3. Методи фiнансового контролю
Метод фiнансового контролю можна визначити як сукупнiсть способiв, засобiв i прийомiв для здiйснення контрольних функцiй. Слiд зазначити, що аналiз методiв фiнансового контролю грунтується на досягненнях як фiнансового права, так i деяких сумiжних наук (статистики, бухгалтерського облiку, логiки). На застосування тих чи iнших методiв насамперед впливають: обсяг компетенцiї контролюючого органа; мета та завдання, якi перед ним поставлено; момент проведення фiнансового контролю. Серед основних методiв фiнансового контролю можна видiлити: спостереження, обстеження, облiк, аналiз, перевiрку й ревiзію. Наведені загальнi методи конкретизуються в рiзних вiдомчих методиках i правилах проведення контролю.
Розглянемо детальніше основнi методи фiнансового контролю.
1. Спостереження (монiторинг) — загальне вiдстеження фiнансової дiяльностi контрольованого суб’єкта. З деякими застереженнями сюди ж можна вiднести й дiяльнiсть з фiнансового монiторингу вiдповiдно до вимог Закону України «Про попередження i протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, отриманих злочинним шляхом» вiд 28 листопада 2002 року.
2. Облiк становить досить специфiчний фiнансово-контрольний метод, сфера застосування якого переважно обмежується дiяльнiстю контролюючих органiв пiд час здiйснення реєстрації суб’єктiв контролю (наприклад, платникiв податкiв) або в iнших випадках, зазначених чинним законодавством (наприклад, при погашеннi податкової заборгованостi перед бюджетом шляхом проведення взаємозалiкiв коштiв з фiнансуванням витрат у рахунок погашення недоїмки за вiдповiдними платежами в Державний і мiсцевi бюджети). Облiк не обмежено тiльки реєстраційною роботою, також вiн мiстить аналiтику й створення iнформацiйної бази.
З. Обстеження найбiльш притаманно попередньому контролю. Його проводять стосовно конкретних сторiн фiнансової дiяльностi контрольованого суб’єкта. Пiд час обстеження здiйснюють дiагностику його фiнансового стану й дослiджують звiтнiсть, проводять первинний аналiз дотримання фiнансового законодавства, оцiнюють вiдповiднiсть його дiяльностi статутним документам. Зi спецiальних прийомiв, якi застосовують пiд час обстеження, слiд зазначити опитування й анкетування.
Здебiльшого, при одержаннi в ходi обстеження будь-яких негативних результатiв контролюючий орган приймає рiшення про проведення перевiрки чи ревiзiї.
4. Аналiз проводять на основi звiтностi (поточної чи за визначений перiод). Вiн грунтується на використаннi таких спецiальних статистичних прийомiв, як iндексний метод, метод середнiх i вiдносних величин. За цього методу фiнансового контролю шляхом аналiтичної дiяльностi дослiджують основнi фiнансово-економiчнi характеристики об’єкта контролю, що найчастiше дозволяє виявити неявнi порушення фiнансової дисциплiни та їхнi причини. Дуже ефективним є такий фiнансово-економiчний прийом, як порiвняння.
5. Перевiрка. Можна видiлити такi пiдстави класифiкацiї видiв перевiрок, залежно вiд:
1) органiзацiйної ознаки:
— плановi перевiрки (внесено у встановленому порядку в план роботи контролюючого органа);
— позаплановi перевiрки (здiйснюють дещо раптово, поза планом, за наявностi вагомих пiдстав: вказiвки вищого фiнансового органу; при надходженнi скарг громадян або iншої iнформацiї про порушення фiнансової дисциплiни, недоглядах у роботi, що вимагають невiдкладної перевiрки; за вимогою компетентних державних органiв);
2) пiдстави призначення:
- повторнi перевiрки (проводять через деякий час пiсля первинної фiнансової перевiрки у випадку визнання її неякiсно проведеною або з метою контролю за усуненням виявлених порушень. Цю перевiрку проводять за тими ж питаннями й охоплюють той же перiод часу, що i за первинної);
- додатковi перевiрки (здiйснюють для з’ясування питань, що не ставилися перед первинною перевiркою, найчастiше в зв’язку з обставинами, якi знов виникли);
З) обсягу:
— повнi перевiрки (всебiчно охоплюють фiнансово-господарську дiяльнiсть);
— частковi перевiрки (чи неповнi, в ходi їх перевiряють окремий бiк фiнансово-господарської дiяльностi);
— комплекснi перевiрки (здiйснює переважно трупа фахiвців, до того ж перевiрцi пiдлягає дуже широке коло взаємозалежних питань). Як один з пiдвидiв комплексної перевiрки можна видiлити наскрiзну перевiрку, що охоплює фiнансово-господарську дiяльнiсть низки органiзацiй чи пiдприємств, пов’язаних мiж собою вiдносинами субординацiї;
