
- •Документознавство як наукова та навчальна дисципліна
- •Історія виникнення документа
- •Еволюція документа
- •Прадокументи: особливості фіксації інформації, тематика
- •Документ в епоху античності
- •Документ в епоху середньовіччя
- •Винахід й.Гутенберга та його значення для розвитку документа
- •Розвиток знань про документ у 16-19 ст.
- •Розвиток традицій дослідження інформаційної складової документа
- •Розвиток традицій дослідження матеріальної складової документа
- •Складання перших галузей про документ
- •Еволюція знань про документ у 18-і пол..20 ст.
- •Розвиток організаційного рівня дослідження документів у 19-20 ст. Роль товариств, навчальних закладів, що займаються вивченням документів
- •Архіви та їх роль у накопиченні знань про документ
- •П.Отле, а.Лафонтен і документаційна наука. «Трактат про документацію» (1934)
- •К.Мітяєв і теоретичне оформлення документознавства у 1960-1970рр.
- •Формування нової концепції документознавства у 1980-1990 рр.
- •Розвиток сучасного документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •Концепції документознавства с.Г.Кулешова
- •Концепції документознавства н.М.Кушнаренко
- •Концепції документознавства г.М.Шецової–Водки
- •Концепції документознавства с.М.Слободяника
- •Документознавство як інтегральна наукова дисципліна
- •Методологія та методика документознавства
- •Емпіричний та теоретичний рівні документознавчих досліджень
- •Методологічні засади документознавства
- •Сутність і форми зв’язків документознавства зі спорідненими науками, галузями знань
- •Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства
- •Інституалізація дакументознавства в Україні. Термінологічні стандарти галузі
- •Документ як наукове поняття
- •Концепції визначення поняття «документ»
- •Дефініція поняття «документ» у державних, галузевих, міжнародних стандартах
- •Документ як система
- •Властивості документа
- •Ознаки документа
- •Функції документа
- •Загальні функції
- •Спеціальні функції
- •Інформаційна та матеріальна складові документа Інформаційна складова
- •Матеріальна складова
- •Структура документа
- •Інформація: поняття, види, властивості
- •За способом сприйняття
- •За формою подання
- •За призначенням
- •Текст документа
- •Матеріальна основа документа
- •Методи і способи документування
- •Документ як знакова система
- •Кодування інформації
- •Класифікація знаків
- •Соціальна документно-комунікаційна система
- •Документна діяльність
- •Документний фонд
- •Психологічні основи документознавства
- •Документ як артефакт
Відповіді до заліку з дисципліни «Документознавство»
Документознавство як наукова та навчальна дисципліна
Документознавство є науковою дисципліною, сформованою на базі архівознавства. Воно виникло як результат усвідомлення архівістами значення добре організованої документації для гарного архівного фонду й отримало самостійне значення. Ще у 1914 році археолог-архівіст Ф. А. Ниневе зазначав, що запропоноване проведення реформи діловодства були прийнятоісториками добре тому, що вони «очікували для себе кращих часів – полегшення і прискорення в їх кропіткій та часто невдячній праці в архівах». Історичність документознавства визначається методами досліджень і розробок і характером самого досліджуваного об’єкта – документа, як об’єкта, що еволюціонує, розвивається по своїм законам, виявлення та пізнання яких є єдиним шляхом вироблення раціональних вимог до сучасного документа.
Документознавство, як й інші молоді наукові дисципліни, маючи широкий практичний вихід у різних галузях людської діяльності, підійшло до стану, коли необхідність узагальнень і розроблення власної теоретичної бази стала нагальною потребою і неодмінною умовою подальшого розвитку.
Ситуація, що склалася, вимагає чіткого дисциплінарного та міждисциплінарного розмежування, уточнення зв’язків і підпорядкованості, визначення пріоритетів і побудови моделі наукової дисципліни, яка на межі двох століть потребує чіткого окреслення свого місця серед інших відомих наукових дисциплін.
Ознакою зрілості будь-якої наукової дисципліни вважається наявність парадигми – «визнані наукові досягнення, які протягом певного часу дають науковій спільноті модель постановки проблем і їхніх рішень».Парадигма вбирає чотири компоненти: типового зразка дослідження; уявлення про предмет, який вивчається; теорій; методів і процедур дослідження.
Базовим компонентом є уявлення про предмет, який вивчає конкретна наукова дисципліна – « Документознавство» вивчає документ.
Історія виникнення документа
Поняття "документ" є фундаментальним в понятійній системі документоведення. Воно відбиває ознаки реальних предметів, які служать об`єктами практичної діяльності по створенню, збору, аналітико-синтетичній обробці, зберіганню, пошуку, поширенню та використання документної інформації в суспільстві.
Це широко використовується в усіх галузях суспільної діяльності. Майже у кожній галузі знання маємо одну чи кілька версій його розуміння у відповідності зі специфікою тих об`єктів, яким надається статус документів. Документ є об`єктом дослідження багатьох наукових дисциплін. Тому зміст поняття "документ" багатозначний і залежить від того в якій галузі та з якою метою його використовують.
На міжнародному рівні найбільш загальним визнано визначення документа як записаної інформації, яку можна використовувати як одиницю в документному процесі.
У документоведенні застосовується таке визначення документа: "Документ - це матеріальний об`єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передачі в часі й просторі".
Таке визначення розроблено й затверджено Міжнародною організацією по стандартизації (ІСО) з участю Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій, і Міжнародної федерації документації, Міжнародної ради по архівам, Міжнародної організації з інтелектуальної власності. Відповідно до стандарту ІСО, інформація може бути записана у будь-який спосіб фіксування будь-яких відомостей, т. б. за допомогою не тільки знаків письма, а й зображення, звуку тощо. п. Таке визначення дозволяє зарахувати до документів всі матеріальні об`єкти, які можна використати для передачі інформації в суспільстві (включаючи експонати музеїв, архітектурні пам`ятники, зразки порідтощо. п.).