
- •1.2. Психологія в системі наук. Міждисциплінарні зв'язки та характеристика основних галузей психології
- •1.3. Розвиток психології як науки
- •1.4. Школи, напрями та основні концепції в психології
- •1.5. Методи психолого-педагогічних досліджень
- •2.1. Історичні аспекти вчення про темперамент
- •2.2. Дослідження і.П. Павлова про чотири основні типи нервової системи
- •2.3. Концепція г. Айзенка про екстравертеваність, інтровертованість і невротизм як основні параметри особистості
- •2.4. Типологічні теорії особистості
- •3.2. Відчуття як психічний пізнавальний процес
- •3.3. Сприйняття та його сутність
- •3.4. Пам'ять, теорії пам'яті, види та процеси пам'яті
- •3. За тривалістю утримання інформації
- •3.5. Мислення як аналітико-синтетична діяльність мозку
- •3.5.1. Асоціативність мислення, судження, умовиводи, розуміння
- •3.6. Воля та вольові дії у структурі особистості
- •4.2. Поняття про індивідуальність
- •4.3. Психологічна структура особистості
- •4.4. Біологічне і соціальне у структурі особистості
- •4.5. Психічні процеси, властивості та стани у структурі особистості
- •4.6. Формування особистості
- •4.7. Виховання в умовах інформаційно-освітнього середовища
- •4.8. Особистісно орієнтоване виховання
- •4.9. Особистість і колектив
- •4.10. Конфліктологія
- •7.1. Предмет педагогіки, її категорії
- •7.2. Педагогіка в системі наук
- •7.3. Джерела розвитку педагогіки
- •8.2. Принципи освіти в Україні
- •8.3. Завдання закладів освіти
- •8.4. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
ПЕРЕДМОВА
Науково-технічний прогрес зумовлює значущість загальної освіченості будь-якої нації, ролі вищої освіти в суспільстві. Все очевиднішим стає той факт, що не лише сукупність професійних знань та вмінь, а й їх синтез із моральними якостями, ціннісними орієнтаціями, загальною культурою особистості є показником різнобічно підготовленого спеціаліста. У Законі України "Про освіту" чітко визначена мета освіти — всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору. Тобто йдеться про те, що освіта має забезпечувати потреби, інтереси як окремих особистостей, так і суспільства. Тільки такі громадяни зможуть успішно розв'язувати найгостріпіі проблеми, що поставила перед нами сучасна епоха, змінити основну стратегію діяльності людства. Ця мета загальна майже для всіх світових концепцій освіти.
Вивчення психології потрібне фахівцю будь-якої спеціальності для підвищення власної професійної діяльності, налагодження стосунків між членами трудового колективу, використання особистісного потенціалу найповніше.
Вкрай необхідні кожній людині й педагогічні знання, адже кожен з нас є педагогом для власних дітей. Не менш важливу роль відіграє педагогіка і в тому разі, якщо людина стає керівником певного колективу, оскільки вона мусить дбати про професійне зростання, навчання та виховання своїх підлеглих.
Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України потребують оволодіння конструктивними підходами, ефективними моделями, алгоритмами і продуктивними психолого-педагогічними технологіями пізнання, розвитку і вдосконалення творчого потенціалу особистості й соціальної групи в процесі виконання професійних функцій. Багатопланові питання професійної діяльності неможливо ефективно вирішувати без урахування психології колективу, його організаційної культури, індивідуальних особливостей співробітників, реальної системи соціально-психологічних характеристик, знання теоретичних засад організації педагогічного процесу, змісту навчання і виховання, всіх основних сторін професійної діяльності.
Розділ 1
ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА
Предмет психологи. Основні складові психологи як науки. Психологія в системі наук. Міждисциплінарні зв'язки та характеристика основних галузей психології. Розвиток психології як науки. Школи, напрями та основні концепції в психології. Методи психолого-педагогічних досліджень.
1.1. Предмет психології. Основні складові психології як науки
Разом з філософією, соціологією та педагогікою психологія є наукою про людину та її життєдіяльність.
