8.2. Принципи освіти в Україні

Принципи освіти (від гр. ргіпсіріит — начало, ос­нова) — це вихідні положення, на яких ґрунтується діяльність усієї системи освіти в Україні і її підрозділів зокрема. У Законі "Про освіту" (ст. 6) закріплені такі основні принципи освіти:

• доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

• рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духов­них цінностей;

• органічний зв'язок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями; неналежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних ор­ганізацій;

• науковий, світський характер освіти;

• інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність сис­теми освіти;

• безперервність і різноманітність освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

Усі заклади системи освіти в Україні у процесі своєї • діяльності мають дотримуватися цих принципів і ре­алізувати їх.

8.3. Завдання закладів освіти

Дошкільна освіта і виховання є початковою лан­кою в системі становлення і розвитку особистості. Вони здійснюються в родині, дошкільних дитячих виховних закладах і ставлять за мету забезпечення оптимальних умов для фізичного і психічного розвитку дитини, під­готовки її до школи. Зокрема у процесі дошкільного виховання кожна дитина має оволодіти рідною мовою, мають бути забезпечені умови для формування пізна­вальної активності, творчих здібностей і нахилів, ви­ховання культури спілкування, любові до батьків та поваги до старших, започаткування основ трудового, естетичного, розумового, морального і фізичного вихо­вання.

Дошкільне виховання ґрунтується на засадах на­родної педагогіки, надбаннях національної культури, традиційних основах родинного виховання, сучасних досягненнях вітчизняної і світової психолого-педаго-гічної науки, передового педагогічного досвіду.

Загальна середня освіта має забезпечувати подаль­ший процес всебічного розвитку особистості. Головни­ми завданнями середніх загальноосвітніх закладів є: виховання морально і фізично здорового покоління; створення оптимальних умов для здобуття загальної освіти на рівні державних стандартів; розвиток при­родних позитивних нахилів і здібностей, обдарувань, творчого мислення, оволодіння вміннями самостійної пізнавальної діяльності; досконале володіння рідною мовою; засвоєння знань з базових дисциплін; форму­вання національної гідності й громадянської позиції; виховання соціально-психологічної готовності до на­буття професії та активної участі у продуктивній пра­ці; соціально-психологічна підготовка до подружнього життя та відповідальності за свою сім'ю.

Загальна середня освіта здобувається у триступе­невій загальноосвітній школі: початковій (І ступінь), основній (II ступінь), старшій (III ступінь), а також на­вчальних закладах нового типу: гімназіях, ліцеях, спе­ціалізованих школах (класах) з поглибленим вивчен­ням окремих навчальних дисциплін, колегіумах.

Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликання,

інтересів, здібностей. Вона здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової середньої освіти з наданням можливості здобути повну загальну середню освіту.

Вища освіта передбачає забезпечення фундамен­тальної, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які мають визначати темпи і рівень науко­во-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу, формування інтелектуального потенціалу су­спільства як його найбільшої цінності, сприяти всебіч­ному розвитку особистості. Вища освіта має виступа­ти могутнім фактором і джерелом успіхів української спільноти у процесі державотворення, соціально-еконо­мічного розвитку. Вищими закладами освіти є техніку­ми (училища), коледжі, інститути, університети, ака­демії, консерваторії.

Позашкільна освіта та виховання спрямовані на забезпечення потреб людини у задоволенні інтересів та схильностей, здобуття дітьми додаткових знань, умінь та навичок, розвиток інтелектуальних потенційних можливостей, сприяння майбутньому професійному вибору особистості.

Позашкільна освіта та виховання здійснюються в па­лацах, будинках, станціях дитячої, та юнацької твор­чості, учнівських та студентських клубах, дитячо-юна­цьких спортивних школах, школах мистецтв, початко­вих спеціалізованих мистецьких навчальних закладах,' бібліотеках, оздоровчих та інших закладах.

Система освіти і виховання динамічна і має відпові­дати перспективам соціально-економічного розвитку суспільства. В Україні відбувається процес державо­творення, побудови демократичного суспільства, ідео­логічною основою якого має стати національна ідея. Тому і система освіти має ґрунтуватися на національ­ній основі. А, отже, пошуки шляхів удосконалення цієї системи — закономірний процес еволюційного розвит­ку. У Державній національній програмі "Освіта" визначені стратегічні завдання реформування і вдоско­налення освіти: відродження і розбудова національної системи освіти як найважливішої ланки виховання сві­домих громадян Української держави; формування осві­ченої, творчої особистості, підтримання її фізичного і морального здоров'я; забезпечення пріоритетності роз­витку людини; відтворення й передавання культури і ду­ховності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків; виведення освіти в Україні на рівень освіти роз­винутих країн світу шляхом докорінного реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад; подолання монопольного становища держави в освітній сфері через створення на рівноправній основі недержав­них навчально-виховних закладів; формування багато­варіантної інвестиційної політики в галузі освіти.

Управління і керівництво закладами системи освіти в Україні здійснюється відповідно до чинного законо­давства — Конституції України, Закону "Про освіту", положень про певні навчально-виховні заклади.