Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
75 питання 27.11.2012 готові.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.17 Mб
Скачать

22. Що таке франшиза, франчайзер, франчайзі, субфранчайзинг, роялті, паушальний платіж?

Одним з ключових понять в системі франчайзингових відносин являється франшиза (франчайзинговий пакет). Під ним мається на увазі повна бізнес-система, включаючи посібники по веденню робіт, програмне забезпечення, документацію та інші матеріали, яку франчайзер передає франчайзі. Наявність франшизи дозволяє останньому працювати достатньо ефективно, навіть  при відсутності попереднього досвіду та знань в певній сфері бізнесу.

Діяльність операторів українського ринку франчайзингу, регламентують наступні нормативні документи – Цивільний та Господарський Кодекси України.

Франчайзер та франчайзі є суб'єктами відносин франчайзингу, сторонами франчайзингового договору.

Франчайзер – суб'єкт підприємницької діяльності, який володіє, як правило, відомою на ринку торговельною маркою, особливими технологіями виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), випробуваними на практиці способами ведення підприємницької діяльності, іншими об'єктами інтелектуальної власності та надає право їх використання іншому суб'єкту підприємництва (франчайзі) на визначених умовах.

Франчайзі – суб'єкт підприємницької діяльності, який отримує від франчайзера право ведення визначеної діяльності з використанням його об'єктів інтелектуальної власності на визначених умовах.

За ознакою наявності та ролі посередників між франчайзером і франчайзі виокремлено такі два види франчайзингу:

1) прямий;

2) непрямий.

До непрямого франчайзингу належать такі підвиди:

– регіональний франчайзинг;

– субфранчайзинг.

При субфранчайзингу посередником між франчайзером та франчайзі виступає субфранчайзер (інша назва – генеральний франчайзі). Його функції є значно ширшими функцій головного франчайзі та зводяться до виконання ролі франчайзера на визначеній території.

Субфранчайзер зазвичай має право укладати зі своїми субфранчайзі договори як одно-, так і багатоелементного франчайзингу.

Сплата франчайзингової винагороди здійснюється у вигляді франчайзингових платежів.

Існує два основні види франчайзингових платежів:

1) першопочатковий платіж (інша назва – одноразовий, паушальний, первісний, вступний платіж (внесок), який становить фіксовану суму і виплачується франчайзі на користь франчайзера при укладанні франчайзингового договору;

2) періодичні платежі (інша назва – роялті, періодичні відрахування, постійні платежі) – періодичні виплати, які здійснюються впродовж усього терміну дії франчайзингового договору і можуть встановлюватися у вигляді відсотка від виручки чи прибутку франчайзі, фіксованої суми періодичних відрахувань або у інший спосіб за домовленістю сторін франчайзингових відносин.

23. Які види франчайзингу ви знаєте? Який вид франчайзингу поширений в готельно-ресторанному бізнесі і в чому його сутність? Наведіть приклади.

Залежно від того, на якій стадії готовності продукція передається франчайзером для франчайзі з метою подальшої її реалізації, виділяють такі три види франчайзингу:

1) товарний (інші назви – торговий, збутовий);

2) виробничий (промисловий);

3) діловий (бізнес-формат).

Залежно від кількості підприємств, якими володіє один франчайзі, виокремлюють такі види франчайзингу:

– одноелементний;

– багатоелементний;

– комбінаційний.

За ознакою наявності та ролі посередників між франчайзером і франчайзі виокремлено такі два види франчайзингу:

1) прямий;

2) непрямий.

До непрямого франчайзингу належать такі підвиди:

– регіональний франчайзинг;

– субфранчайзинг.

Види франчайзингу за ознакою місця знаходження та резидентства суб'єктів франчайзингових відносин:

– внутрішній;

– національний;

– міжнародний.

Види франчайзингу за ознакою права франчайзі займатися іншими видами діяльності, окрім визначених угодою франчайзингу:

1) обмежувальний;

2) частково обмежувальний;

3) необмежувальний.

