ПЕРЕДМОВА

Науково-технічний прогрес зумовлює значущість загальної освіченості будь-якої нації, ролі вищої осві­ти в суспільстві. Все очевиднішим стає той факт, що не лише сукупність професійних знань та вмінь, а й їх синтез із моральними якостями, ціннісними орієнта­ціями, загальною культурою особистості є показником різнобічно підготовленого спеціаліста. У Законі Украї­ни "Про освіту" чітко визначена мета освіти — всебіч­ний розвиток людини як особистості та найвищої цін­ності суспільства, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору. Тобто йдеться про те, що освіта має забезпечувати потреби, інтереси як окремих особистостей, так і суспільства. Тільки такі громадяни зможуть успішно розв'язувати найгостріпіі проблеми, що поставила перед нами сучасна епоха, змінити основ­ну стратегію діяльності людства. Ця мета загальна май­же для всіх світових концепцій освіти.

Вивчення психології потрібне фахівцю будь-якої спеціальності для підвищення власної професійної діяльності, налагодження стосунків між членами тру­дового колективу, використання особистісного потен­ціалу найповніше.

Вкрай необхідні кожній людині й педагогічні знан­ня, адже кожен з нас є педагогом для власних дітей. Не менш важливу роль відіграє педагогіка і в тому разі, якщо людина стає керівником певного колективу, ос­кільки вона мусить дбати про професійне зростання, навчання та виховання своїх підлеглих.

Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України потребують оволодіння конструктивними під­ходами, ефективними моделями, алгоритмами і про­дуктивними психолого-педагогічними технологіями пізнання, розвитку і вдосконалення творчого потенціа­лу особистості й соціальної групи в процесі виконання професійних функцій. Багатопланові питання про­фесійної діяльності неможливо ефективно вирішувати без урахування психології колективу, його організа­ційної культури, індивідуальних особливостей спів­робітників, реальної системи соціально-психологічних характеристик, знання теоретичних засад організації педагогічного процесу, змісту навчання і виховання, всіх основних сторін професійної діяльності.

Розділ 1

ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА

Предмет психологи. Основні складові психологи як науки. Психологія в системі наук. Міждисциплі­нарні зв'язки та характеристика основних галузей психології. Розвиток психології як науки. Школи, напрями та основні концепції в психології. Методи психолого-педагогічних досліджень.

1.1. Предмет психології. Основні складові психології як науки

Разом з філософією, соціологією та педагогікою пси­хологія є наукою про людину та її життєдіяльність.

Психологія — це наука про закономірності розвит­ку і функціонування психіки як особливої форми жит­тєдіяльності. Отже, предметом психології є психічна діяльність людини, психічні процеси, стани, властивості людини; розкриття законів виникнення, розвитку і перебігу психологічної діяльності; становлення психіч­них властивостей людини; з'ясування життєвого зна­чення психіки.

Назва науки пішла від поєднання двох грецьких слів: "псюхе" (душа) і "логос" (вчення), що означає "на­ука про душу".

Психологія як наука має низку особливостей:

по-перше, психологія є наукою про найскладніше, що відоме людству,— вона має справу із властивістю високоорганізованої матерії, що називається психікою; по-друге, завдання психології складніші, ніж будь-якої іншої науки, оскільки тільки в ній зливається об'єкт і суб'єкт пізнання; по-третє, психологія є однією із наймолодших наук, умовно її становлення, як науки, пов'язують із 1879 р.; по-четверте, психологія має унікальне практичне значення для людини. Вона дає змогу: а) глибше пізнати себе, а отже, і змінювати себе; б) навчитися управляти своїми психічними функція­ми, діями та всією своєю поведінкою; в) добре розуміти інших людей і взаємодіяти з ними.

Зрозуміло, що наукова психологія відрізняється від життєвої психології. На думку

Ю.Б. Гіппенрейтер, їх співвідношення виявляється у такому:

— на відміну від наукових, життєві знання більш конкретні, вони належать, як правило, до конкретних ситуацій, наукова ж психологія прагне до узагальнень, дає змогу виявити загальні закономірності розвитку особистості, групи;

— життєві психологічні знання мають інтуїтивний характер, здобуваються найчастіше шляхом практич­них проб, а наукові — більш раціонально;

— життєва психологія, на відміну від наукової, має обмежені можливості для передачі інформації, оскіль­ки життєвий досвід — конкретний та інтуїтивний;

— наукова психологія має унікальний фактичний матеріал, недоступний жодному носію життєвої психо­логії;

—у науковій психології, на відміну від життєвої, ви­користовується більш фундаментальний і різноманіт­ний інструментарій для здобуття необхідних знань.

До системи педагогічних і психологічних установ на­лежать:

1)Академія педагогічних наук України;

2)Інститут психології імені Г.С. Костюка, Інститут дефектології та інші при АПН України;

3) лабораторії;

4) кафедри університетів, інститутів тощо.

Понятійний, категоріальний апарат. Основними ка­тегоріями та поняттями психології є: психіка, свідомість, учіння, психічні процеси, діяльність, особистість, почут­тя, воля, характер, розвиток особистості тощо. На них бу­дується психологія як наука.

1.2. Психологія в системі наук. Міждисциплінарні зв'язки та характеристика основних галузей психології

Сучасна психологічна наука має тісний зв'язок з ін­шими галузями наукового знання.

