Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции ч.1-укр..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
512.51 Кб
Скачать

3.Друкування текстильних матеріалів

Друкування – нанесення і закріплення барвника, що знаходиться в густий, в'язанням консистенції, на окремих ділянках матеріалу.

Розрізняють чотири види печатки:

  1. Пряма печатка – фарбу наносять безпосередньо на матеріал. У залежності від площі, займаної малюнком , розрізняють матеріали: біло земельні, у який кольоровий малюнок займають до 40% площі матеріалу; напівґрунтові – 40 – 60% площі і ґрунтові – більш 60% площі матеріалу.

  2. Накладна печатка – фарбу наносять на попередньо пофарбований у світлі тони матеріал.

  3. Витравну печатку – одержують малюнок шляхом нанесення на гладко пофарбована тканина витравки – речовини, що руйнує барвник Застосовують також кольорові витравки - речовини, у склад яких крім витравки входить барвник, стійкий до дії витравки.

  4. Резервна печатка – нанесення на тканину речовини – резерву, що охороняє тканину від фарбування на визначених ділянках

    1. Заключна обробка

Ціль заключної обробки – додати матеріалу красивий зовнішній вид, деякі специфічні властивості, розгладити його.

4.1 Бавовняні і лляні тканини.

Ці тканини піддаються апретуванню, ширінню, каландируванню і деяким іншим операціям.

Апретування – нанесення на тканину апрету, що містить у своєму складі речовина, що клеїть, (крохмаль, клей), пом’якшувач (стеаринове мило, бавовняна олія), антисептик (фенол).

Ширіння – вирівнювання тканини по ширині, усунення її перекосів, розпрямлення вигнутих ниток утоку.

Каландирування – розгладження поверхні матеріалу, а також додання йому матового чи глянсового блиску, нанесення на його муарового й іншого ефектів. При каландируванні тканина проходять між сталевим і складальним валами притиснутими друг до другу.

4.2 Вовняні тканини

Ці тканини піддаються стрижці, апретуванню, пресуванню, декатируванню і т.д.

Стрижка – гребінних тканин виконується для видалення з їхньої поверхні волоконець, що стирчать, стрижка сукняних тканин - для підрівнювання висоти ворсу (начосу

Апретування – піддаються деякі напіввовняні тканини для додання їм м'якості і зменшення зминаємості.

Пресування застосовуються для ущільнення, вирівнювання і додання блиску. Для цього тканина пропускаються між циліндром з нагрітою парою і коритами.

Декатирування – обробка тканини гарячою парою з наступним висушуванням для зменшення її усадки і додання стійких лінійних розмірів.

4.3 Шовкові тканини.

Крепові тканини з натурального шовку обробляють 1% розчином оцтової кислоти з висушуванням на голчастих ширильно-усадочних машинах У результаті підвищується м'якість і еластичність тканини.

Ворсові тканини піддають підняттю ворсу шляхом вибивання, стрижці, апретуванню.

Тканини зі штучних волокон значно деформуються у вологому стан, тому заключну обробку ведуть з мінімальним натягом цих тканин.

Тканини з віскозних штапельних волокон піддають протизминаємій обробці шляхом їхнього просочення карбамолом чи метазином.

Напівкапронові тканини для одержання ефекту жмуті (на тканині одержують окремі опуклі ділянки) піддають лужній обробці.

Капронові і напівкапронові тканини для одержання ефекту лаку (додання тканини блискучої, лакованої поверхні) обробляють у початку метазином, а потім на каландерах.

Тканини з ацетатних волокон для зниження електризуємості піддають антистатичній обробці розчинами УПАВШИ, эпамин-6, стеарокс-6 і ін.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Бузов Б. А., Модестова Т. А., Алыменкова Н. Д. Материаловедение швейного производства: учеб. для вузов. – М.: Легпромбытиздат, 1986 – 424 с.

  2. Бузов Б. А., Алыменкова Н. Д., Петропавловський Д. Г., Андриенко П. П., Савчук Н. Г. Лабораторный практикум по материаловедению швейного производства – М.: Легпромбытиздат, 1991 – 432 с.

  3. Кукин Г. Н., Соловьев А. Н. Текстильное материаловедение. – М.: Легпромбытиздат, 1985. – 214 с.