Психологія — це наука про закономірності розвитку і функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Отже, предметом психології є психічна діяльність людини, психічні процеси, стани, властивості людини; розкриття законів виникнення, розвитку і перебігу психологічної діяльності; становлення психічних властивостей людини; з'ясування життєвого значення психіки.
Назва науки пішла від поєднання двох грецьких слів: "псюхе" (душа) і "логос" (вчення), що означає "наука про душу".
Психологія як наука має низку особливостей:
по-перше, психологія є наукою про найскладніше, що відоме людству,— вона має справу із властивістю високоорганізованої матерії, що називається психікою; по-друге, завдання психології складніші, ніж будь-якої іншої науки, оскільки тільки в ній зливається об'єкт і суб'єкт пізнання; по-третє, психологія є однією із наймолодших наук, умовно її становлення, як науки, пов'язують із 1879 р.; по-четверте, психологія має унікальне практичне значення для людини. Вона дає змогу: а) глибше пізнати себе, а отже, і змінювати себе; б) навчитися управляти своїми психічними функціями, діями та всією своєю поведінкою; в) добре розуміти інших людей і взаємодіяти з ними.
Зрозуміло, що наукова психологія відрізняється від життєвої психології. На думку
Ю.Б. Гіппенрейтер, їх співвідношення виявляється у такому:
— на відміну від наукових, життєві знання більш конкретні, вони належать, як правило, до конкретних ситуацій, наукова ж психологія прагне до узагальнень, дає змогу виявити загальні закономірності розвитку особистості, групи;
— життєві психологічні знання мають інтуїтивний характер, здобуваються найчастіше шляхом практичних проб, а наукові — більш раціонально;
— життєва психологія, на відміну від наукової, має обмежені можливості для передачі інформації, оскільки життєвий досвід — конкретний та інтуїтивний;
— наукова психологія має унікальний фактичний матеріал, недоступний жодному носію життєвої психології;
—у науковій психології, на відміну від життєвої, використовується більш фундаментальний і різноманітний інструментарій для здобуття необхідних знань.
До системи педагогічних і психологічних установ належать:
1)Академія педагогічних наук України;
2)Інститут психології імені Г.С. Костюка, Інститут дефектології та інші при АПН України;
3) лабораторії;
4) кафедри університетів, інститутів тощо.
Понятійний, категоріальний апарат. Основними категоріями та поняттями психології є: психіка, свідомість, учіння, психічні процеси, діяльність, особистість, почуття, воля, характер, розвиток особистості тощо. На них будується психологія як наука.
1.2. Психологія в системі наук. Міждисциплінарні зв'язки та характеристика основних галузей психології
Сучасна психологічна наука має тісний зв'язок з іншими галузями наукового знання.
Психологія і філософія. Закони, категорії, принципи філософії лежать в основі понять психології. До XVII ст. вчення про психіку розроблялося у структурі філософського знання. Тому філософію можна вважати теоретичною і методологічною основою психологічної науки.
Психологія та природничі науки. Значний вплив природничих наук на психологію полягає в тому, що велика кількість досліджень з психології ґрунтувалася на даних біологічних наук, законах біологічної еволюції, фізіології і т. ін. Така галузь психологічної науки, як експериментальна психологія, розвивалася під впливом експериментальних досліджень природничих наук.
Психологія і технічні науки. Взаємозв'язок психології з технічними науками в сучасних умовах очевидний, оскільки саме технічні науки вкрай необхідні для вирішення таких проблем, як створення комп'ютерів, засобів відображення інформації; розробки систем керування; проблем психології праці, інженерної психології, ергономіки тощо.
Психологія та медичні науки. Зв'язок між психологією та медичними науками ґрунтується перш за все на тому, що об'єктом вивчення цих наук є людина. Медичні науки мають спиратися на дані психології під час розробки проблем здоров'я різних вікових категорій (дітей, учнів, дорослих і т. д.). На основі медицини, педагогіки та психології виникли такі наукові галузі, як шкільна гігієна, медична психологія, нейропсихологія та ін.
