Теорія грошей

Тема грошей органічно пов’язана з темою розподілу праці, так як у А. Сміта гроші виступають в якості засобу обміну ("великого колеса обігу".

А. Сміт підкреслював‚ про стихійне виникнення грошей як специфічного товару. Він вилучає гроші і кредит із потреб виробництва, бачить їх підлеглу роль. Але Сміт недооцінював зворотний вплив грошово-кредитних факторів на виробництво. Слабкою ланкою в концепції грошей було і заниження інших їх функцій. Кредит А. Сміт розглядав лише як засіб активізації капіталу.

Підводячи підсумок, можна сказати, що багато чого у А. Сміта, як в теорії розподілу, так і в теорії грошей, вірно і зараз. Однак‚ головною помилкою А. Сміта стало припущення, що розподіл праці виник із-за обміну, а не навпаки. Концепція грошей, його трактовка їх виникнення в результаті дії стихійних сил обміну, розуміння грошей як товару, представляє собою серйозне досягнення економічної науки того часу.

Теорія вартості

В основу власного дослідження А. Сміт поклав трудову теорію вартості, рахуючи закономірним‚ визначення вартості витраченою працею‚ і обмін товарів‚ відповідно закладеного в цей обмін‚ кількості праці. Їм була здійснена спроба аналізу реальної системи грошово-товарного обміну і ціноутворення‚ в умовах капіталізму вільної конкуренції.

А. Сміт визначив і розмежував споживчу і мінову вартість товару. "Слово "вартість" - писав він, - має два різні значення: інколи воно означає корисність будь-якого предмета, а інколи, можливість придбання інших предметів, яке дає володіння цим предметом. Першу можна назвати споживчою вартістю, другу - міновою вартістю".

При цьому для А. Сміта характерно визначення вартості тільки кількістю праці, але в аналізі ціни на товар, він коливається між різними визначеннями мінової вартості:

• вартістю товару є витрачена на його виробництво праця;

• вартістю товару є праця, на яку може бути куплений товар.

Таке положення вірне тільки в умовах простого товарного виробництва. При капіталізмі ж‚ має місце протилежне явище: кількість праці, яка виражена товаром, в результаті операції купівлі-продажу одержує в свою власність‚ ще більшу кількість праці.

А. Сміт вважає, що в обміні, при капіталістичних формах господарства, загальний закон рівноцінності товарів втрачає свою силу. Він приходить до висновку, що в умовах капіталізму робочий час перестає бути постійною мірою, який регулює вартість товару. Тому‚ для умов капіталізму йому прийшлося сконструювати іншу теорію, згідно якої вартість товару утворюється шляхом додавання заробітної платні, прибутку і ренти, що припадають на одиницю товару. Але ця теорія не враховувала постійний капітал.

Раціональним зерном в концепції вартості А. Сміта стало розуміння, що величина вартості визначається не фактичними витратами праці окремого товаровиробника, а тими витратами, які в середньому необхідні для даного стану виробництва. Він також зауважував‚ що кваліфікована і складна праця створює за одиницю часу більше вартості, ніж некваліфікована і проста, і може бути зведена до останньої за допомогою коефіцієнтів.

Про подальший розвиток А. Смітом теорії вартості свідчило‚ розмежування природної і ринкової цін товару, причому перша розумілась спочатку‚ як грошове вираження вартості. А. Сміт писав, що природна ціна товару "як би представляє собою центральну ціну, до якої постійно тяжіють ціни всіх товарів". Цим він започаткував дослідження конкретних факторів, що викликали відхилення цін від вартості.

В цілому ж погляди А. Сміта на співвідношення між вартістю і доходами‚ характеризуються подвійністю і протиріччями, що являється наслідком дуалізму його методології