II етап. Визначення "критичних точок" та меж аналізу зов­нішнього середовища.

Кількість та перелік «критичних точок» - найбільш важливих елементів середовища - є індивідуальним. Індивідуальність визна­чення обумовлюється розмірами підприємства, характером його дія­льності, цілями та умовами розробки стратегічного плану, часовими межами дослідження, іншими особливостями.

Розміри підприємства неоднозначно впливають на визначення кола значущих чинників зовнішнього середовища. З одного боку, ве­лика організація має більші можливості контролювати зовнішнє сере­довище ніж невелика. Вплив великого підприємства на зовнішнє се­редовище може деякою мірою нейтралізувати дію зовнішнього світу на його діяльність. Тому цілий ряд елементів зовнішнього середовища для великої організації менш значущі, ніж для маленької (наприклад, велика організація має, як правило, стабільні, добре налагоджені кон­такти з постачальниками, вона менш вразлива до конкуренції, має серйозні фінансові переваги в плані освоєння нових технологій і т.д.). З іншого боку, великі підприємства, по-перше, менш рухливі та гну­чкі, ніж малі, а тому мусять добре орієнтуватися в зовнішньому сере­довищі для того, щоб мати змогу завчасно підготуватися до майбутніх змін, по-друге, несуть більшу соціальну відповідальність перед внутрішніми учасниками, споживачами, суспільством в цілому; по-третє, існують об'єктивні передумови (достатній інтелектуальний потенці­ал) для проведення необхідних досліджень.

Характер (спеціалізація) підприємства також обумовлює різни­цю в оцінці чинників зовнішнього середовища та виборі критичних точок. Наприклад, для торговельних підприємств більш суттєве зна­чення мають соціальна політика, ситуація з виплатою зарплати, дина­міка валового національного продукту, митна політика, порівняно з політичними ризиками, технологічними змінами, обсягом державного інвестування тощо.

Якщо аналіз середовища обмежений часовими рамками , в пере­бігу дослідження, як правило, зосереджуються лише на тих елементах зовнішнього середовища, які критично впливають на поточне функ­ціонування (тобто на елементах робочого середовища), за відсутності часових обмежень з'являється можливість більш поглибленого аналізу зовнішнього середовища.

Ш етап. Збирання інформації, необхідної для проведення дос­лідження.

Вивчення стану та перспектив розвитку чинників та критичних точок зовнішнього середовища базується на збиранні якісної та кіль­кісної інформації, її аналітичної або експертної обробки та формуван­ні аналітичних висновків. Інформаційною базою проведення дослі­дження є зведена статистична звітність, макроекономічні досліджен­ня, огляди кон'юнктури окремих ринків, аналітичні огляди, опубліко­вані в спеціальних економічних виданнях та періодичній пресі, ре­зультати вибіркових досліджень та спостережень, вивчення точок зо­ру спеціалістів підприємства та зовнішніх фахівців, проведення зборів та обговорень тощо.

IV етап. Визначення методичного інструментарію дослі­дження

Для вирішення цього завдання найбільш доцільно використову­вати методичний підхід, запропонований в роботах Вишнякова Л.Д. Він передбачає розрахунок спеціального оціночного коефі­цієнта ворожості зовнішнього оточення, значення якого визначаєть­ся в діапазоні від 0 до 1 на основі експертної оцінки можливостей та перспектив для ведення підприємницької діяльності в окремих сегментах зовнішнього макро- та мікросередовища. Його значення розра­ховується як сума часткових коефіцієнтів ворожості, враховує індиві­дуальний набір чинників, які визначають сприятливість зовнішнього середовища для розвитку підприємницької діяльності.