2.1 Категорії та фактори попиту.Закон попиту
Основним чинником ринкового попиту є ціна товару чи послуги. Чим вища ціна, тим меншу кількість товару споживачі хочуть купити. І навпаки, чим нижча ціна, тим більшу кількість товару вони можуть придбати. Цю залежність виражає відповідний економічний закон - закон попиту. Суть цього закону полягає в тому, що між ринковою ціною і величиною попиту існує зворотний зв'язок: чим вища ціна товару, тим менша величина попиту, і навпаки, чим нижча ціна, тим більша величина попиту. Тобто закон попиту відображає причинно-наслідковий зв'язок між зміною ринкової ціни і зміною величини попиту за незмінності всіх інших чинників: підвищення ціни товару призводить до зменшення обсягу попиту, і навпаки - зниження ціни призводить до його зростання [18, c.150].
Формами вияву закону попиту є також ефекти доходу та заміщення. Суть ефекту доходу полягає в тому, що в результаті зниження ринкової ціни товару у споживача з'являється вільна сума грошей, і він може купити більшу кількість цього товару. Тобто зниження ціни товару збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача і навпаки.
Суть ефекту заміщення полягає у переміщенні попиту на дешевші товари-замінювачі. Споживачі схильні заміняти дорогі товари харчової та легкої промисловості дешевими. Наприклад, замість кави купують чай, замість шкіряного взуття – взуття із замінників шкіри. Ефекти доходу і заміщення призводять до того, що у споживачів з'являється бажання купувати більшу кількість товарів за нижчою ринковою ціною.
P
P0
D1
D0
D2
Q2 Q0 Q1 Q
Рис. 2.1 – Криві зміни попиту під впливом нецінових чинників
Звернімо увагу на те, що закон попиту відображає й інший важливий процес ринку - поступове зниження попиту на певний товар. Зменшення кількості продажів певного товару відбудеться не тільки внаслідок зростання ринкової ціни, але і внаслідок насичення споживчого попиту. Зниження попиту відбувається тому, що кожне наступне придбання однорідного товару приносить споживачу порівняно меншу користь (задоволення). Тобто, кожне додаткове придбання однорідного товару зумовлює зниження його граничної корисності. У цьому разі закон попиту сполучений з дією закону спадної граничної корисності економічних благ [16, c.225-226].
2.2 Еластичність попиту. Види еластичності
Крива попиту відображає нерозривний зв'язок величини попиту і ціни товару. Зниження ціни викликає збільшення попиту і навпаки. Ця залежність у теорії ринку називається еластичністю попиту за ціною.
Еластичність — це міра реагування однієї економічної змінної на зміни, що відбулися в іншій економічній змінній. Кількісно еластичність вимірюється показником, який називають коефіцієнтом еластичності Е.
Коефіцієнт еластичності попиту за ціною Ер дає можливість з'ясувати, на скільки відсотків змінився обсяг попиту на товари у результаті зміни ціни одиниці товару на 1 %. Цей показник можна розрахувати за формулою
Ep
=
=
:
=
•
(2.1)
де
Q1
— початковий обсяг попиту; Q2
— обсяг попиту після зміни ціни;
— зміна обсягу попиту; Р1
— початкова ціна; Р2
— нова ціна;
— приріст ціни.
Розрізняють п'ять видів еластичності попиту за ціною [17, c.249].
Еластичний попит, за якого зміна ціни на 1 % викликає зміну обсягу попиту, що перевищує 1 %. Коефіцієнт еластичності у разі еластичного попиту завжди перевищує одиницю: Ер > 1. Криву еластичного попиту можна зобразити у вигляді гіпотетичної кривої попиту (рис. 2.2).
На рис. 2.2 видно, що ціна змінилася неістотно, а попит відреагу-вав на цю зміну досить значно. Отже, еластичний попит — це швидка і значна зміна величини попиту під впливом зміни ціни товару. Еластичний попит завжди забезпечує зростання обсягів доходу (виручки від реалізації), який визначається грошовою сумою, що сплатили покупці й отримали продавці, це добуток ціни за одиницю товару на кількість одиниць проданого товару.
Ціна Р, гр.од
A
B