Глава 4

ФIНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ

§ 1. Поняття й значення

фiнансового контролю

До загальних функцiй управлiння належать планування, регулювання, керiвництво, органiзацiя, координацiя i контроль. Однiєю з найважливiших функцiй державного управлiння є контрольна дiяльнiсть, i зокрема, фiнансовий контроль. Розглядаючи спiввiдношення фiнансового контролю й державного управлiння, стає зрозумiло, що фінансовий контроль є засобом до стягнення конкретного завдання, яке стоїть перед державою, — встановлення правопорядку й законностi.

Фiнансовому контролю притаманнi риси, що взагалi належать контрольнiй дiялъностi як такiй, а саме:

— оперативнiсть;

— цiлеспрямованiсть;

— безпосереднiсть,

— обгрунтованiсть,

— дiєвiсть.

Слiд зазначити, що фiнансам як економiчнiй категорiї, крiм розподiльної та регулюючої, належать також i контрольна функцiя. Вона виявляється як пiд час контролю розподiлу валового внутрiшнього продукту, так i пiд час витрачання публiчних грошових фондiв вiдповiдно до їх цiльового призначення. Все це свiдчить про те, що коктрольна функцiя фiнансiв є об’єктивною основою фiнансового контролю.

У сучасних непростих умовах становлення ринкової економiки контрольна функцiя фiнансiв набуває особливої актуальностi. Це пов’язано з певною специфiкою цiєї дiяльностi, що дозволяє активно впливати на економiчнi процеси. Ефективкий фiнансовий контроль сприяє прискоренню економiчного й соцiального розвитку країни, рацiональнiй органiзацiї використання всiх наявних ресурсiв, забезпеченню схоронностi загальнодержавної i мунiципальної власностi. Визнаючи особливостi фiнансового контролю, слiд зазначити, що сьогоднi вiдбувається його ускладнення, все чiткiше виявляється його багатоас

пектнiсть, тому що сфера контрольної дiяльностi стає все бiльшою i бiльшою, поширюючись на недержавнi пiдприємства, громадян, що займаються пiдприємницькою дiяльнiстю. Фiнансовий контроль стає все рiзноманiтнiшим i багатоплановiшим. Деякi контролюючi органи було лiквiдовано, виникли новi органи, тому систему органiв фiнансового контролю ще не можна визнати сформованою остаточно.

Сутнiсть фiнансового контролю розкривається в основних завданнях, поставлених перед ним, а саме:

1) перевiрка своєчасностi й повноти виконання контрольованими суб’єктами фiнансових зобов’язань перед державою та органами мiсцевого самоврядування;

2) перевiрка виконання органами державної влади й мiсцевого самоврядування покладених на них функцiй з формування, розподiлу й використання грошових фондів;

З) перевiрка дотримання правильностi здійснення фiнансових операцiй, схоронностi коштiв i матерiальних засобiв;

4) перевiрка правильностi й ефективності використання публiчних грошових фондiв;

5) виявлення й усунення порушень фiнансової дисциплiни;

6) попередження порушень законностi в сферi фiнансової дiяльностi, забезпечення вiдшкодування матерiальних збиткiв, виявлення винних осiб i залучення їх до вiдповiдальностi;

7) виявлення внутрiшнiх резервiв виробництва - пiдвищення його ефективностi, найощадливішого використання матерiальних i грошових ресурсiв.

Реалiзацiя перерахованих завдань фiнансового контролю є необхiдною умовою забезпечення правопорядку й законностi в процесi здiйснення фiнансової дiяльностi. Одним з бокiв правопорядку в галузi фiнансiв є фiнансова дисциплiна.

Фінансова дисциплiна — це чiтке дотримання закрiплених нормами права розпоряджень, що регулюють порядок формування, розподiлу й використання публiчних грошових фондiв. Потрiбно вiдзначити, що вимоги фiнансової дисциплiни обов’язковi не тiльки для пiдприємств усiх форм власностi та громадян, але й для органiв державної влади й мiсцевого самовряду вання.

Однак слiд враховувати, що об’єкт фiнансового контролю не обмежено перевiркою тiльки грошових фондiв. Насправдi вiн мiстить у собi й матерiальнi, природнi, трудовi та iншi ресурси держави, тому що їх використання здiйснюють у грошовiй формi або опосередковано нею. Іншими словами, фiнансовий контроль поширюється не тiльки на безпосередньо фiнансовi, але й на пов’язанi з ними господарськi вiдносини. Безпо середнiм предметом фiнансового контролю виступають первинні документи, що мiстять вiдомостi про фiнансово-господарську дiяльнiсть контрольованого суб ‘єкта.

Отже, пiд фiнансовим контролем слiд розумiти особ ливу сферу державного контролю, що становять собою дiяльнiсть фiнансових органiв з виявлення порушень законностi, фiнансової дисциплiни й доцiльностi пiд час формування, розподiлу й використання державних i мунiципальних грошових фондiв.

Правове регулювання фiнансового контролю здiйснюють нормами фiнансового права. В юридичнiй лiтературi закрiпи лася думка про фiнансовий контроль, як iнститут Загальної частини фiнансового права. Разом з тим не викликає сумнiву й iнше. Фiнансовий контроль належить усiм стадiям фiнансової дiяльностi, всiм фiнансово-правовим пiдгалузям i iнститутам Особливої частини фiнансового права. До сказаного варто додати, що фiнансовий контроль є, мабуть, єдиним структурним пiдроздiлом фiнансового права, правовi норми якого мiстяться як у Загальнiй, так i в Особливiй частинi, тобто структура фiнансового контролю досить складна. До Загальної частини фiнансового права слiд вiднести фiнансово-правовi норми, якi регу люють загальнi принципи, мету й завдання, органiзацiю та порядок здiйснення фiнансового контролю, характеристику його видiв i методiв. Щодо фiнансово-правових норм, якi передба чають специфiку здiйснення фiнансового контролю в рiзних сферах фiнансово дiяльностi, то вони цiлком справедливо належать до Особливої частини. Конкретизацiя ж їхнiх специфiчних завдань i змiсту знаходить своє вiдображення в iнституцiональних правових актах (наприклад, у Бюджетному кодексi України або Законi України «Про аудиторську дiяльнiсть»).