— тематичнi перевiрки (або цiльовi, присвяченi визначеному колу питань, дiльницi роботи (темi), охоплюють окремий напрям дiяльностi суб‘єкта, що перевiряють, або визначений тип операцiй);
4) повноти охоплення:
— суцiльнi (фронтальнi) перевiрки (вивчають абсолютно всi документи й облікові записи за визначений перiод);
— вибiрковi перевiрки (контролю пiдлягає не весь суб’єкт, а його пiдроздiл чи окремий напрям дiяльностi, видiлений за визначеним принципом);
5) мiсця проведення:
— виїзнi перевiрки (здiйснюють за мiсцем розташування об’єкта контролю);
--- камеральнi перевiрки (проводять за мiсцем знаходження органу фiнансового контролю);
6) характеру контрольованих показникiв:
- формальнi перевiрки (за яких здiйснюють перевiрку правильностi оформлення документiв, наприклад, з‘ясовують дiйснiстъ пiдписiв, наявнiсть пiдчищень i виправлень, правильність заповнення реквiзитiв);
- арифметичнi перевiрки (зводяться до оцiнки правильностi математичних розрахункiв i таксувань);
7) характеру контролюючих суб’єктiв:
- позавiдомчi перевiрки (здiйснюють органи iншого вiдомства або мiнiстерства стосовно органiзацiї, яку перевiряють);
— вiдомчi перевiрки (здiйснюють у межах того самого вiдомства або мiнiстерства, але працiвники вищого рiвня, вищої органiзацiї.
Окремо потрiбно видiлити також „зустрiчну” перевiрку, за якої здiйснюють зiставлення первинних документiв або звiтної iнформацiї з аналогiчними чи взаємозалежними даними пiдприємства контрагента.
6. Ревiзiя є найважливiшим методом фiнансового контролю, що вiдрiзняється найбiльшою дiєвiстю, максимально можливою глибиною й повнотою. Ревiзiю слiд вiднести до наступного контролю. Такий метод фiнансового контролю здiйснюють спецiальнi органи фiнансового контролю, його спрямовано на виявлення фактiв порушення законностi, вiрогiдностi й доцiльностi. При ревiзії провадиться вивчення й аналiз фiнансово- господарської документації на предмет правилъностi ведення бухгалтерського облiку, схоронностi коштів i матерiально-технiчних ресурсiв, своєчасностi й повноти звiтностi.
Пiд час здiйснення контролю ревiзора надiлено певними правами:
— перевiряти плани, кошториси, грошовi, бухгалтерськi та iншi документи, наявнiсть грошей і цiнностей, а у випадку виявления пiдробок і iнших зловживань вилучати потрiбнi документи на термiн до закiнчення ревiзiї;
— перевiряти правильнiсть списання сировини, палива, iнших матерiальних цiнностей, тепло- i електроенергiї на витрати виробництва, повноту оприбуткування готової продукцiї і вимагати вiд керiвництва суб’єкта, якого перевiряють, проведення контрольного обмiрювання виконаних робiт;
— вимагати проведення iнвентаризацiї основних фондiв, товарно-матерiальних цiнностей, перевiрки грошових коштiв, у разi потреби опечатувати каси, склади, архiви;
— отримувати вiд iнших пiдприємств, установ i органiзацiй довiдки й копiї документiв, пов’язанi з операцiями, якi перевiряють;
— отримувати вiд посадових осiб письмовi пояснення.
Стосовно класифiкацiї ревiзiй, то вона переважно iдентична класифiкацiї перевiрок, з деякими незначними застереження ми. Наприклад, окремо можна видiлити такий пiдвид позапланової ревiзiї, як ревiзiя, ггризначена за постановою органiв слiдства.
Термiн проведения ревiзії не може перевищувати ЗО днiв (продовження цього термiну допускають тiльки з дозволу керiвника органу, що призначив ревiзiю).
За результатами ревiзiї складають акт. Керiвник, що призначив ревiзiю, зобов’язаний у тижневий термiн розглянути її результати й вжити заходiв для усунення виявлених порушень, відшкодування нанесеного матерiального збитку, залучення до вiдповiдальностi винних осiб, усунення причин i умов, що зумовили порушення фiнансової дисциплiни.
7. Фiнансово-економiчна експертиза. До компетенцiї Рахункової палати належить здiйснення експертно-аналiтичної дiяльностi. Так, Рахункова палата зобов’язана за дорученням Верховної Ради України проводити експертизу й давати висновки щодо проектiв: Державного бюджету України, законiв і інших нормативних актiв, мiжнародних договорiв України, загальнодержавних цiльовкх програм, програм Кабiнету Мiнiстрiв України та iнших докумектiв щодо питань державного бюджету й фiнансiв України.