§ 2. Види фiнансового контролю

Фiнансовий контроль вiдрiзняється своїм рiзноманiттям. Здiйснення його належить до компетенцiї широкого кола контролюючих органiв. У теорiї фiнансового права склалися рiзнi критерiї, рiзнi пiдстави класифакацiї фiнансового контролю. За

основу видiлення коикретних його видiв здебiльшого приймають: суб’єктний склад контролюючих органiв, специфiку об’єкта фiнансового контролю, час його проведення.

Аналiзуючи викладенi фактори, фiнансовий контроль можна класифiкувати залежно вiд:

1. Часу проведення:

а) попереднiй;

б) поточний (оперативний);

в) наступний.

Попереднiй фiнансовий контроль передує здiйсненню фiнан сово-господарських операцiй. Його здiйснюють на стадiї складання, розгляду й затвердження проектiв бюджетiв, кошторисiв, планiв, договорiв. Основна мета цього виду контролю — попередження порушень фiнансового законодавства. Разом з тим дiялънiсть органiв фiнансового контролю нацiлено на своєчасне попередження незаконного й нерацiонального використання коштiв. Належне використання попереднього фiнансового контролю дозволяє досягги максимально позитивного ефекту, уникнути порушень фiнансової дисциплiни.

Поточний фiнансовий контроль проводять в короткi вiдрiзки часу, безпосередньо в процесi здiйснення господарських i фiнансових операцiй. Цей контроль можна ще назвати оперативним у силу його гнучкостi й своєчасностi. Найчастiше його здiйснюють щодия, постiйно. Широке використання розглянутого виду контролю дозволяє знайти помилки й зловживання, допущенi як на стадiї попереднього контролю, так i безпосередньо в ходi здiйснення фiнансово-господарської операцiї. Слiд зазначити, що, як правило, попереднiй i поточний контроль не носять репресивного характеру.

Наступний фiнансовий контроль здiйснюють пiсля завершення конкретної фiнансово-господарсъкої операцiї чи пiсля закiнчення певного звiтного перiоду (наприклад, фiнансового року). Цей контроль можна характеризувати як своєрiдний останнiй «рубiж», перешкоду на шляху порушень. Вiн дозволяє знайти недогляди, допущенi пiд час попереднього й поточного контролю, i здебiльшого вiдрiзняється поглибленим i всеосяж ним пiдходом до вивчення фiнансово-господарської дiяльностi контрольованого суб’єкта, комплексним характером. До основних напрямiв наступного контролю можна вiднести: аналiз виконання планiв i бюджетiв; перевiрку кошторисiв, звiтiв i балансiв; вивчення на предмет законностi рiшень органiв управлiння щодо суб’єкта, якого перевiряють; виявлення випадкiв несхоронностi майна; визначення шляхiв попередження порушень фiнансової дисциплiни й заходiв для їх усунення.

2. Суб’єкта, що здiйснює контроль:

а) державний;

б) мунiципальний;

в) суспiльний;

г) аудиторський.

Державний фiнансовий контроль здiйснюють органи держави, надiленi компетенцiєю, уповноваженi на виробництво ковтрольних дiй. Можна видiлити такi органи:

— загальної компетенцiї — Верховна Рада, Кабiнет Мiнiстрiв, Нацiональний банк України;

— спецiальної комггетенцiї — спецiально створенi для фiнансового контролю органи державної податкової служби, Рахункова палата, органи державної контрольно-ревiзiйної служби, Державне казначейство.

Як у державному, так i в мунiципальному фiнансовому контролi можна також видiлити (залежно вiд галузi дії) надвідомчий (мiжвiдомчий) i внутрiшньовiдомчий контроль.

Мунiципальннй фiнансовий контроль здiйснюють органи мiсцевого самоврядування. Сфера його застосування досить широка (вiд затвердження мiсцевого бюджету, його виконання та затвердження звiту про його виконання до конкретних питань дотримання фiнансової дисциплiни, що належать до ком петенцiї органiв мiсцевого самоврядування).

Суспiльний фiнансовий контроль становить незалежний фiнансовий контроль, який здiйснюють представники громадсь костi на добровiльнiй i безоплатнiй основi.

Аудиторський фiнансовий контроль є незалежним професiйним фiнансовим контролем, який здiйснюють аудитори (фiзичнi особи) та аудиторськi фiрми.

3. Сфери фiнансової дiяльностi:

а) бюджетний контроль;

б) податковий контроль;

в) валютний контроль;

г) банкiвський контроль;

д) страховий контроль.

Виокремлення перерахованих конкретних видiв фiнансового контролю в цьому випадку, фактично, залежить вiд тiєї областi фiнансового права, в якiй безпосередньо здiйснюють фiнансовий контроль, тобто вiд пiдгалузей i iнститутiв Особливої частини фiнансового права.

4. Джерела інформації:

а) фактичний;

б) документальний.

Фактичний фiнансовий контроль складається з вивчення реального стану об’єкта, який перевiряють, його огляду й обмiрювання в натурi, встановлення дiйсної наявностi грошових i матерiальних ресурсiв, аналiзу отриманої iнформації i документiв на предмет їхньої вiдповiдностi.

Документальний фiнансовий контроль являє собою перевiрку й аналiз первинних документiв (у тому числi й технiчних носiїв iнформацiї. що мiстять вiдомостi про рух коштiв (бух галтерськi й статистичнi звiти, кошториси тощо).

Фактичний i документальний контроль iснують не вiдокремлено, а доповнюють один одного. Наприклад, за наявностi на лежного пiдгрунтя докумектальну ревiзiю може бути доповненоне фактичною перевiркою (проведенням контрольного обмiрювання, зняттям залишкiв матерiальних цiнностей тощо).

5. Перiодичностi (частоти) прове дення:

а) постiйний фiнансовий контроль (ще його можна позначити як щоденний);

б) систематичний фiнансовий контроль;

в) епiзодичний фiнансовий контроль (найчастiше цей вид контролю має разовий характер).

6. Форми проведення:

а) обов’язковий (зовнiшнiй);

б) iнiцiативний (внутрiшнiй).

Обов’язковий фiнансовий контроль проводять у випадках, коли чинне законодавство мiстить вiдповiдну вимогу. Крiм того, iншою пiдставою для його здiйсненкя є рiшення компетентного державного органу. Стосовно iнiцiативного фiнансового контролю, то основни моментом при вiднесеннi до даного виду є елемент «волевиявлення», контроль здiйснюють за самостiйним i добровiльним рiшенням суб’єктiв, що господарюють.

Наведений перелiк не є вичерпним. Наприклад, можна класифiкувати види фiнансового контролю залежно вiд його обсягу, повноти охоплення. Докладнiше ми зупинимося на цiй класифiкацi на прикладi такого методу фiнансового контролю, як перевiрка.