5.9. Норми дипломатичного етикету як складова іміджу дипломата, політика, ділової людини. Зовнішній вигляд.

Внаслідок важливої ролі, яку в людському суспільстві виконують дипломати, до них ставляться підвищені вимоги в професійній сфері, в освітньому рівні, а також, серед іншого, і до дотримання норм поведінки та зовнішнього вигляду.

Фахівці з дрес-етикету на сьогодні розробили чимало рекомендацій, дотримуючись яких можна сподіватись на створення позитивної атмосфери в переговорному процесі. В офіційних відносинах важливо відповідати діючим світовим стандартам, які залишаються достатньо класичними. Так, основними кольорами для чоловічих костюмів є сірий, темно-сірий, темно-синій, чорний. Причому є своя залежність від часу дня та пори року: в ранкові та денні години і у весняно-літній сезон перевага надається світлим костюмам, у вечірній час та осінньо-зимовий сезон – темним, чорний є найбільш урочистим із можливих варіантів.

У відповідності до костюма підбираються і інші елементи одягу. Сорочка повинна бути бавовняною або виглядати як бавовняна. Неприпустимим є використання з костюмом сорочки з коротким рукавом. Оптимальне забарвлення краватки – смугаста, однотонна, «в крапочку».

В питанні вибору одягу етикет надає більше можливостей жінкам. Проте тут також є свої правила. Для офіційного стилю жіночого вбрання неприпустимими є глибоке декольте, розрізи, міні-спідниці. Оптимальна довжина спідниці в діловому костюмі – до середини коліна.

5.10. Етикет телефонної розмови. Правила вітань, представлень, рекомендувань за нормами дипломатичного етикету.

Специфічним видом дипломатичного спілкування виступають телефонні розмови. На відміну від суто ділових чи комерційних бесід, де домовленість з менш важливих питань може бути досягнута по телефону, в практиці політичної та економічної дипломатії технічні засоби комунікації можуть бути використані лише з метою уточнення чи з’ясування окремих питань.

Важливо пам’ятати, що під час розмови по телефону співрозмовники втрачають можливість використовувати засоби невербального спілкування (відсутньою є передача інформації через міміку, жести тощо). Дана обстави­на обумовлює необхідність дотримання наступних правил.

По-перше, до початку розмови слід підготувати собі короткий план з чітким зазначенням прізвища, повного імені, титулу та посади співрозмов­ника.

По-друге, під час розмови слід прагнути до максимального слідування нормам ділового спілкування, по можливості будувати прості речення. Якщо є можливість, краще використовувати мову, на якій розмовляє співрозмовник (це дозволяє створити більш сприятливий емоційний фон).

По-третє, треба передбачити можливість перешкод технічного характеру, до яких належать погіршання якості зв’язку, зовнішні шуми, недостатньо чітка вимова співрозмовника.

В структурі телефонної розмови умовно виділяється декілька складових етапів:

• взаємне представлення (біля 20 секунд);

• введення співрозмовника в курс справи (близько 40-45 секунд);

• обговорення питання;

• підведення підсумків розмови (близько 25 секунд);

• прощання.