6.1. Трепінг
Трéпінг — часткове перекриття одного кольорового елемента іншим при електронному монтуванні кольорового матеріалу. Виконують для запобігання появі білого окантування при невеликих відхиленнях суміщення фарб при друці у випадках, коли є неможливим застосування оверпрінту.
Слово «трепінг» походить від англійського, що перекладається як «пастка». У контексті додрукарської підготовки це можна трактувати як «пастка для дефектів несуміщення». На Рис.14 показано як виглядає трепінг.
Рис.14 Трепінг
З малюнку видно, що коли під зображення робиться виворітка, у випадку несуміщення без використання трепінгу в зображенні утворяться дуже помітні білі «дірки». В даному випадку трепінг полягає у невеликому збільшенні товщини синього кільця. Товщина виворітки прицьому залишається незмінною. Таким чином трепінг позбавляє зображення від великих перепадів яскравості. При трепінгу світліший колір завжди тягнеться під темніший — так менш помітні зміни, внесені до зображення трепінгом.
Розрізняють два види трепінгу: «мокрий» (wet trap) і «сухий» (dry trap) трепінг.
Приклад «мокрого» трепінгу можна побачити на малюнку вище. Тобто «мокрий» трепінг відбувається на межі двох кольорових об'єктів. Тут можливі два варіанти трепінгу: можна збільшувати розмір самого об'єкта (як це зроблено на малюнку), або зменшувати розмір виворітки. Головне, щоби при цьому трепінг був якомога менш помітним, тобто зображення зазнавало б мінімальних змін.
«Сухий» трепінг потрібен у випадках, коли на білому папері у декілька фарб друкується кольоровий об'єкт. У такому випадку трепінг відбувається на межі фарба-папір з метою приховати ореол, який утвориться навколо такого об'єкта у результаті несуміщення. Це один з найскладніших видів трепінгу. Для його здійснення потрібен творчий підхід, різний для кожного конкретного випадку.
7. Кольоропроба
Кольоропро́ба — здобуття контрольного кольорового зображення на матеріальному носії або на кольоровому екрані відеотермінального пристрою. Сучасні кольоропроби мають широку класифікацію, але умовно їх поділяють на три типи: екранну (відеопробу), цифрову, аналогову.
Результат додрукарських процесів — особливо відсутність помилок складання, правильність розташування на полосі, якість зображення, приведення, якість кольоровідтворення на папері, передача дрібних деталей, а також відповідне до оригіналу розміщення на полосі всіх кольороподілених зображень — повинен контролюватися на якомога раніших стадіях. У традиційних додрукарських процесах звичайно використовуються такі засоби і способи контролю:
коректурні відбитки;
світлокопії для контролю позиціонування;
кольоропроба;
пробний друк.
Призначенням проби на різних стадіях процесу є:
контроль якості;
моніторинг якості;
оформлення погоджувального документа між клієнтом і виконавцем;
використання як еталон при друці тиражу;
документування інформації про дане замовлення як базової для виконання можливих повторних замовлень.
7.1. Екранна кольоропроба
Екранна кольоропроба - зображення, здобуте в інтерактивному режимі на екрані відеотермінального пристрою, яке дає змогу найоперативніше одержати інформацію про якість оброблювального зображення. Відеопроба призначена для контролю та візуального оцінювання кольорових, градаційних і геометричних характеристик зображення безпосередньо після сканування (попереднього чи остаточного) і в процесі його оброблення до виготовлення фото- або друкарської форми.
Для здобуття високоякісної відео-проби насамперед потрібно відкалібрувати монітор так, щоб зображення на екрані виглядало, як і на відбитку. Причини можливої невідповідності зображень полягають у тому, що зіставляють два кольорових зображення, сформовані різними способами синтезу кольору. На екрані монітора кольори одержують адитивним синтезом (RGB), а на відбитку — субтрактивно-адитивним синтезом чотирьох друкарських фарб (CMYK). Крім того, на колір впливає ще низка чинників друкарського процесу.
Оскільки нині існує багато засобів здобуття кольоропроби, кожний з яких по-різному передає кольори при створенні зображення, треба створювати профіль для кожного пристрою (профіль пристрою — це сукупність значень параметрів конкретного технологічного процесу, що описують і повністю характеризують пристрій). Якість відтворення кольорів оцінюють, використовуючи тестове зображення, а відхилення одержаних результатів від стандарту характеризуються кольоровим профілем. Такі профілі створюються для моніторів, сканерів, вивідних пристроїв.
Окрім того, треба враховувати, що кольорове охоплення монітора залежить як від його власних характеристик, які піддаються програмно-апаратному контролю та керуванню, так і від зовнішнього освітлення, що визначається умовами освітлення в приміщенні. Цей спосіб контролю кольору не забезпечує високої надійності, але здебільшого є достатнім для оперативного контролю оброблюваного кольорового зображення.