
- •Тема 6. Концептуальні положення оцінки потенціалу виживання підприємства План
- •1. Потенціал виживання підприємства: сутність та теоретичні засади визначення
- •Рівень потенціалу виживання підприємства визначається:
- •2. Ресурсні передумови виживання підприємства та методологічні аспекти їх оцінювання
- •Структурно-логічний порядок ідентифікації та оцінки ресурсних передумов виживання господарюючого суб'єкта
- •Конкурентоспроможність торговельного підприємства на споживчому ринку
- •3. Методологічні основи оцінки можливостей розвитку підприємства
- •4 Етап - узагальнення індивідуальних оцінок перспектив розвитку торговельного підприємства.
- •4. Дослідження стану зовнішнього середовища підприємства та його сприятливості для виходу з кризового стану
- •Концептуальна модель проведення аналізу зовнішнього середовища
- •II етап. Визначення "критичних точок" та меж аналізу зовнішнього середовища.
- •IV етап. Визначення методичного інструментарію дослідження
- •V етап. Проведення дослідження та узагальнення отриманих висновків.
V етап. Проведення дослідження та узагальнення отриманих висновків.
Результати розрахунку коефіцієнта ворожості зовнішнього оточення можуть використовуватися не тільки для визначення потенціалу виживання підприємства, але й для формування загальних висновків стосовно формування або зміни стратегії діяльності підприємства.
По-перше, є можливість визначити ступінь сприятливості зовнішнього середовища для розвитку підприємства, в тому числі для нейтралізації кризи та виходу з неї. Сприятливий стан або очікувані сприятливі зміни зовнішнього оточення полегшують подолання кризових явищ; негативний стан або прогнозування погіршення ситуації - спричиняє поглиблення кризи, посилює загрозу банкрутства підприємства.
По-друге, необхідно визначити характер ставлення підприємства до стану та змін у зовнішньому середовищі: пасивне або активне.
За пасивного ставлення в перебігу розробки плану фінансового оздоровлення необхідно передбачити заходи, реалізація яких сприятиме пристосуванню економічної поведінки підприємства до змін у зовнішньому середовищі. В іншому випадку (активне ставлення) антикризове управління підприємством має передбачати підпорядкування чинників зовнішнього середовища інтересам підприємства, отримання максимальної вигоди від очікуваної сприятливої зміни окремих чинників.