20. В яких формах господарювання розвивається великий бізнес в сфері гостинності? Дайте їм коротку характеристику. В чому полягає конкурентна перевага великого бізнесу в цій сфері?

У готельній індустрії в умовах посилення конкуренції виникла необхідність урізноманітнення, поєднання різних організаційних форм управління, що зумовлює досягнення більшої ефективності економічного, фінансового, інформаційного потенціалу підприємств. Сучасному стану розвитку форм управління у готельній сфері притаманне одноосібне управління на незалежній основі та різні форми корпоративного управління. З-поміж найпоширеніших у міжнародному досвіді форм управління вирізняють управління за контрактом, управління згідно з договором франчайзингу, оренду.

До управлінських фірм найчастіше висувають такі основні вимоги:

— досвід і надійність, уміння вдало визначити сегмент ринку і стратегії збільшення доходів;

— забезпечення високої якості готельного продукту;

— вміння ефективно керувати персоналом;

— гарантувати надходження акціонерного капіталу, його результативне використання;

— укладання вигідних контрактів у співпраці з іншими підприємствами-партнерами в аналогічному й іншому бізнесі.

Під час укладання контракту регламентують такі умови:

— позбавлення прав власника підприємства індустрії гостинності втручатись у процес управління на термін дії контракту;

— захист або звільнення управляючої компанії від відповідальності (фізичної особи) за будь-які дії — виняток становлять навмисні дії, спричинені необережністю в процесі управління;

— фінансова відповідальність власника готелю за всі витрати згідно зі здійснюваними операціями, а також усі оперативні ризики, пов'язані з правом власності;

— контракт на управління, що укладається на конкретний термін — б, 10 або 20 років;

— розмір управлінської винагороди, зазначений відповідно до валового доходу або чистого прибутку;

— умови відновлення контракту;

— дострокове припинення дії контракту в зв'язку з недотриманням однією зі сторін названих у ньому умов упродовж законодавчо встановленого часу з моменту повідомлення про виявлені порушення, здійснені протилежною стороною. Подібна ситуація виникає тоді, коли одна сторона визнається банкрутом або передає статутний капітал кредиторам за борги. До розірвання контракту також призводить рішення державних органів влади про призупинення (або відмову) ліцензії на право виконання готелем функцій, властивих йому. Контракт розривається згідно з двосторонньою згодою суб'єктів контракту. Компанія, яка здійснює управління за контрактом, зазвичай не отримує жодних прав на майно готельного підприємства. Лише в окремих випадках, відповідно до умов укладеного контракту, можлива часткова участь управляючої компанії у власності. Такі випадки характерні передусім для транснаціональних готельних компаній

21. В чому полягає сутність та зміст франчайзингових відносин?

Франчайзинг – це спосіб організації бізнесу, при якому компанія-власник (франчайзер) передає незалежному бізнесмену чи компанії (франчайзі) право на продаж товарів чи послуг цієї компанії в обмін на зобов'язання франчайзі продавати ці товари чи послуги:

- із дотриманням певних якісних характеристик;

- з використанням обумовлених технологій;

- за розробленою схемою;

- в чітко зазначеному місці;

- під певним товарним знаком.

Франчайзинг у сутності являє собою бізнес практику нарівні з дилерством, мережовим маркетингом, виробництвом по ліцензії та ін. Однак франчайзинг являє собою найбільш сприятливу форму для починаючих підприємців. Це пояснюється тим, що між франчайзером і франчайзі установлюються відносини постійного співробітництва. У результаті ризик невдач набагато знижується в порівнянні з індивідуальним підприємництвом. У США лише 5% франчайзингових підприємств терплять невдачі в перші п'ять років, у той час як 90% інших дрібних і малих підприємств за той же період банкрутують.

Статистика поширення франчайзингу по усьому світу являє собою переконливий доказ його ефективності. Так, у США частка франчайзингу в загальному обсязі роздрібного товарообігу складає 34%, у країнах Західної Європи - 5 - 12%, а кількість франчайзингових мереж постійно росте.

Франчайзинг, як сучасне економічне явище, що одержало свій розвиток переважно в другій половині ХХ століття, реально претендує на універсальну бізнес практику. Цей метод сполучає досвід, професіоналізм, репутацію і бажання подальшого розвитку франчайзерів і підприємницький талант, амбіцію, бажання працювати і розвиватися франчайзі.

До переваг системи франчайзингових договірних відносин на¬лежать:

- скорочення витрат на рекламу й забезпечення її більш високої якості;

- стандартизація послуг та скорочення витрат на їх виробницт¬во й реалізацію;

- розширення комерційних можливостей щодо освоєння нових ринків;

- забезпечення високого кваліфікаційного рівня кадрів шляхом підготовки та підвищення їхньої кваліфікації;

- залучення кваліфікованої робочої сили на основі наукових підходів;

- встановлення зв'язків з надійними постачальниками ресурсів та розширення кола споживачів послуг;

- зниження ризику у підприємницькій діяльності;

- пільгове фінансування та кредитування сторін, що уклали угоду;

- забезпечення ефективного використання інвестицій.