У готельно-ресторанному бізнесі України функціонують підприємства з різним майновим статусом: - державні (муніципальні) підприємства - створені за рахунок бюджетних коштів (загальнодержавна власність); -  унітарні підприємства - підприємства, не наділені правом щодо власності на майно, надане власником; - повні товариства - створюється за рахунок вкладів учасників на основі угоди про повну солідарну відповідальність; - товариства з обмеженою відповідальністю - створюється за рахунок вкладів учасників на основі угоди про обмежену фінансо­ву відповідальність; - довірчі товариства - товариства, до яких приєдналися члени-вкладники, що несуть фінансову відповідальність в межах своєї ча­стки вкладеного капіталу; -  акціонерні товариства відкритого типу - майно товариств формується за рахунок продажу шляхом відкритої підписки акцій, володіння якими визначає право щодо управління й отримання прибутку; -  акціонерні товариства закритого типу - майно товариств формується за рахунок продажу акцій у формі закритої підписки серед членів товариства; - змішані акціонерні товариства - товариства, частиною акцій яких володіє держава; - приватні підприємства - створюються за рахунок коштів гро­мадян і передбачають індивідуальну відповідальність з наданням права найму робочої сили; -  індивідуальні підприємства - засновані на приватній влас­ності фізичної особи та виключно на її праці; -  сімейні підприємства - засновуються на власності й праці громадян, що є членами однієї родини; -  негласні товариства - створюються на базі приватного підприємства за рахунок вкладів фізичних осіб (партнерів); - спільні підприємства - підприємства, які створені за участю українських та іноземних юридичних осіб. Вони мають право мати на території України у власності майно, необхідне для здійснення діяльності, визначеної установчимидокументами.

Поряд із зазначеними формами в готельно-ресторанному бізне­сі можливе впровадження більш ефективних організаційних форм, які добре зарекомендували себе у світовій практиці функціонуван­ня малого і середнього бізнесу. Серед найпоширеніших підпри­ємств, з якими вітчизняним підприємствам готельно-ресторанного бізнесу доводиться співпрацювати на міжнародному рівні, є такі організаційні об'єднання: - концерни - статутні об'єднання підприємств на основі повної фінансової залежності від одного чи групи підприємців; - консорціуми - статутні об'єднання промислового й банківсь­кого капіталу, які співпрацюють заради досягнення загальної мети; - холдинг-компанії - об'єднання підприємств, більша частина акцій яких (понад 50%) належить спільному фонду; - конгломерати - материнська фірма з кількома філіалами; - венчурні підприємства - договірні об'єднання підприємств і приватних осіб, створені на період виконання певних проектів; - офф-шорні компанії - компанії з реєстрацією юридичної адреси в країні з податковими пільгами та сферою діяльності за її межами; - кооперативні об'єднання -- добровільні об'єднання фізичних осіб задля досягнення загальної мети; - публічні компанії - об'єднання підприємств як юридичних осіб з відокремленим майном, які є державними органами; - асоціації, союзи - добровільні об'єднання підприємств і при­ватних осіб; - картелі - форма об'єднання підприємств на основі угод, які регламентують ціни, обсяг виробництва, умови найму робочої си­ли, межі ринків збуту; - синдикати - об'єднання підприємств у формі картеля з цент­ралізацією функції щодо реалізації продукції (послуг) і придбання сировини. Учасники синдикату мають виробничу й фінансову са­мостійність, але втрачають комерційну; - трести - об'єднання підприємств навколо одного центру уп­равління виробничою й комерційною діяльністю, під контролем одного власника (юридичної особи). Однією із найспецифічніших ознак організації є її зв'язок із зовнішнім середовищем, яке може бути представлене різними угру­пованнями. Саме тому менеджери готельно-ресторанного бізнесу повинні орієнтуватись у правових формах організацій та їх різно­видами у світовому співтоваристві.

Наиболее известны в гостиничном бизнесе франчайзинговые сети Choice Hotels, Days Inns, Holiday Inns, гостиницы Sheraton и Hilton, в ресторанном бизнесе — McDonald's, Burger King, Kentucky FriedChicken, Pizza Hut и T.G. I. Friday's. Они отвечают за переход ресторанного бизнеса от индивидуальных операторов к мультиединицам. У ресторанов, работающих по системе франчайзинга, в 1991 г. объем продаж составил $79 млрд., или более половины объема продаж всех ресторанов, благодаря разветвленной сети, включающей 106000 филиалов.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]