- •Розподіл навчальних годин по семестрах
- •Лекція 1 Целюлозні волокна
- •Волокна тваринного походження.
- •Продовження таблиці 2
- •Лекція 2 Штучні волокна і нитки
- •1.Одержання і попередня обробка сировини.
- •Лекція 3 Синтетичні волокна і нитки
- •Лекція 4 Одержання пряжі
- •Види пряжі
- •Комплексні нитки
- •Лекція 5 Основні характеристики властивостей пряжі і ниток
- •Крутка, укрутка і рівноваговість ниток
- •Лекція 6 Характеристика механічних властивостей ниток
- •Властивості й асортимент швейних ниток
- •Лекція 7 Виробництво тканин
- •Прості ткацькі переплетення.
- •Малюнок 2 – Зображення переплетень, що відповідають рівнянням
- •Класифікація тканин
- •Малюнок 4 – Види простих переплетень
- •Мілковізерунчаті ткацькі переплетення.
- •Складні і крупновізерунчаті ткацькі переплетення.
- •Малюнок 19 – Розріз двошарових тканин з різними зв'язками полотнин
- •Лекція 8 Характеристики будови тканин
- •Фази будови тканини
- •Поверхня тканини
- •1.2. Лляні тканини
- •1.3 Вовняні (гребінні і сукняні) тканини
- •1.4 Шовкові тканини
- •2.Фарбування
- •3.Друкування текстильних матеріалів
- •Заключна обробка
- •4.1 Бавовняні і лляні тканини.
- •4.2 Вовняні тканини
- •4.3 Шовкові тканини.
Лекція 8 Характеристики будови тканин
Будівля тканин характеризується числом ниток основи і утка, розташованих на умовній довжині, рівної 100 мм ( відповідно щільністю по основі По і щільністю по утоку Пу).
Тканини можуть бути рівнощільними, тобто. мати однакову щільність в обох системах ниток, і нерівнощільними – з різною щільністю по основі й утчу.
При збільшенні щільності тканини по основі нитки зрушуються у вертикальному напрямку, при збільшенні щільності по утоку – у горизонтальному. Унаслідок цього осередку тканини перестають бути симетричними і витягаються в тім чи іншому напрямку. Форма осередку тканини є одним з основних параметрів, що визначають чи подібність розходження механічних властивостей тканини в частковому і поперечному напрямку
При однаковій фактичній щільності ступінь заповнення тканини нитками може бути різної в залежності від товщини останніх. Тому для одержання порівнянних характеристик вводяться поняття заповнення і наповнення тканин.
Лінійне заповнення по основі Ео і по утоку Еу, %, показує, яка частина довжини тканини уздовж чи основи уздовж качка зайняті поперечниками паралельно лежачих ниток (без обліку їхнього переплетення з нитками перпендикулярної системи) і розраховується по формулі:
Ео=dоПо (3.1);
Еу=dуПу (3.2).
Лінійне наповнення по основі Але і по утоку Ну, % показує, яку частину лінійної ділянки тканини займають поперечники ниток обох систем з обліком їхнього переплетення, але без обліку сплющування і похилого розташування.
Але=(dono+dусу)По/nо (3.3);
Ну=(dуnу+dосо)Пу/nу (3.4),
де no,nу-число ниток рапорту основи і качка; со, су - число полів зв'язку ниток основи і качка в рапорті.
Поверхневе заповнення Еs, %, показує, яку частину площі тканини закриває площа проекцій ниток основи і качка.
Еs=Ео+Еу-0,01ЕоЕу (3.5).
Знаючи поверхневе заповнення тканини можна визначити її поверхневу пористість Rs, що показує відношення площі наскрізних пір до площі всієї тканини, %
Rs=100-Es (3.6)
Коефіцієнти зв'язаності по основі До і по утоку Ку характеризують зв'язок елементів тканини між собою і визначаються відношенням лінійного наповнення до лінійному заповненню.
До=Але/Ео (3.7)
Ку=Ну/Еу (3.8)
Поверхневе наповнення характеризуються відношенням умовно-мінімальної площі Smin, що могла б займати тканину при її умовно-максимальній ущільненості, до фактичній площі Sфакт., займаною даною тканиною. Коефіцієнт наповнення тканини визначається по формулі:
H=Smin/Sфакт (3.9)
Об’ємне заповнення Еv, % показує, яку частину обсягу тканини складає сумарний обсяг ниток основи і качка.
Еv=т100/н (3.10),
де т, н- об’ємна маса тканини і ниток.
Заповнення по масі Їм, %, показує, яку частину маса ниток складає від максимальної маси тканини при умові повного заповнення її обсягу речовиною волокна.
Їм=т100/ (3.11),
де - щільність речовини волокна.
Загальна пористість тканини, %, характеризує частку всіх проміжків між нитками, усередині ниток і волокон.
Rоб.=100(1-т/) (3.12)
Лінійні розміри тканини характеризуються довжиною, шириною і товщиною.
Довжина тканини L, м, - відстань між початком і кінцем шматка, обмірюваний паралельно ниткам основи.
Ширина тканини В, див, - відстань між двома краями шматка разом з чи крайками без них, обмірюване в напрямку, перпендикулярному ниткам основи.
Товщина тканини D, мм, - відстань між лицьовою і виворітною поверхнями тканини, обмірюване при визначеному тиску.
Лінійна щільність тканини МL, г/м, - маса 1 м довжини тканини при її фактичній ширині – може бути визначена шляхом перерахування маси крапкової проби m, м, довжиною L, мм, по формулі:
МL=m103/L (3.12)
Поверхнева щільність тканини (маса 1 м2) є стандартною характеристикою, показники якої по кожному виду тканини регламентуються технічною документацією; відхилення від норми допускається в строго встановлених межах. Поверхневу щільність тканини Мs, г/м2, визначають шляхом перерахування маси крапкової проби довжиною L, мм, і шириною В, мм, на площу 1 м2.
Мs=m106/(LB) (3.13)
Поверхневу щільність можна розрахувати по структурним показникам тканини:
Мs=0,01(ПоТо+Путу) (3.14),
де -коефіцієнт, що враховує зміна маси в процесі її вироблення й обробки
По даним проф. Н. А. Архангельського, коефіцієнт ( залежать від виду тканини:
Вид тканини Значення (
Бавовняна 1,04
Вовняна гребінна 1,25
Тонкосукняна 1,3
Грубосуконна 1,25
Лляна 0,9