Психологія і філософія. Закони, категорії, прин­ципи філософії лежать в основі понять психології. До XVII ст. вчення про психіку розроблялося у структурі філософського знання. Тому філософію можна вважати теоретичною і методологічною основою психологічної науки.

Психологія та природничі науки. Значний вплив природничих наук на психологію полягає в тому, що ве­лика кількість досліджень з психології ґрунтувалася на даних біологічних наук, законах біологічної еволюції, фізіології і т. ін. Така галузь психологічної науки, як експериментальна психологія, розвивалася під впливом експериментальних досліджень природничих наук.

Психологія і технічні науки. Взаємозв'язок психо­логії з технічними науками в сучасних умовах очевид­ний, оскільки саме технічні науки вкрай необхідні для вирішення таких проблем, як створення комп'ютерів, засобів відображення інформації; розробки систем ке­рування; проблем психології праці, інженерної психо­логії, ергономіки тощо.

Психологія та медичні науки. Зв'язок між психоло­гією та медичними науками ґрунтується перш за все на тому, що об'єктом вивчення цих наук є людина. Ме­дичні науки мають спиратися на дані психології під час розробки проблем здоров'я різних вікових категорій (дітей, учнів, дорослих і т. д.). На основі медицини, пе­дагогіки та психології виникли такі наукові галузі, як шкільна гігієна, медична психологія, нейропсихологія та ін.

Психологія та суспільні науки. Психологія тісно пов'язана з соціологією, історією, лінгвістикою, полі­тичними науками, оскільки всі вони становлять єдину сім'ю гуманітарних наук. Всі ці науки мають враховува­ти дані психології, адже і історичні, і соціальні, і полі­тичні процеси здійснюються індивідами та групами.

До сучасної психологічної науки входять такі галузі, як:

1 Військова психологія — вивчає психологічні особ­ливості різних видів військової діяльності (психологію людини у військовій підлеглості; питання навчання і виховання військових тощо).

2. Вікова психологія — вивчає закономірності ета­пів психічного розвитку і формування особистості про­тягом онтогенезу. Вікова психологія включає дитячу психологію, психологію підлітка, юнака, дорослої лю­дини, людини похилого віку.

3. Генетична психологія — охоплює вікову психо­логію і вивчає, як відбувається психічний розвиток лю­дини з перших днів життя до смерті.

4. Екологічна психологія — вивчає психологічні ас­пекти взаємовідносин людини і довкілля, що органічно включене в життєдіяльність людини і є важливим чин­ником регуляції її поведінки.

5. Загальна психологія — вивчає загальні законо­мірності психічної діяльності людини. Загальна психо­логія є теоретичною й експериментальною базою психо-

логії, виявляє найбільш загальні психологічні законо­мірності, теоретичні принципи і методи психології, її основні поняття та категорії.

6. Зоопсихологія — наука про психіку тварин, про­яви і закономірності психічного відображення на цьо­му рівні.

7. Інженерна психологія — галузь психології, що досліджує процеси і засоби інформаційної взаємодії між людиною і машиною.

8 Космічна психологія — вивчає психологічні особ­ливості діяльності космонавта, залежність цих особли­востей від ряду специфічних факторів, а також способи і методи цілеспрямованої організації психічної діяль­ності космонавта під час підготовки та здійснення кос­мічних польотів.

9.Медична психологія — вивчає психологічні ас­пекти гігієни, профілактики, діагностики, лікування, експертизи та реабілітації хворих, а також взаємини між лікарем і хворим.

10.Патопсихологія — розділ медичної психології (включає психологію людей з вадами розумового роз­витку, зору, слуху).

11.Педагогічна психологія — галузь психології, що вивчає психологічні проблеми навчання і виховання.

12.Порівняльна психологія — охоплює проблеми, пов'язані з антропогенезом, становленням людської свідомості і вивченням спільного і відмінного в психіч­ній діяльності людини і тварин.

13.Психологія мистецтва — вивчає властивості і стани особистості, що обумовлюють створення і спри­ймання художніх цінностей і їх вплив на життєдіяль­ність особистості.

14.Психологія особистості — вивчає закономір­ності формування людини як суб'єкта діяльності; сис­тему всіх психічних процесів, станів, властивостей ін­дивіда, що опосередковує його взаємодію з соціумом через предметну, діяльність; процес соціалізації.

15. Психологія праці — вивчає психологічні особ­ливості трудової діяльності. Вона досліджує професій­но важливі якості, необхідні для певної спеціальності; психологічні засади організації праці; взаємини в тру­довому колективі.

16. Психологія реклами включає оцінку потреб, по­пит на певні товари тощо.

17. Психологія спорту — напрямок психологічної науки, предметом якого є вивчення закономірностей вияву і розвитку психіки окремої людини, а також ко­лективної взаємодії в умовах змагальної та тренуваль­ної діяльності.

18. Психологія торгівлі — вивчає взаємини між продавцем і покупцем, вплив реклами на ефективність торгівлі тощо.

19. Соціальна психологія — вивчає закономірності поведінки і діяльності людей, обумовлені фактом їх включення в соціальні групи, а також психологічні ха­рактеристики цих груп.

20. Етнопсихологія — наука про етнічні особли­вості психіки людей, національний характер, законо­мірності формування і функції національної самосвідо­мості, етнічних стереотипів і т. д.

21. Юридична психологія — вивчає закономірності та механізми психічної діяльності людей у сфері відно­син, які регулюються правом.