4. Аналіз оригіналу і вироблення стратегії обробки

4.1. Оригінал

Оригінал для поліграфічних видань, поліграфічний оригінал — текстовий або графічний матеріал, що пройшов редакційно-видавничу обробку і є основою для створення будь-якого друкованого видання засобами поліграфічних технологій.

Оригінали для поліграфічних видань можна розділити на три групи:

· авторський оригінал;

· видавничий оригінал;

· оригінал-макет (репродукційний оригінал-макет — РОМ).

Авторський оригінал — текстовий і образотворчий матеріал, підготовлений автором (колективом авторів) для передачі у видавництво для наступної редакційно-видавничої обробки.

Видавничий оригінал — текстовий і образотворчий матеріал, що пройшов редакційно-видавничу обробку, підписаний у набір (до друку) відповідальними особами видавництва для виготовлення друкованої форми на поліграфічному підприємстві.

Репродукційний оригінал-макет (РОМ) — оригінал, підготовлений для виготовлення фотоформи або друкованої форми фотомеханічним способом або скануванням, як зображення. Останнім часом з поширенням комп'ютерного набору та комп'ютерних видавничих систем цей вид оригіналів широко застосовують для печатки оперативних малотиражних одно фарбових видань (авторефератів, матеріалів конференцій, листівок).

Тільки бездоганний по якості оригінал створює передумови для гарного кінцевого результату. Тому до якості оригіналів для репродукування пред'являються дуже високі вимоги.

Кожен оригінал видання відповідно до цих критеріїв відносять до певної групи. Поряд з цими основними ознаками оригінали розрізняють по способі їхнього виготовлення: малюнки, картини, фотографії, відбитки.

Поліграфічний оригінал повинен містити все, що повинно бути на відбитку і являти собою єдине ціле — зображення, текст, мітки та допоміжні елементи, які необхідні для його відтворення поліграфічними технологіями. Необхідно також враховувати, що справжню кольорову репродукцію можна одержати тільки з кольорового оригіналу.

При репродукуванні кольорових оригіналів ретуш та корегування кольору мають особливе і дуже важливе значення. Дане твердження засноване на тому, що і фарби оригіналу, і друковані фарби, і самі процеси перетворення й синтезу зображення далекі від ідеальних фізичних яленій. Забрудненість фарб і нелінійність перетворень при репродукуванні вимагають корекції, що й визначають у технології як ретуш. Проводять ретуш різними засобами: електронним шляхом (у комп'ютерних видавничих системах), фотомеханічним (за допомогою масок), хімічним і механічним (вручну).

Для отримання якісної репродукції як поліграфісти, так і художники, дизайнери, фотографи й видавці, повинні знати і враховувати у своїй роботі можливості технологічних процесів, обладнання та матеріалів, що застосовуються на конкретних поліграфічних підприємствах, де виповняється відповідне замовлення.

Найбільш загальні обмеження, які накладає поліграфічний технологічний процес, викладені в нормативній документації у вигляді вимог до оригіналів, призначеним для репродукування в поліграфії (див. ГОСТ 29.106-90 або більш пізні редакції). Недотримання вимог, що пред'являються до оригіналів, призначеним для відтворення поліграфічними засобами, приводить до різкого збільшення робіт з ретуші проміжних зображень [2-4].