експорту або обсягом прямих інвестицій, які вона вкладає в дочірнє, спільне і інше підприємство за кордоном.

Галузь-сукупність конкур-тей всіх фірм цієї галузі, т-то прибутковість галузі може бути одним з важл. показників її конкурентоспроможності саме на внутр. ринку.

Щоб оцінити конкурентоспроможність б-я фірми або галузі певної країни на світ. ринку, перш за все, необхідно визначити частку цієї фірми в сук. експ-ті країни.

Частка експ-ту країни, її провідної фірми (галузей) залежить, в першу чергу, від рівня ек. розвитку країни і стадій розвитку конкуренції і формування рівня конкурентоспроможності фірми.

4 стадії конкуренції фірми:

-на основі факторів виробництвава – існує в ек-ці, де конк-ція між фірмами на внутр. ринку ведеться переважно на основі зниж-я цін на прод-цію в гал-зях, де застос-ся недорогі та шир.-доступні тех.-гії;

-на основі інв-цій-конкур. переваги країни – на основі можл-тей фірм проводити пол-ку актив. ін вест-ня;

-на основі іновацій – роз-к ек-ки на основі модерн-ції і оновлення вир-ва, збільш-ня кіль-ті фірм, які мож. конкур-ти на зовн. ринках;

-на основі баг-тва – нац. фірми втрач-ть конк-ть на зовн. ринках – спад нац. вир-ва в експ.-орієнт-х гал-зях.