4. Основні принципи ведення сучасного загальновійськового бою.

Перемога та поразка в кожному конкретному бою визначається багатьма факторами, як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. В бою завжди приймають участь дві сторони, кожна з яких активно проявляє свою волю і прагне розгромити протидіючого противника і зберегти свої сили. При цьому, сили і засоби сторін, їх озброєність та чисельність, морально-бойові якості будуть зовсім рівні. Бойова обстановка на війні ніколи не повторюється і кожен раз потребує особливого підходу та вирішення. На успіх бою самим рішучім чином впливають самі війська, які приймають участь в бою, з їх моральним духом, виучкою та озброєнням. Але наявність достатньої кількості боєздатних військ та матеріальних засобів ще не означає, що перемога прийде сама по собі.

Бій — це, насамперед, організована збройна боротьба. Він ретельно планується, всебічно готується і проводиться у відповідності із замислом, який направлений на досягнення чітко визначеної цілі. Дії військ в бою направляються єдиною волею командира-єдиноначальника, який, опираючись на свої воєнні знання та практику, знання і практику підлеглих, всебічно аналізує обстановку і, передбачаючи можливі її зміни, організує бій, узгоджує дії військ і різних засобів боротьби, проявляє мистецтво в досягненні перемоги над ворогом. Однак, якими б не були фактори, які обумовлюють перемогу в кожному конкретному бою, існують і деякі загальні принципи воєнного мистецтва, дотримання яких є, також, важливою умовою досягнення перемоги.

Принципи загальновійськового бою — це основні керівні положення по організації і веденню бою в цілому. В них відображається об'єктивно діючі закони озброєної боротьби. Вони не видумуються окремими людьми, а являються результатами наукового узагальнення практики, розкривають об'єктивні та необхідні зв'язки озброєної боротьби, які повторюються.

Основними принципами ведення сучасного загальновійськового бою являються:

- постійна висока бойова готовність з'єднань, частин і підрозділів;

- висока активність, рішучість і безперервність ведення бою;

- раптовість дій;

- узгоджене спільне застосування родів військ і спец. військ в бою і підтримання безперервної взаємодії ;

- рішуче зосередження основних сил на головному напрямку і в потрібний час;

- маневр силами, засобами та вогнем;

- урахування і використання морально-психологічного фактора в інтересах вик. поставленої задачі;

- всебічне забезпечення бою;

- підтримання та своєчасне відновлення боєздатності;

- тверде і безперервне управління, рішучість в досягненні поставленої мети, виконанні прийнятих рішень і поставлених задач.

Бойова готовність визначається насамперед якістю польової виучки особового складу, ступенем оволодіння ними зброєю та бойовою технікою, рівнем морально-психологічної загартованості, дисципліни, організованості військ, мистецтвом керування ними.

Від постійної високої бойової готовності залежить успішне виконання бойових задач, як в мирний час, так і в ході бойових дій, незалежно від їх місця в бойовому порядку і характеру задач, що виконуються.

Вона досягається:

- правильним розумінням командирами своїх задач;

- відмінною бойовою виучкою всього особового складу і його готовністю до дій в умовах застосування зброї масового ураження;

- фізичною натренованістю особового складу;

- дисциплінованістю;

- укомплектованістю з'єднань, частин і підрозділів усім необхідним для ведення бою;

- постійною готовністю ОВТ до негайного застосування, а особового складу до виконання поставлених перед ним задач;

- вмілим керуванням і здійсненням заходів щодо забезпечення бою.

Висока активність, рішучість і безперервність ведення бою. Для досягнення перемоги в бою з'єднання, частини і підрозділи повинні діяти сміливо, ініціативно, з найбільшою наполегливістю та впертістю, вдень і в ночі, в любу погоду, упереджувати противника в діях, зривати його плани, оволодівати ініціативою і міцно її утримувати.

Активність міцно пов'язана з ініціативою і виражається в сміливості, у прагненні найти найкращі способи виконання поставленої задачі, в готовності взяти на себе відповідальність за сміливе рішення.

В кожному виді бою дії підрозділів повинні вестися з найбільшою напругою сил до повного розгрому ворога, безперервно, з завданням противнику, як правило, наростаючих по силі ударів на всю глибину його розташування.

Безперервність ведення бою витікає з сучасних бойових можливостей військ, характеру операцій, які розвиваються на велику глибину і вимог оперативного мистецтва. Безперервність досягається виконанням поставленої задачі в короткі строки з найменшою витратою сил та засобів.

Безперервне ведення бою у високому темпі створює несприятливі умови для застосування противником зброї масового ураження. Противник не може точно визначити цілі для нанесення ядерних ударів і, крім того, змушений часто пересувати свої засоби ядерного нападу.