Психологія та суспільні науки. Психологія тісно пов'язана з соціологією, історією, лінгвістикою, політичними науками, оскільки всі вони становлять єдину сім'ю гуманітарних наук. Всі ці науки мають враховувати дані психології, адже і історичні, і соціальні, і політичні процеси здійснюються індивідами та групами.
До сучасної психологічної науки входять такі галузі, як:
1 Військова психологія — вивчає психологічні особливості різних видів військової діяльності (психологію людини у військовій підлеглості; питання навчання і виховання військових тощо).
2. Вікова психологія — вивчає закономірності етапів психічного розвитку і формування особистості протягом онтогенезу. Вікова психологія включає дитячу психологію, психологію підлітка, юнака, дорослої людини, людини похилого віку.
3. Генетична психологія — охоплює вікову психологію і вивчає, як відбувається психічний розвиток людини з перших днів життя до смерті.
4. Екологічна психологія — вивчає психологічні аспекти взаємовідносин людини і довкілля, що органічно включене в життєдіяльність людини і є важливим чинником регуляції її поведінки.
5. Загальна психологія — вивчає загальні закономірності психічної діяльності людини. Загальна психологія є теоретичною й експериментальною базою психо-
логії, виявляє найбільш загальні психологічні закономірності, теоретичні принципи і методи психології, її основні поняття та категорії.
6. Зоопсихологія — наука про психіку тварин, прояви і закономірності психічного відображення на цьому рівні.
7. Інженерна психологія — галузь психології, що досліджує процеси і засоби інформаційної взаємодії між людиною і машиною.
8 Космічна психологія — вивчає психологічні особливості діяльності космонавта, залежність цих особливостей від ряду специфічних факторів, а також способи і методи цілеспрямованої організації психічної діяльності космонавта під час підготовки та здійснення космічних польотів.
9.Медична психологія — вивчає психологічні аспекти гігієни, профілактики, діагностики, лікування, експертизи та реабілітації хворих, а також взаємини між лікарем і хворим.
10.Патопсихологія — розділ медичної психології (включає психологію людей з вадами розумового розвитку, зору, слуху).
11.Педагогічна психологія — галузь психології, що вивчає психологічні проблеми навчання і виховання.
12.Порівняльна психологія — охоплює проблеми, пов'язані з антропогенезом, становленням людської свідомості і вивченням спільного і відмінного в психічній діяльності людини і тварин.
13.Психологія мистецтва — вивчає властивості і стани особистості, що обумовлюють створення і сприймання художніх цінностей і їх вплив на життєдіяльність особистості.
14.Психологія особистості — вивчає закономірності формування людини як суб'єкта діяльності; систему всіх психічних процесів, станів, властивостей індивіда, що опосередковує його взаємодію з соціумом через предметну, діяльність; процес соціалізації.
15. Психологія праці — вивчає психологічні особливості трудової діяльності. Вона досліджує професійно важливі якості, необхідні для певної спеціальності; психологічні засади організації праці; взаємини в трудовому колективі.
16. Психологія реклами включає оцінку потреб, попит на певні товари тощо.
17. Психологія спорту — напрямок психологічної науки, предметом якого є вивчення закономірностей вияву і розвитку психіки окремої людини, а також колективної взаємодії в умовах змагальної та тренувальної діяльності.
18. Психологія торгівлі — вивчає взаємини між продавцем і покупцем, вплив реклами на ефективність торгівлі тощо.
19. Соціальна психологія — вивчає закономірності поведінки і діяльності людей, обумовлені фактом їх включення в соціальні групи, а також психологічні характеристики цих груп.
20. Етнопсихологія — наука про етнічні особливості психіки людей, національний характер, закономірності формування і функції національної самосвідомості, етнічних стереотипів і т. д.
21. Юридична психологія — вивчає закономірності та механізми психічної діяльності людей у сфері відносин, які регулюються правом.