  4. Пожидаев Н.Н., Симоненко Д.Ф., Савчук Н.Г. Материалы для одежды. М., Легкая индустрия, 1975. –224 с.

  5. Баженов В. И. Материаловедение швейного производства. – М.: Легкая индустрия, 1972 – 360 с.

  6. Гущина К. Г., Беляева С. А., Юрченко Н. Н. и др. Ассортимент, свойства и технические требования к материалам для одежды. – М.: Легкая индустрия, 1978–160с.

  7. Эксплуатационные свойства материалов для одежды и методы оценки их качества: Справочник / К. Г. Гущина, С. А. Беляева, Е. Я. Командрыкова и др. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984 – 312 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Методические указания к разделу дипломного проекта “Выбор материалов” для студентов специальности 7.01.01.04.23 “Производственное обучение. Технология текстильной и легкой промышленности” – Харьков. УИПА 2001.- 50 с.

  2. Орленко Л. В., Гаврилова Н. И. Конфекционирование материалов для одежды: Учебное пособие, :МГУ сервиса. М.,2001. - 201 с.

10. Пугачевський Г. Ф., Семак Б.Д. Товарознавство непродовольчих товарів. Тектильне товарознавство. – Киів: НМЦ “Освіта”, 1999, - 596 с.

11. Гусейнова Т.С. Товароведение швейных и трикотажных товаров: М. :Экономика, 1991. –287 с.

12. Михаловская Л.О. Текстильные товары: (Товароведение)-М.: Экономика, 1990.-191 с.

13. Комплексная оценка качества текстильных материалов / А. Е. Чайковская, Л. В. Полищук, И.С. Галык и др. – Киів: Тэхника, 1989. – 254 с.

14. Град И. Н. И др. Организация рациального использовавния материалов в швейной промышленности. – М.: Легкая индустрия, 1986 – 138 с.

  1. Веселов В. В., Колотилова Г. В. Химизация технологических процессов швейного производства. – М.: Легкая индустрия, 1985 – 128с.

  1. .Мальцева Е. П. Материаловедение швейного производства. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983 – 232с.

  2. Промышленная технология одежды: Справочник

  3. Прейскурант № 030. Розничные цены на хлопчатобумажные ткани, штучные изделия и вату– М., 1987 – 366 с.

  4. Прейскурант №036 Розничные цены на льняные ткани и штучные изделия. – М., 1985.

  5. Прейскурант № 032. Розничные цены на шерстяные ткани и штучные изделия. – М., 1985 – 446 с.

  6. Прейскурант № 034. Розничные цены на шелковые ткани и штучные изделия. - М., 1986

  7. ГОСТ 16957-80 «Изделия текстильные. Символы по уходу».

  8. ГОСТ 10581 – 87, <Изделия швейные и трикотажные. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение>.

  9. Инструкция: “Технические требования к соединениям деталей швейных изделий”.- М.:ЦНИИИ и ТЭИЛП, 1991 – 102 с.

  10. ДСТУ 2201 – 93 Полотна текстильні. Види, дефекти. Терміни та визначення.

  11. ДСТУ 2077 – 92 Вироби трикотажні. Дефекти. Терміни і визначення.

  12. ДСТУ 2136 – 93 Волокна та нитки текстильні. Види, дефекти. Терміни та визначення.

  13. ДСТУ 2173 – 93 Вироби текстильно – галантерейні. Види та дефекти. Терміни та визначення.

  14. ДСТУ 3047 – 95 Тканини та вироби ткані поштучні. Класифікація та номенклатура показників якості.

  15. ДСТУ 3045 – 95. Полотна й вироби трикотажні, хутро штучне трикотажне. Класифікація й номенклатура показників якості.

Навчальне видання

МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА

Курс лекцій ( Частина 1) для студентів денної і заочної форми навчання спеціальності 6.010100 Проесіїне навчання. Технологія текстильної та легкої промисловості.

Кафедра технології легкої промисловості

Упорядники: проф. С.М.Вілков

ас. С.В.Челишева

Формат 60 84 Умовних друкованих листів. 6,2. Тираж 150 екз.

© Українська інженерно-педагогічна академія

61003, м. Харків, вул. Університетська, 16