Раптовість дій. Історичний досвід показує, що той, хто використовує в бою раптовість, завжди отримує перевагу перед противником. Раптовість дій полягає в застосуванні несподіваних для противника прийомів і способів дій, зброї. Вона надає змогу раптово застигнути ворога, визвати в його рядах паніку, паралізувати його волю до опору, різко знизити його боєздатність, дезорганізувати управління і, тим самим, створити умови для розгрому навіть переважаючих сил противника.

Раптовість може бути досягнута нестандартним використанням бойової техніки та озброєння, зберіганням у таємниці задуму бою та підготовки до нього, нанесенням удару там, де ворог його не чекає, суворим виконанням заходів маскування та таємного режиму.

Узгоджене спільне застосування родів військ та спеціальних військ в бою та підтримання безперервної взаємодії між ними. В сучасному бою застосовуються різноманітні сили та засоби озброєної боротьби. Кожен засіб боротьби, кожен вид бойової техніки та озброєння, кожен підрозділ, в залежності від його складу та озброєння, володіє визначеними бойовими засобами та можливостями, здатністю вирішувати визначені задачі, але в бою вони діють одночасно і вирішують загальну бойову задачу.

Принцип взаємодії відображає природу сучасного бою, його загальновійськовий характер. Успіх у сучасному загальновійськовому бою може бути досягнутий тільки спільними зусиллями всіх сил та засобів на основі їх тісної і безперервної взаємодії з найбільш повним використанням кожним з них своїх бойових можливостей.

Суть взаємодії у сучасному загальновійськовому бою полягає в узгоджених діях підрозділів і частин усіх родів військ і спеціальних військ, та засобів поразки по задачам, напрямкам, рубежам та часу.

Взаємодія організується та здійснюється в інтересах тих частин, які діють на найважливіших напрямках і виконують головні задачі.

Рішуче зосередження основних зусиль на головному напрямку і в потрібний час. Суть цього принципу полягає в тому, що для досягнення перемоги над ворогом потрібно зосередити основні сили на найважливіших напрямках або ділянках і в потрібний час шляхом рішучого та стрімкого проведення всіх видів маневру.

Важливим чинником у досягненні успіху є урахування та використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання поставленої задачі який здійснює глибокий вплив на всі сторони бойової діяльності військ, на рішення командирів, на характер та хід бойових дій.

Людина завжди була і залишається головною силою в бою. Для того щоб досягти перемоги в бою командири повинні глибоко знати і враховувати морально-психологічний склад, проводити активну роботу щодо його зміцнення, систематично вивчати морально-психологічні якості противника, виявляти його сильні та слабкі сторони, активно протидіяти його ідеологічним диверсіям та пропаганді.

Всебічне забезпечення бою. Суть цього принципу полягає в організації і здійсненні заходів, направлених на підтримання високої бойової готовності військ, збереження їх боєздатності і створення сприятливих умов для успішного виконання поставлених задач.

Всебічне забезпечення бою проводиться безперервно, як при підготовці, так і в ході бою. Воно організується на основі рішення командира і здійснюється усіма родами військ. Всебічне забезпечення бою підрозділів і частин включає бойове, технічне і тилове забезпечення. Зміст та завдання всіх видів забезп6ечення ми детально розглянемо на наступних заняттях.

Підтримання і своєчасне відновлення, боєздатності полягає у підтриманні та швидкому відновленні боєздатності військ до такого рівня, який забезпечить успішне виконання бойових задач.

Боєздатність підрозділів залежить від укомплектованості особовим складом, його морально-бойового, психологічного та фізичного стану, оснащення технікою, озброєнням їх технічного стану та рівня матеріально технічного забезпечення. Відновлення боєздатності підрозділів і частин здійснюється, як правило, у попередній організаційній (штатній) структурі, а інколи, і шляхом створення зведених формувань.

Тверде і безперервне керування, рішучість у досягненні поставлених цілей, полягає у виконанні прийнятих рішень та поставлених задач.

Уміле керівництво військами допомагає розгромити противника з найменшими втратами і досягти перемоги в стислі строки.

Основою управління є рішення командира. Воно повинно чітко визначати мету бою та способи її досягнення. Мета бою витікає зі змісту бойової задачі, поставленої старшим командиром, а способи їх досягнення - з оцінки умов, в яких потрібно виконувати цю задачу.

Мета бою - це кінцевий результат, який потрібно досягти в конкретній бойовій обстановці. Вона повинна відповідати бойовим можливостям військ і умовам реальної бойової обстановки.

Висновок: удосконалення засобів озброєної боротьби суттєво змінило зміст та характер сучасного загальновійськового бою і визначило розробку і застосування нових принципів його організації та ведення. Оволодіння цими принципами та способами, а також мистецтвом їх практичного застосування — найважливіша умова досягнення успіху в бою.